Біблія українською мовою

Книга Іова

← попередній розділ

наступний розділ →

Розділ 4
1: І відповів Елифаз феманитянин і сказав:
2: якщо спробуємо ми сказати тобі слово,— чи не тяжко буде тобі? Утім, хто може заборонити слову!
3: Ось, ти наставляв багатьох і опущені руки підтримував,
4: того, хто падав, піднімали слова твої, і коліна, що гнулися, ти укріпляв.
5: А тепер дійшло до тебе, і ти знеміг; торкнулося тебе, і ти упав духом.
6: Богобоязкість твоя чи не повинна бути твоєю надією, і непорочність путів твоїх— упованням твоїм?
7: Згадай же, чи гинув хто невинний, і де праведних викорінювали?
8: Як я бачив, ті, що орали нечестя і сіяли зло, пожинають його;
9: від подуву Божого гинуть і від духу гніву Його зникають.
10: Ревіння лева і голос того, хто рикає, умовкає, і зуби скимнів ламаються;
11: могутній лев гине без здобичі, і діти левиці розсіюються.
12: І ось, до мене таємно прийшло слово, і вухо моє прийняло щось від нього.
13: Серед міркувань про нічні видіння, коли сон находить на людей,
14: обійняв мене жах і трепет і потряс усі кістки мої.
15: І дух пройшов наді мною, дибом стало волосся на мені.
16: Він став,— але я не розпізнав вигляду його,— тільки обрис був перед очима моїми; тихе віяння,— і я чую голос:
17: чи людина праведніша за Бога? і чи людина чистіша за Творця свого?
18: Ось, Він і слугам Своїм не довіряє і в ангелах Своїх убачає недоліки:
19: тим більше— в тих, хто живе у храминах із суміші, основа яких порох, які знищуються швидше за міль.
20: Між ранком і вечором вони розпадаються; не побачиш, як вони зовсім зникнуть.
21: Чи не гинуть з ними і чесноти їхні? Вони вмирають, не досягнувши мудрости.

← попередній розділ

наступний розділ →

Розділ 15
1: І відповів Елифаз феманитянин і сказав:
2: чи стане мудрий відповідати знанням пустим і наповнювати утробу свою вітром палючим,
3: виправдовуватися словами марними і промовою, яка не має ніякої сили?
4: Так ти відклав і страх і за ніщо вважаєш слова до Бога.
5: Нечестя твоє так налаштувало вуста твої, і ти обрав язик лукавих.
6: Тебе звинувачують уста твої, а не я, і твій язик говорить проти тебе.
7: Хіба ти першою людиною народився і раніше пагорбів створений?
8: Хіба раду Божу ти чув і залучив до себе премудрість?
9: Що знаєш ти, чого б не знали ми? що розумієш ти, чого не було б і у нас?
10: І сивоволосий і старець є між нами, що днями перевищує батька твого.
11: Хіба малі для тебе утішення Божі? І це невідомо тобі?
12: До чого закликає тебе серце твоє, і чому так гордо дивишся?
13: Навіщо спрямовуєш проти Бога дух твій і вустами твоїми промовляєш такі слова?
14: Що таке людина, щоб бути їй чистою, і щоб народженому жінкою бути праведним?
15: Ось, Він і святим Своїм не довіряє, і небеса нечисті в очах Його:
16: тим більше нечиста і розтлінна людина, яка п’є беззаконня, як воду.
17: Я буду говорити тобі, слухай мене; я розповім тобі, що бачив,
18: що чули мудрі і не приховали того, що почули від батьків своїх,
19: яким одним віддана була земля, і серед яких чужий не ходив.
20: Нечестивий мучить себе в усі дні свої, і число років закрите від гнобителя;
21: звук жахів у вухах його; під час миру іде на нього згубник.
22: Він не сподівається врятуватися від темряви; бачить перед собою меч.
23: Він поневіряється за шматком хліба всюди; знає, що вже готовий, в руках у нього день пітьми.
24: Страшать його нестатки і пригнічення; долають його, як цар, який приготувався до битви,
25: за те, що він простягав проти Бога руку свою і противився Вседержителю,
26: виступав проти Нього з гордою шиєю, під товстими щитами своїми;
27: тому що він покрив лице своє жиром своїм і обклав жиром стегна свої.
28: І він оселяється в містах зруйнованих, у домах, у яких не живуть, які приречені на руїни.
29: Не стане він багатим, і не вціліє майно його, і не розповсюдиться по землі надбання його.
30: Не втече від пітьми; паростки його висушить полум’я і подихом вуст своїх втягне його.
31: Нехай не довіряє суєті заблудлий, тому що суєта буде і відплатою йому.
32: Не у свій день він помре, і віття його не буде зеленіти.
33: Скине він, як виноградна лоза, недостиглу ягоду свою і, як олива, стряхне цвіт свій.
34: Так стане порожнім дім нечестивого, і вогонь пожере намети хабарництва.
35: Він зачав зло і породив неправду, й утроба його готує оману.