Біблія українською мовою

Книга Левит

← попередній розділ

наступний розділ →

Розділ 20
1: І сказав Господь Мойсеєві, говорячи:
2: скажи це синам Ізраїлевим: хто із синів Ізраїлевих і з прибульців, що живуть між ізраїльтянами, дасть дітей своїх Молоху, той нехай буде відданий на смерть: народ землі нехай поб’є його камінням;
3: і Я зверну лице Моє на людину ту і знищу її з народу її за те, що вона дала дітей своїх Молохові, щоб осквернити святилище Моє і зганьбити святе ім’я Моє;
4: і якщо народ землі не зверне очей своїх на людину ту, коли вона дасть дітей своїх Молохові, і не умертвить її,
5: то Я зверну лице Моє на людину ту і на рід її і винищу його з народу його, і всіх, хто блудить слідами її, щоб ходити блудно услід Молохові.
6: І якщо яка душа звернеться до тих, хто викликає мертвих і до чаклунів, щоб блудно ходити услід їм, то Я зверну лице Моє на ту душу і знищу її з народу її.
7: Освячуйте себе і будьте святими, бо Я Господь, Бог ваш, [святий].
8: Дотримуйтеся постанов Моїх і виконуйте їх, бо Я Господь, що освячує вас.
9: Хто буде лихословити батька свого або матір свою, той нехай буде відданий на смерть; батька свого і матір свою він лихословив: кров його на ньому.
10: Якщо хто буде перелюбствувати з жінкою одруженою, якщо хто буде перелюбствувати з дружиною ближнього свого,— нехай будуть віддані на смерть і перелюбник і перелюбниця.
11: Хто ляже з дружиною батька свого, той відкрив наготу батька свого: обоє вони нехай будуть віддані на смерть, кров їхня на них.
12: Якщо хто ляже з невісткою своєю, то обоє вони нехай будуть віддані на смерть: мерзотність зробили вони, кров їхня на них.
13: Якщо хто ляже з чоловіком, як з жінкою, то обоє вони зробили мерзотність: нехай будуть віддані на смерть, кров їхня на них.
14: Якщо хто візьме собі дружину і матір її: це беззаконня; на вогні слід спалити його і їх, щоб не було беззаконня між вами.
15: Хто змішається з худобою, того віддати на смерть, і худобу­ вбийте.
16: Якщо жінка піде до якої-небудь худоби, щоб злучитися з нею, то убий жінку і худобу: нехай будуть вони віддані на смерть, кров їхня на них.
17: Якщо хто візьме сест­ру свою, дочку батька свого або доч­ку матері своєї, і побачить наготу її, і вона побачить наготу його: це сором, нехай будуть вони знищені перед очима синів народу свого; він відкрив наготу сестри своєї: гріх свій понесе він.
18: Якщо хто ляже з дружиною під час хвороби кровоочищення і відкриє наготу її, то він відкрив течу її, і вона відкрила течу крови своєї: обоє вони нехай будуть знищені з народу свого.
19: Наготи сестри матері твоєї і сестри батька твого не відкривай, бо такий оголює плоть свою: гріх свій понесуть вони.
20: Хто ляже з тіткою своєю, той відкрив наготу дядька свого; гріх свій понесуть вони, бездітними помруть.
21: Якщо хто візьме дружину брата свого: це огидно; він відкрив наготу брата свого, бездітними будуть вони.
22: Дотримуйтесь усіх уставів Моїх і всіх законів Моїх і виконуйте їх,— і не звергне вас із себе земля, в яку Я веду вас жити.
23: Не чиніть за зви­чая­ми народу, який Я проганяю від вас; тому що вони все це робили, і Я обурився на них,
24: і сказав Я вам: ви во­лодарюйте землею їхньою, і вам віддаю у спадщину землю, в якій тече молоко і мед. Я Господь, Бог ваш, Який відділив вас від усіх народів.
25: Відрізняйте худобу чисту від нечис­тої і птаха чистого від нечистого і не оскверняйте душ ваших худобою і птахами і всім, що плазує по землі, що визначив Я, як нечисте.
26: Будьте переді Мною святі, бо Я святий Господь [Бог ваш], і Я від­окремив вас від народів, щоб ви були Мої.
27: Чоловік чи жінка, якщо будуть вони викликати мертвих або ворожити, нехай будуть віддані на смерть: камінням слід побити їх, кров їхня на них.
