Біблія українською мовою

Книга Іова

← попередній розділ

наступний розділ →

Розділ 7
1: Чи не визначено людині час на землі, і дні її чи не такі самі, як і дні найманця?
2: Як раб жадає тіні, і як найманець чекає закінчення роботи своєї,
3: так я одержав у наділ місяці суєтні, і ночі гіркі відраховані мені.
4: Коли лягаю, то говорю: «колись встану?», а вечір триває, і я перевертаюся досита до самого світанку.
5: Тіло моє одягнене червою і запорошеними струпами; шкіра моя тріскається і гноїться.
6: Дні мої біжать скоріше за човника і закінчуються без надії.
7: Згадай, що життя моє подув, що око моє не повернеться, щоб бачити добре.
8: Не побачить мене око того, хто бачив мене; очі Твої на мене,— і немає мене.
9: Рідіє хмара й зникає; так той, хто зійшов у пекло, не вийде,
10: не повернеться більше у дім свій, і місце його вже не буде знати його.
11: Не буду ж я стримувати вуст моїх; буду говорити у пригніченні духу мого; буду скаржитися в печалі душі моєї.
12: Хіба я море або морське чудовисько, що Ти поставив наді мною сторожу?
13: Коли подумаю: втішить мене постіль моя, забере горе моє ложе моє,
14: ти страшиш мене снами і видіннями лякаєш мене;
15: і душа моя бажає краще припинення дихання, краще смерти, ніж збереження кісток моїх.
16: Огидним стало для мене життя. Не вічно жити мені. Відступи від мене, тому що дні мої суєта.
17: Що таке людина, що Ти так цінуєш її і звертаєш на неї увагу Твою,
18: відвідуєш її кожного ранку, кожну мить випробовуєш її?
19: Доки ж Ти не залишиш, доки не відійдеш від мене, доки не даси мені проковтнути слину мою?
20: Якщо я згрішив, то що я зроблю Тобі, страж людей! Навіщо Ти поставив мене супротивником Собі, так що я став самому собі за тягар?
21: І чому б не простити мені гріха і не зняти з мене беззаконня мого? бо, ось, я ляжу в порох; завтра шукатимеш мене, і мене немає.