Біблія українською мовою

Книга Іова

← попередній розділ

наступний розділ →

Розділ 2
1: Був день, коли прийшли сини Божі стати перед Господом; між ними прийшов і сатана стати перед Господом.
2: І сказав Господь сатані: звідки ти прийшов? І відповів сатана Господу і сказав: я ходив по землі й обійшов її.
3: І сказав Господь сатані: чи звернув ти увагу твою на раба Мого Іова? бо немає такого, як він, на землі: чоловік непорочний, справедливий, богобоязкий і віддаляється від зла, і досі твердий у своїй непорочності; а ти збуджував Мене проти нього, щоб погубити його невинно.
4: І відповів сатана Господу і сказав: шкіру за шкіру, а за життя своє віддасть людина усе, що є у неї;
5: але простягни руку Твою і торкнися кістки його і плоті його,— чи благословить він Тебе?
6: І сказав Господь сатані: ось, він у руках твоїх, тільки душу його збережи.
7: І відійшов сатана від лиця Господа й уразив Іова проказою лютою від підошви ноги його по саме тім’я його.
8: І взяв він собі черепок, щоб шкребти себе ним, і сів у попіл [поза селищем].
9: І сказала йому дружина його: ти все ще твердий у непорочності твоїй! похули Бога і помри*.
10: Але він сказав їй: ти говориш як одна з безумних: невже добре ми будемо приймати від Бога, а лихого не будемо приймати? В усьому цьому не згрішив Іов вустами своїми.
11: І почули троє друзів Іова про всі ці біди, які осягли його, і пішли кожен зі свого місця: Елифаз феманитянин, Вилдад савхеянин і Софар наамитянин, і зійшлися, щоб іти разом тужити з ним і втішати його.
12: І, піднявши очі свої здаля, вони не впізнали його; і піднесли голос свій і заридали; і роздер кожен верхній одяг свій, і кидали порох над головами своїми до неба.
13: І сиділи з ним на землі сім днів і сім ночей; і ніхто не говорив йому ні слова, тому що бачили, що страждання його дуже великі.