...

Біблія українською мовою

Старий Завітпереклад Івана Огієнка
    Новий Завітпереклад Волинської єпархії Української Православної Церкви

Книга Левит

← попередній розділнаступний розділ →
Розділ 21
1: І сказав Господь Мойсеєві: оголоси священикам, синам Аа­роновим, і скажи їм: нехай не оскверняють себе дотиком до по­мерлого з народу свого;
2: тільки до близького родича свого, до матері своєї і до батька свого, до сина свого і дочки своєї, до брата свого
3: і до сестри своєї, дівчини, що живе при ньому і не була заміжня, можна йому доторкатися, не оскверняючи себе;
4: і доторканням до кого б то не було в народі своєму не повинен він оскверняти себе, щоб не стати нечистим.
5: Вони не повинні голити голови своєї і підстригати краї бороди своєї і робити нарізи на тілі своєму.
6: Вони повинні бути святими Богові своєму і не повинні нечес­тити імені Бога свого, тому що вони приносять жертви Господу, хліб Богу своєму, і тому повинні бути святими.­
7: Вони не повинні брати за себе блуд­ницю і знечещену, не повинні брати і жінку, вигнану чоловіком своїм, бо вони святі [Господу] Богу своєму.
8: Свя­ти́ його, бо він приносить хліб [Господу] Богу твоєму: нехай буде він у тебе святим, бо святий Я Господь, Який освячує вас.
9: Якщо дочка священика осквернить себе блудодіянням, то вона нечестить батька свого; вогнем слід спалити її.
10: Великий же священик з братів своїх, на голову якого полито єлей помазання, і який освячений, щоб облачатися у священні одежі, не повинен оголювати голови своєї і роздирати одежі своєї;
11: і ні до якого померлого не повинен він приступати: навіть дотиком до померлого батька свого і матері своєї він не повинен оскверняти себе.
12: І від святилища він не повинен відходити і нечестити святилище Бога свого, бо освячення єлеєм помазання Бога його на ньому. Я Господь.
13: За дружину він повинен брати дівчину [з народу свого];
14: вдову, або вигнану, або знечещену, [або] блудницю, не повинен він брати, але дівчину з народу свого повинен він брати за дружину;
15: він не повинен ганьбити сімені свого в народі своєму, бо Я Господь [Бог], що освячує його.
16: І сказав Господь Мойсеєві, говорячи:
17: скажи Аарону: ніхто з сімені твого в усі роди їх, у якого на тілі буде вада, не повинен приступати, щоб приносити хліб Богу своєму;
18: ніхто, у кого на тілі є вада, не повинен приступати, ні сліпий, ні кульгавий, ні потворний,
19: ні такий, у якого переламана нога або переламана рука,
20: ні горбатий, ні із сухим органом, ні з більмом на оці, ні коростявий, ні паршивий, ні з пошкодженими ядрами;
21: жоден чоловік з сімені Аарона священика, у якого на тілі є вада, не повинен приступати, щоб приносити жертви Господу; вада на ньому, тому не повинен він приступати, щоб приносити хліб Богу своєму;
22: хліб Бога свого з великих святинь і зі святинь він може їсти;
23: але до завіси не повинен він приходити і до жертовника не повинен приступати, тому що вада на ньому: не повинен він нечестити святилища Мого, бо Я Гос­подь, що освячує їх.
24: І оголосив це Мойсей Аарону і синам його і всім синам Ізраїлевим.
← попередній розділнаступний розділ →