Біблія українською мовою

Книга Іова

← попередній розділ

наступний розділ →

Розділ 38
1: [Коли Елиуй перестав говорити,] Господь відповів Іову із бурі і сказав:
2: хто цей, що затьмарює Провидіння словами без сенсу?
3: Опережи нині стегна твої, як муж: Я буду запитувати тебе, і ти пояснюй Мені:
4: де був ти, коли Я заклав основи землі? Скажи, якщо знаєш.
5: Хто поклав міру її, якщо знаєш? або хто протягував по ній шнур?
6: На чому затверджені основи її, або хто поклав наріжний камінь її,
7: при загальному торжестві ранкових зірок, коли всі сини Божі викликували від радости?
8: Хто зачинив море воротами, коли воно виверглося, вийшло ніби з утроби,
9: коли Я хмари зробив одежею його й імлу пеленами його,
10: й утвердив йому Моє визначення, і поставив засуви і ворота,
11: і сказав: сюди дійдеш і не перейдеш, і тут межа гордовитим хвилям твоїм?
12: Чи давав ти коли в житті своєму накази ранку і чи вказував зорі місце її,
13: щоб вона охопила краї землі і струсила з неї нечестивих,
14: щоб земля змінилася, як глина під печаткою, і стала, як різнобарвний одяг,
15: щоб відібралося у нечестивих світло їх і зухвала рука їх скрушилася?
16: Чи сходив ти у глибину моря і чи входив у дослідження безодні?
17: Чи відчинялися для тебе врата смерти, і чи бачив ти врата тіні смертної?
18: Чи оглянув ти широту землі? Поясни, якщо знаєш усе це.
19: Де путь до оселі світла, і де місце темряви?
20: Ти, звичайно, доходив до меж її і знаєш дорогу до дому її.
21: Ти знаєш це, тому що ти вже був тоді народжений, і число днів твоїх дуже велике.
22: Чи входив ти у сховища снігу і чи бачив скарбниці граду,
23: які бережу Я на час смутний, на день битви і війни?
24: Яким шляхом розливається світло і розноситься східний вітер по землі?
25: Хто проводить протоки для виливання води і шлях для громоносної блискавки,
26: щоб ішов дощ на землю безлюдну, на пустелю, де немає людини,
27: щоб насичувати пустелю і степ і пробуджувати трав’яні зародки до зростання?
28: Чи є у дощу батько? або хто народжує краплі роси?
29: З чиєї утроби виходить лід, та іній небесний,— хто народжує його?
30: Води, як камінь, міцніють, і поверхня безодні замерзає.
31: Чи можеш ти зв’язати вузол Хима і порушити узи Кесиль?
32: Чи можеш виводити сузір’я у свій час і вести Ас (зірницю) з її дітьми?
33: Чи знаєш ти устави неба, чи можеш встановити володіння його на землі?
34: Чи можеш піднести голос твій до хмар, щоб вода в достатку покрила тебе?
35: Чи можеш посилати блискавки, і чи підуть вони і чи скажуть тобі: ось ми?
36: Хто вклав мудрість у серце, або хто дав сенс розуму?
37: Хто може обчислити хмари своєю мудрістю й утримати сосуди неба,
38: коли порох перетворюється на бруд і брили злипаються?
39: Чи ти ловиш здобич левиці і насичуєш молодих левів,
40: коли вони лежать у барлогах або ховаються під тінню у засідці?
41: Хто готує ворону корм його, коли пташенята його кричать до Бога, блукаючи без їжі?

← попередній розділ

наступний розділ →

Розділ 39
1: Чи знаєш ти час, коли народжуються дикі кози на скелях, і чи помічав пологи ланей?
2: чи можеш обчислити місяці вагітности їх? і чи знаєш час пологів їх?
3: Вони вигинаються, народжуючи дітей своїх, викидаючи свої ноші;
4: діти їх приходять у силу, ростуть на полі, йдуть і не повертаються до них.
5: Хто випустив дикого осла на волю, і хто розв’язав пута онагру,
6: якому степ Я призначив домом і солончаки— житлом?
7: Він насміхається над міською багатолюдністю і не чує криків погонича,
8: по горах шукає собі їжу і ганяється за всякою зеленню.
9: Чи захоче єдиноріг служити тобі і чи переночує біля ясел твоїх?
10: Чи можеш мотузкою прив’язати єдинорога до борозни, і чи стане він боронити за тобою поле?
11: Чи будеш надіятися на нього, тому що в нього сила велика, і чи даси йому роботу твою?
12: Чи повіриш йому, що він насіння твоє поверне і складе на тік твій?
13: Чи ти дав красиві крила павичу і пера і пух страусу?
14: Він залишає яйця свої на землі, і на піску зігріває їх,
15: і забуває, що нога може роздавити їх і польовий звір може розтоптати їх;
16: він жорстокий до дітей своїх, немов не до своїх, і не боїться, що праця його буде даремна;
17: тому що Бог не дав йому мудрости і не наділив його глуздом;
18: а коли підніметься на висоту, посміється з коня і вершника його.
19: Чи ти дав коню силу і наділив шию його гривою?
20: Чи можеш ти злякати його, як сарану? Хропіння ніздрів його— жах;
21: риє ногою землю і захоплюється силою; йде назустріч зброї;
22: він глузує з небезпеки і не боїться і не відвертається від меча;
23: сагайдак гуркотить над ним, блискотить спис і дротик;
24: у пориві і люті він ковтає землю і не може стояти при звуці труби;
25: при трубному звуці він подає голос: гу! гу! і здалеку чує битву, гучні голоси вождів і крик.
26: Чи твоєю мудрістю літає яструб і спрямовує крила свої на південь?
27: Чи за твоїм словом піднімається орел і влаштовує на висоті гніздо своє?
28: Він живе на скелі і ночує на зубцях скелі і на місцях неприступних;
29: звідти видивляється собі їжу: очі його дивляться далеко;
30: пташенята його п’ють кров, і де труп, там і він.
31: І продовжував Господь і сказав Іову:
32: чи буде той, хто змагається з Вседержителем, ще вчити? Той, хто викриває Бога, нехай відповідає Йому.
33: І відповів Іов Господу і сказав:
34: ось, я нікчемний; що буду я відповідати Тобі? Руку мою покладаю на вуста мої.
35: Один раз я говорив,— тепер відповідати не буду, навіть двічі, але більше не буду.

