Біблія українською мовою

Книга Юдифі

← попередній розділ

наступний розділ →

Розділ 2
1: У вісімнадцятому році, у двад­цять другий день першого місяця, було дано в домі Навуходоносора, царя Ассирійського, повеління— зробити, як він сказав, помсту всій землі.
2: Скликавши всіх служителів і всіх сановників своїх, він відкрив їм таємницю свого наміру і своїми вус­тами визначив всіляке зло тій землі.
3: І вони вирішили погубити всіх, хто не підкорився слову вуст його.
4: Після закінчення своєї наради, На­вуходоносор, цар Ассирійський, покликав головного вождя війська свого, Олоферна, який був другим після нього, і сказав йому:
5: так говорить великий цар, господар усієї землі: ось, ти підеш від імені мого і візьмеш із собою чоловіків, упевнених у своїй силі,— піших сто двадцять тисяч і безліч коней із дванадцятьма тисячами вершників,—
6: і ви­йдеш проти усієї землі на заході за те, що не підкорилися слову вуст моїх.
7: І оголосиш їм, щоб вони готу­вали землю і воду, тому що я з гнівом вийду на них, покрию все лице землі їхньоїногами війська мого і віддам йому їх на пограбування.
8: Доли і потоки наповняться їхніми пораненими, і ріка, загачена трупами їхніми, переповниться;
9: а полонених їхніх я розсію по краях усієї землі.
10: Ти ж, вирушивши, заволодій для мене всіма межами їх: які самі здадуться тобі, тих ти збережи до дня викриття їх;
11: а непокірливих нехай не пощадить око твоє: віддавай їх на смерть і на пограбування по усій землі твоїй.
12: Бо живий я,— і міцне царство моє: що сказав, те зроблю моєю рукою.
13: Не переступи ж ні в чому слів господаря твого, але неодмінно виконай, як я на­казав тобі, і не барися з виконанням.
14: Олоферн, вийшовши від лиця господаря свого, запросив до себе всіх сановників, полководців і начальників війська ассирійського,
15: відрахував для битви добірних чоловіків, як повелів йому господар його, сто двадцять тисяч, і кінних стрільців дванадцять тисяч,
16: і привів їх у такий порядок, яким шикується військо, яке йде на битву.
17: Він узяв дуже багато верблюдів, ослів і мулів для обозу їх, а овець, волів і кіз для продовольства їх— без числа,
18: і багато їжі для усіх, і дуже багато золота і срібла з царського дому.
19: І вирушив у похід з усім військом своїм, щоб випередити царя Навуходоносора і покрити усе лице зем­лі на заході колісницями, кіннотою й добірною піхотою своєю.
20: І з ним вийшли союзники в такій безлічі, як сарана і як пісок земний, тому що від безлічі не було і рахунку­ їм.
21: Пройшовши шлях трьох днів від Ниневії до переднього краю рівнини Вектелеф, вони повернули від Вектелефа, біля гори, що лежить ліворуч від верхньої Киликії.
22: Звідти, взявши все військо своє, піших і кінних і колісниці свої, він вирушив у нагірну країну;
23: розбив фудян і лудян і пограбував усіх синів Рассиса і синів Ісмаїла, які жили у пус­телі на південь до землі Хеллеонської.
24: Потім, переправившись через Євфрат, він пройшов Месопотамію і зруйнував усі високі міста біля потоку Аврон до входу в море.
25: Зайнявши межі Киликії, він вибив усіх, хто протистояв йому і, про­йшовши до країв Іафета, які лежать на південь на передній стороні Аравії,
26: обійшов навкруги усіх синів Мадіама, спалив житла їхні і пограбував стада їхні.
27: Потім спустився на рівнину Дамаска, під час жнив пшениці, випалив усі ниви їхні, віддав на знищення стада овець і волів, розграбував міста їхні, спустошив їхні поля і побив усіх юнаків їхніх вістрям меча.
28: Страх і жах напав на жителів приморської країни, які жили в Сидоні й Тирі, на жителів Сура й Окини і на всіх жителів Іємнаана,— і всі мешканці Азота й Аскалона дуже злякалися його.