Біблія українською мовою

Книга Левит

← попередній розділ

наступний розділ →

Розділ 10
1: Надав і Авиуд, сини Ааронові, узяли кожен свою кадильницю, і поклали в них вогню, і вклали в нього куріння, і принесли перед Господом вогонь чужий, якого Він не велів їм;
2: і вийшов вогонь від Господа і спалив їх, і померли вони перед лицем Господнім.
3: І сказав Мойсей Аарону: ось про що говорив Господь, коли сказав: у тих, хто наближається до Мене, освячусь і перед усім народом прославлюсь. Аарон мовчав.
4: І покликав Мойсей Мисаїла й Елцафана, синів Узиїла, дядька Ааронового, і сказав їм: підіть, винесіть братів ваших зі святилища за стан.
5: І пішли і винесли їх у хітонах їхніх за стан, як сказав Мойсей.
6: Аарону ж і Єлеазару й Іфамару, синам його, Мойсей сказав: голів ваших не оголюйте й одягу вашого не роздирайте, щоб вам не померти і не навести гніву на всю громаду; але брати ваші, весь дім Ізраїлів, можуть плакати за спаленими, яких спалив Господь,
7: і з дверей скинії зібрання не виходьте, щоб не померти вам, тому що на вас єлей помазання Господнього. І зробили за словом Мойсея.
8: І сказав Господь Аарону, говорячи:
9: вина і міцних напоїв не пий ти і сини твої з тобою, коли входите в скинію зібрання, [або приступаєте до жертовника,] щоб не померти. Це вічна постанова в роди ваші,
10: щоб ви могли відрізняти священне від несвященного і нечисте від чистого,
11: і навчати синів Ізраїлевих усіх уставів, про які говорив їм Господь через Мойсея.
12: І сказав Мойсей Аарону та Єлеазару й Іфамару, які залишилися з синів його: візьміть приношення хліб­не, що залишилося від жертв Господ­ніх, і їжте його прісним біля жертов­ника, бо це велика святиня;
13: і їжте його на святому місці, бо це частка твоя і частка синів твоїх від жертв Господніх: так мені наказано [від Господа];
14: і груди потрясіння і плече підношення їжте на чистому місці, ти і сини твої і дочки твої з тобою, тому що це дано в частку тобі й у частку синам твоїм з мирних жертв синів Ізраїлевих;
15: плече підношення і груди потрясання повин­ні вони приносити з жертвами жиру, потрясаючи перед лицем Господнім, і нехай буде це вічною часткою тобі і синам твоїм [і дочкам твоїм] з тобою, як повелів Господь [Мойсеєві].
16: І козла жертви за гріхи шукав Мой­­сей, і ось, він спалений. І розгнівався [Мойсей] на Єлеазара й Іфамара, які залишилися з синів Ааронових, і сказав:
17: чому ви не їли жертви за гріх на святому місці? бо вона святиня велика, і вона дана вам, щоб знімати гріхи з громади й очищати їх перед Господом;
18: ось, кров її не внесена всередину святилища, а ви повинні були їсти її на святому місці, як повелено мені.
19: Аарон сказав Мойсеєві: ось, сьогодні принесли­ вони жертву свою за гріх і всепалення своє перед Господом, і це трапилось зі мною; якщо я сьогодні з’їм жертву за гріх, чи буде це вгодно Гос­поду?
20: І почув Мойсей і схвалив.

← попередній розділ

наступний розділ →

Розділ 21
1: І сказав Господь Мойсеєві: оголоси священикам, синам Аа­роновим, і скажи їм: нехай не оскверняють себе дотиком до по­мерлого з народу свого;
2: тільки до близького родича свого, до матері своєї і до батька свого, до сина свого і дочки своєї, до брата свого
3: і до сестри своєї, дівчини, що живе при ньому і не була заміжня, можна йому доторкатися, не оскверняючи себе;
4: і доторканням до кого б то не було в народі своєму не повинен він оскверняти себе, щоб не стати нечистим.
5: Вони не повинні голити голови своєї і підстригати краї бороди своєї і робити нарізи на тілі своєму.
6: Вони повинні бути святими Богові своєму і не повинні нечес­тити імені Бога свого, тому що вони приносять жертви Господу, хліб Богу своєму, і тому повинні бути святими.­
7: Вони не повинні брати за себе блуд­ницю і знечещену, не повинні брати і жінку, вигнану чоловіком своїм, бо вони святі [Господу] Богу своєму.
8: Свя­ти́ його, бо він приносить хліб [Господу] Богу твоєму: нехай буде він у тебе святим, бо святий Я Господь, Який освячує вас.
9: Якщо дочка священика осквернить себе блудодіянням, то вона нечестить батька свого; вогнем слід спалити її.
10: Великий же священик з братів своїх, на голову якого полито єлей помазання, і який освячений, щоб облачатися у священні одежі, не повинен оголювати голови своєї і роздирати одежі своєї;
11: і ні до якого померлого не повинен він приступати: навіть дотиком до померлого батька свого і матері своєї він не повинен оскверняти себе.
12: І від святилища він не повинен відходити і нечестити святилище Бога свого, бо освячення єлеєм помазання Бога його на ньому. Я Господь.
13: За дружину він повинен брати дівчину [з народу свого];
14: вдову, або вигнану, або знечещену, [або] блудницю, не повинен він брати, але дівчину з народу свого повинен він брати за дружину;
15: він не повинен ганьбити сімені свого в народі своєму, бо Я Господь [Бог], що освячує його.
16: І сказав Господь Мойсеєві, говорячи:
17: скажи Аарону: ніхто з сімені твого в усі роди їх, у якого на тілі буде вада, не повинен приступати, щоб приносити хліб Богу своєму;
18: ніхто, у кого на тілі є вада, не повинен приступати, ні сліпий, ні кульгавий, ні потворний,
19: ні такий, у якого переламана нога або переламана рука,
20: ні горбатий, ні із сухим органом, ні з більмом на оці, ні коростявий, ні паршивий, ні з пошкодженими ядрами;
21: жоден чоловік з сімені Аарона священика, у якого на тілі є вада, не повинен приступати, щоб приносити жертви Господу; вада на ньому, тому не повинен він приступати, щоб приносити хліб Богу своєму;
22: хліб Бога свого з великих святинь і зі святинь він може їсти;
23: але до завіси не повинен він приходити і до жертовника не повинен приступати, тому що вада на ньому: не повинен він нечестити святилища Мого, бо Я Гос­подь, що освячує їх.
24: І оголосив це Мойсей Аарону і синам його і всім синам Ізраїлевим.