...

Біблія українською мовою

Старий Завітпереклад Івана Огієнка
    Новий Завітпереклад Волинської єпархії Української Православної Церкви

Книга Іова

← попередній розділнаступний розділ →
Розділ 31
1: Завіт уклав я з очима моїми, щоб не помишляти мені про дівчину.
2: Яка ж доля мені від Бога з висоти? І яка спадщина від Вседержителя з небес?
3: Чи не для нечестивого загибель, і чи не для того, хто робить зло, напасть?
4: Чи не бачив Він шляхів моїх, і чи не рахував усіх моїх кроків?
5: Якщо я ходив у суєті, і якщо нога моя поспішала на лукавство;—
6: нехай зважать мене на терезах правди, і Бог дізнається про мою непорочність.
7: Якщо стопи мої ухилилися від шляху і серце моє ходило слідом за очима моїми, і якщо що-небудь нечисте пристало до рук моїх,
8: то нехай я сію, а інший їсть, і нехай паростки мої будуть викорінені.
9: Якщо серце моє захоплювалося жінкою і я чинив підступи біля дверей мого ближнього,—
10: нехай моя дружина меле на іншого, і нехай інші знущаються з неї,
11: тому що це— злочин, це— беззаконня, що підлягає суду;
12: це— вогонь, який з’їдає до знищення, який викорінив би все добро моє.
13: Якщо я зневажав права слуги і служниці моєї, коли вони мали суперечку зі мною,
14: то що став би я робити, коли Бог повстав би? І коли б Він глянув на мене, що міг би я відповісти Йому?
15: Чи не Він, Який створив мене в утробі, створив і його й однаково утворив нас в утробі?
16: Чи відмовляв я нужденним у їх проханні і чи томив очі вдови?
17: Чи один я з’їдав шматок мій, і чи не їв від нього і сирота?
18: Бо з дитинства він зростав зі мною, як з батьком, і від утроби матері моєї я піклувався про вдову.
19: Якщо я бачив кого, хто гинув без одягу, і бідного без покрова,—
20: чи не благословляли мене стегна його, і чи не був він зігрітий вовною овець моїх?
21: Якщо я піднімав руку мою на сироту, коли бачив допомогу собі біля воріт,
22: то нехай плече моє відпаде від спини, і рука моя нехай відламається від ліктя,
23: тому що страшне для мене покарання від Бога: перед величчю Його не устояв би я.
24: Чи покладав я на золоті опору мою і чи говорив скарбу: ти— надія моя?
25: Чи радів я, що багатство моє було великим, і коли рука моя придбала багато?
26: Дивлячись на сонце, як воно сяє, і на місяць, як він велично прямує,
27: чи спокусився я в таїні серця мого, і чи цілували вуста мої руку мою?
28: Це також був би злочин, що підлягає суду, тому що я відрікся б тоді від Бога Всевишнього.
29: Чи радів я погибелі ворога мого і чи торжествував, коли нещастя осягало його?
30: Не дозволяв я вустам моїм грішити прокляттям душі його.
31: Чи не говорили люди намету мого: о, якби ми м’ясом його не наситилися?
32: Подорожній не ночував на вулиці; двері мої я відчиняв перехожому.
33: Якби я ховав провини мої, як людина, приховуючи в грудях моїх пороки мої,
34: то я боявся б великої громади, і презирство одноплемінників страшило б мене, і я мовчав би і не виходив би за двері.
35: О, якби хто вислухав мене! Ось моє бажання, щоб Вседержитель відповів мені, і щоб захисник мій зробив запис.
36: Я носив би його на плечах моїх і покладав би його, як вінець;
37: оголосив би йому число кроків моїх, зблизився б з ним, як із князем.
38: Якщо волала проти мене земля моя і скаржилися на мене борозни її;
39: якщо я їв плоди її без оплати й обтяжував життя хліборобів,
40: то нехай замість пшениці виростає осот і замість ячменя кукіль. Слова Іова скінчилися.
← попередній розділнаступний розділ →