← попередній розділ

наступний розділ →

Розділ 40
1: І відповів Господь Іову з бурі і сказав:
2: опережи, як муж, стегна твої: Я буду запитувати тебе, а ти пояснюй Мені.
3: Ти хочеш відкинути суд Мій, звинуватити Мене, щоб виправдати себе?
4: Чи така в тебе сила, як у Бога? І чи можеш загриміти голосом, як Він?
5: Прикрась же себе величчю і славою, одягнись у блиск і красу;
6: вилий лють гніву твого, подивися на все горде і смири його;
7: глянь на всіх зарозумілих і принизь їх, і скруши нечестивих на місцях їх;
8: зарий усіх їх у землю й лиця їх покрий темрявою.
9: Тоді і Я визнаю, що правиця твоя може спасати тебе.
10: Ось бегемот, якого Я створив, як і тебе; він їсть траву, як віл;
11: ось, його сила в стегнах його і міцність його у м’язах черева його;
12: повертає хвостом своїм, як кедром; жили ж на стегнах його переплетені;
13: ноги в нього, як мідні труби; кістки в нього, як залізні прути;
14: це— верх шляхів Божих; тільки Той, Хто створив його, може наблизити до нього меч Свій;
15: гори приносять йому їжу, і там усі звірі польові грають;
16: він лягає під тінистими деревами, під дахом очерету й у болотах;
17: тінисті дерева покривають його своєю тінню; верби при струмках оточують його;
18: ось, він п’є з ріки і не поспішає; залишається спокійним, хоч би Йордан побіг до рота його.
19: Чи візьме хто його на очах його і чи проколе йому ніс багром?
20: Чи можеш ти вудкою витягти левиафана і мотузкою схопити за язик його?
21: чи вдінеш кільце в ніздрі його? чи проколеш голкою щелепу його?
22: чи буде він довго благати тебе і чи буде говорити з тобою лагідно?
23: чи укладе він договір з тобою, і чи візьмеш його назавжди собі за раба?
24: чи станеш забавлятися ним, як пташкою, і чи зв’яжеш його для дівчаток твоїх?
25: чи будуть продавати його товариші ловитви, чи розділять його між хананейськими купцями?
26: чи можеш простромити шкіру його списом і голову його рибальською острогою?
27: Клади на нього руку твою, і пам’ятай про ту боротьбу: більше не будеш.

← попередній розділ

наступний розділ →

Розділ 41
1: Надія марна: чи не впадеш від одного погляду його?
2: Немає настільки відважного, який насмілився б потурбувати його; хто ж може устояти перед Моїм лицем?
3: Хто випередив Мене, щоб Мені винагородити його? під усім небом усе Моє.
4: Не промовчу про члени його, про силу і красиву пропорційність їх.
5: то може відкрити верх одягу його, хто підійде до подвійних щелеп його?
6: Хто може відчинити двері лиця його? коло зубів його— жах;
7: міцні щити його— краса; вони скріплені ніби твердою печаткою;
8: один іншого торкається близько, так що і повітря не проходить між ними;
9: один з іншим лежать щільно, зчепилися і не розсуваються.
10: Від його чхання показується світло; очі в нього, як вії зорі;
11: з пащі його виходять пломені, вискакують вогненні іскри;
12: з ніздрів його виходить дим, як з киплячого горщика або казана.
13: Подих його розжарює вугілля, і з пащі його виходить полум’я.
14: На шиї його живе сила, і перед ним біжить жах.
15: М’ясисті частини тіла його з’єднані між собою твердо, не здригнуться.
16: Серце його тверде, як камінь, і жорстке, як нижнє жорно.
17: Коли він піднімається, силачі в страху, зовсім губляться від жаху.
18: Меч, що доторкнеться до нього, не встоїть, ні спис, ні дротик, ні лати.
19: Залізо він вважає за солому, мідь— за гниле дерево.
20: Дочка (стріла) лука не змусить його тікати; а камені із пращі для нього полова.
21: Булава вважається у нього за соломину; зі свисту дротика він сміється.
22: Під ним гострі камені, і він на гострих каменях лежить у бруді.
23: Він кип’ятить безодню, як казан, і море перетворює на киплячу мазь;
24: залишає за собою світлу стежку; безодня здається сивиною.
25: Немає на землі подібного до нього; він створений безстрашним;
26: на все високе дивиться сміливо; він цар над усіма синами гордости.