1: І сказав Господь Мойсеєві, говорячи:
2: скажи це синам Ізраїлевим: хто із синів Ізраїлевих і з прибульців, що живуть між ізраїльтянами, дасть дітей своїх Молоху, той нехай буде відданий на смерть: народ землі нехай поб’є його камінням;
3: і Я зверну лице Моє на людину ту і знищу її з народу її за те, що вона дала дітей своїх Молохові, щоб осквернити святилище Моє і зганьбити святе ім’я Моє;
4: і якщо народ землі не зверне очей своїх на людину ту, коли вона дасть дітей своїх Молохові, і не умертвить її,
5: то Я зверну лице Моє на людину ту і на рід її і винищу його з народу його, і всіх, хто блудить слідами її, щоб ходити блудно услід Молохові.
6: І якщо яка душа звернеться до тих, хто викликає мертвих і до чаклунів, щоб блудно ходити услід їм, то Я зверну лице Моє на ту душу і знищу її з народу її.
7: Освячуйте себе і будьте святими, бо Я Господь, Бог ваш, [святий].
8: Дотримуйтеся постанов Моїх і виконуйте їх, бо Я Господь, що освячує вас.
9: Хто буде лихословити батька свого або матір свою, той нехай буде відданий на смерть; батька свого і матір свою він лихословив: кров його на ньому.
10: Якщо хто буде перелюбствувати з жінкою одруженою, якщо хто буде перелюбствувати з дружиною ближнього свого,— нехай будуть віддані на смерть і перелюбник і перелюбниця.
11: Хто ляже з дружиною батька свого, той відкрив наготу батька свого: обоє вони нехай будуть віддані на смерть, кров їхня на них.
12: Якщо хто ляже з невісткою своєю, то обоє вони нехай будуть віддані на смерть: мерзотність зробили вони, кров їхня на них.
13: Якщо хто ляже з чоловіком, як з жінкою, то обоє вони зробили мерзотність: нехай будуть віддані на смерть, кров їхня на них.
14: Якщо хто візьме собі дружину і матір її: це беззаконня; на вогні слід спалити його і їх, щоб не було беззаконня між вами.
15: Хто змішається з худобою, того віддати на смерть, і худобу­ вбийте.
16: Якщо жінка піде до якої-небудь худоби, щоб злучитися з нею, то убий жінку і худобу: нехай будуть вони віддані на смерть, кров їхня на них.
17: Якщо хто візьме сест­ру свою, дочку батька свого або доч­ку матері своєї, і побачить наготу її, і вона побачить наготу його: це сором, нехай будуть вони знищені перед очима синів народу свого; він відкрив наготу сестри своєї: гріх свій понесе він.
18: Якщо хто ляже з дружиною під час хвороби кровоочищення і відкриє наготу її, то він відкрив течу її, і вона відкрила течу крови своєї: обоє вони нехай будуть знищені з народу свого.
19: Наготи сестри матері твоєї і сестри батька твого не відкривай, бо такий оголює плоть свою: гріх свій понесуть вони.
20: Хто ляже з тіткою своєю, той відкрив наготу дядька свого; гріх свій понесуть вони, бездітними помруть.
21: Якщо хто візьме дружину брата свого: це огидно; він відкрив наготу брата свого, бездітними будуть вони.
22: Дотримуйтесь усіх уставів Моїх і всіх законів Моїх і виконуйте їх,— і не звергне вас із себе земля, в яку Я веду вас жити.
23: Не чиніть за зви­чая­ми народу, який Я проганяю від вас; тому що вони все це робили, і Я обурився на них,
24: і сказав Я вам: ви во­лодарюйте землею їхньою, і вам віддаю у спадщину землю, в якій тече молоко і мед. Я Господь, Бог ваш, Який відділив вас від усіх народів.
25: Відрізняйте худобу чисту від нечис­тої і птаха чистого від нечистого і не оскверняйте душ ваших худобою і птахами і всім, що плазує по землі, що визначив Я, як нечисте.
26: Будьте переді Мною святі, бо Я святий Господь [Бог ваш], і Я від­окремив вас від народів, щоб ви були Мої.
27: Чоловік чи жінка, якщо будуть вони викликати мертвих або ворожити, нехай будуть віддані на смерть: камінням слід побити їх, кров їхня на них.

