...

Біблія українською мовою

Старий Завітпереклад Івана Огієнка
    Новий Завітпереклад Волинської єпархії Української Православної Церкви

Книга Іова

← попередній розділнаступний розділ →
Розділ 6
1: І відповів Іов і сказав:
2: о, якби правильно були зважені волання мої, і разом з ними поклали на терези страждання моє!
3: Воно, напевно, перетягнуло б пісок морів! Від того слова мої несамовиті.
4: Бо стріли Вседержителя у мені; отрута їх п’є дух мій; жахи Божі ополчилися проти мене.
5: Чи реве дикий осел на траві? чи мичить бик біля місива свого?
6: Чи їдять несмачне без соли, і чи є смак в яєчному білку?
7: До чого не хотіла торкнутися душа моя, те складає огидну їжу мою.
8: О, коли б збулося бажання моє й уповання моє виконав Бог!
9: О, якби благоволив Бог розтрощити мене, простяг руку Свою й уразив мене!
10: Це було б ще відрадою мені, і я кріпився б у моїй нещадній хворобі, бо я не відмовився від слів Святого.
11: Що за сила у мене, щоб мати надію мені? і який кінець, щоб продовжити мені життя моє?
12: Чи твердість каменів— твердість моя? і чи мідь— плоть моя?
13: Чи є в мені допомога для мене, і чи є для мене яка опора?
14: До страдника повинне бути співчуття від друга його, якщо тільки він не покинув страху до Вседержителя.
15: Але брати мої невірні, як потік, як швидкоплинні струмки,
16: які чорні від льоду і в яких ховається сніг.
17: Коли стає тепло, вони зменшуються, а під час спеки зникають з місць своїх.
18: Вони змінюють напрямок шляхів своїх, заходять у пустелю і губляться:
19: дивляться на них дороги фемайські, сподіваються на них шляхи савейські,
20: але залишаються посоромленими у своїй надії; приходять туди і від сорому червоніють.
21: Так і ви тепер ніщо: побачили страшне і злякалися.
22: Чи говорив я: дайте мені, або від достатку вашого заплатіть за мене;
23: і визволіть мене від руки ворога, і від руки мучителів викупіть мене?
24: Навчіть мене, і я замовкну; покажіть, у чому я погрішив.
25: Які сильні слова правди! Але що доводять викриття ваші?
26: Ви придумуєте слова для викриття? На вітер пускаєте слова ваші.
27: Ви нападаєте на сироту і риєте яму другові вашому.
28: Але прошу вас, гляньте на мене; чи буду я говорити неправду перед лицем вашим?
29: Перегляньте, чи є неправда? переглянете,— правда моя.
30: Чи є на язику моєму неправда? Невже гортань моя не може розрізнити гіркоти?
← попередній розділнаступний розділ →