Біблія українською мовою

Старий Завітпереклад Івана Огієнка
    Новий Завітпереклад Волинської єпархії Української Православної Церкви

Книга Іова

← попередній розділнаступний розділ →
Розділ 24
1: Чому не приховані від Вседержителя часи, і ті, що знають Його, не бачать днів Його?
2: Межі пересувають, викрадають стада і пасуть у себе.
3: У сиріт відбирають осла, у вдови беруть у заставу вола;
4: бідних зіштовхують з дороги, всі принижені землі примушені ховатися.
5: Ось вони, як дикі осли в пустелі, виходять на справу свою, встаючи рано на здобич; степ дає хліб для них і для дітей їхніх;
6: жнуть вони на полі не своєму і збирають виноград у нечестивця;
7: нагі ночують без покрова і без одягу на холоді;
8: мокнуть від гірських дощів і, не маючи притулку, тиснуться до скелі;
9: відривають від грудей сироту і з убогого беруть заставу;
10: змушують ходити нагими, без одягу, і голодних годують колоссям;
11: між стінами вичавлюють олію оливкову, топчуть у точилах і жадають.
12: У містах люди стогнуть, і душа тих, кого убивають, волає, і Бог не забороняє того.
13: Є з них вороги світла, не знають путі його і не ходять стежками його.
14: Зі світанком встає вбивця, умертвляє бідного й убогого, а вночі буває злодієм.
15: І око перелюбника чекає сутінків, говорячи: нічиє око не побачить мене,— і закриває лице.
16: У темряві підкопуються під доми, які вдень вони помітили для себе; не знають світла.
17: Бо для них ранок— смертна тінь, оскільки вони знайомі з жахами смертної тіні.
18: Легкий такий на поверхні води, проклята частка його на землі, і не дивиться він на дорогу садів виноградних.
19: Засуха і спека поглинають снігову воду: так пекло— грішників.
20: Нехай забуде його утроба матері, нехай ласує ним хробак; нехай не залишається про нього пам’яті; як дерево, нехай зломиться беззаконник,
21: який гнітить бездітну, що не народжувала, і вдові не робить добра.
22: Він і сильних захоплює своєю силою; він устає, і ніхто не упевнений за життя своє.
23: А Він дає йому все для безпеки, і він на те спирається, і очі Його бачать шляхи їхні.
24: Піднялися високо,— і ось, нема їх; падають і вмирають, як і всі, і, як верхівки колосся, зрізуються.
25: Якщо це не так,— хто викриє мене у неправді й на ніщо оберне мову мою?
← попередній розділнаступний розділ →