← попередній розділ

наступний розділ →

Розділ 24
1: І сказав Господь Мойсеєві, говорячи:
2: накажи синам Ізраїлевим, щоб вони принесли тобі єлею чистого, вичавленого, для освіт­лення, щоб постійно горів світильник;
3: ззов­ні завіси ковчега одкровення в скинії зібрання Аарон [і си­ни його] повин­ні ставити його перед Гос­подом з вечора­ до ранку завжди: це вічна поста­нова в роди ваші;
4: на свічнику чистому повинні вони ставити світильник перед Господом завж­ди.
5: І візьми пшеничного борошна і спечи з нього дванадцять хлібів; у кожному хлібі повинні бути дві десятих ефи;
6: і поклади їх у два ряди, по шість у ряд, на чистому столі перед Господом;
7: і по­­клади на [кожен] ряд чистого ливану [і соли], і буде це при хлібі, у пам’ять, у жертву Гос­поду;
8: у кожен день суботи постійно слід класти їх перед Господом від синів Ізраїлевих: це завіт вічний;
9: вони будуть належати Аарону і синам його, які будуть їсти їх на святому місці, бо це велика святиня для них із жертв Гос­подніх: це постанова вічна.
10: І вийшов син однієї ізраїльтянки, що народилася від єгиптянина, до синів Ізраїлевих, і посварився у стані син ізраїльтянки з ізраїльтянином;
11: хулив син ізраїльтянки ім’я [Господнє] і лихословив. І привели його до Мойсея [ім’я ж матері його Саломиф, дочка Давриїна, з племені Данового];
12: і посадили його під варту, доки не буде оголошена їм воля Господня.
13: І сказав Господь Мойсеєві, говорячи:
14: виведи того, хто лихословив, геть зі стану, і всі, хто чув, нехай покладуть руки свої на голову його, і вся громада поб’є його камінням;
15: і синам Ізраїлевим скажи: хто буде лихословити Бога свого, той понесе гріх свій;
16: і хулитель ім’я Господнього повинен померти, камінням поб’є його вся громада: чи прибулець, чи тубілець стане хулити ім’я [Господнє], відданий буде на смерть.
17: Хто уб’є яку-небудь людину, той відданий буде на смерть.
18: Хто уб’є худобу, повинен заплатити за неї, худобу за худобу.
19: Хто зробить ушкодження на тілі ближнього свого, тому слід зробити те саме, що він зробив:
20: перелом за перелом, око за око, зуб за зуб; як він зробив ушкодження на тілі людини, так і йому треба зробити.
21: Хто уб’є худобу, повинен заплатити за неї; а хто уб’є людину, того треба віддати на смерть.
22: Один суд повинен бути у вас, як для прибульця, так і для тубільця; бо Я Господь, Бог ваш.
23: І сказав Мойсей синам Ізраїлевим; і вивели того, хто лихословив, геть зі стану, і побили його камінням, і зробили сини Ізраїлеві, як повелів Господь Мойсеєві.