Біблія українською мовою

Книга Іова

← попередній розділ

наступний розділ →

Розділ 10
1: Опротивела душе моей жизнь моя; предамся печали моей; буду говорить в горести души моей.
2: Скажу Богу: не обвиняй меня; объяви мне, за что Ты со мною борешься?
3: Хорошо ли для Тебя, что Ты угнетаешь, что презираешь дело рук Твоих, а на совет нечестивых посылаешь свет?
4: Разве у Тебя плотские очи, и Ты смотришь, как смотрит человек?
5: Разве дни Твои, как дни человека, или лета Твои, как дни мужа,
6: что Ты ищешь порока во мне и допытываешься греха во мне,
7: хотя знаешь, что я не беззаконник, и что некому избавить меня от руки Твоей?
8: Твои руки трудились надо мною и образовали всего меня кругом,- и Ты губишь меня?
9: Вспомни, что Ты, как глину, обделал меня, и в прах обращаешь меня?
10: Не Ты ли вылил меня, как молоко, и, как творог, сгустил меня,
11: кожею и плотью одел меня, костями и жилами скрепил меня,
12: жизнь и милость даровал мне, и попечение Твое хранило дух мой?
13: Но и то скрывал Ты в сердце Своем,- знаю, что это было у Тебя,-
14: что если я согрешу, Ты заметишь и не оставишь греха моего без наказания.
15: Если я виновен, горе мне! если и прав, то не осмелюсь поднять головы моей. Я пресыщен унижением; взгляни на бедствие мое:
16: оно увеличивается. Ты гонишься за мною, как лев, и снова нападаешь на меня и чудным являешься во мне.
17: Выводишь новых свидетелей Твоих против меня; усиливаешь гнев Твой на меня; и беды, одни за другими, ополчаются против меня.
18: И зачем Ты вывел меня из чрева? пусть бы я умер, когда еще ничей глаз не видел меня;
19: пусть бы я, как небывший, из чрева перенесен был во гроб!
20: Не малы ли дни мои? Оставь, отступи от меня, чтобы я немного ободрился,
21: прежде нежели отойду,- и уже не возвращусь,- в страну тьмы и сени смертной,
22: в страну мрака, каков есть мрак тени смертной, где нет устройства, где темно, как самая тьма.

← попередній розділ

Розділ 42
1: І відповів Іов Господу і сказав:
2: знаю, що Ти все можеш, і що намір Твій не може бути зупинений.
3: Хто цей, що потьмарює Провидіння, нічого не розуміючи?— Так, я говорив про те, чого не розумів, про діла дивні для мене, яких я не знав.
4: Вислухай, взивав я, і я буду говорити, і що буду запитувати в Тебе, поясни мені.
5: Я чув про Тебе слухом вуха; тепер же мої очі бачать Тебе;
6: тому я відрікаюся і розкаююся в поросі і попелі.
7: І було після того, як Господь сказав слова ті Іову, сказав Господь Елифазу феманитянину: горить гнів Мій на тебе і на двох друзів твоїх за те, що ви говорили про Мене не так вірно, як раб Мій Іов.
8: Отже, візьміть собі сім тельців і сім баранів і підіть до раба Мого Іова і принесіть за себе жертву; і раб Мій Іов помолиться за вас, тому що тільки лице його Я прийму, щоб не відкинути вас за те, що ви говорили про Мене не так вірно, як раб Мій Іов.
9: І пішли Елифаз феманитянин і Вилдад савхеянин і Софар наамитянин, і зробили так, як Господь повелів їм,— і Господь прийняв лице Іова.
10: І повернув Господь втрату Іова, коли він помолився за друзів своїх; і дав Господь Іову вдвічі більше того, що він мав раніше.
11: Тоді прийшли до нього всі брати його й усі сестри його і всі колишні знайомі його, і їли з ним хліб у домі його, і тужили з ним, і утішали його за все зло, яке Господь навів на нього, і дали йому кожен по кеситі і по золотому кільцю.
12: І благословив Бог останні дні Іова більше, ніж минулі: у нього було чотирнадцять тисяч дрібної худоби, шість тисяч верблюдів, тисяча пар волів і тисяча ослиць.
13: І було в нього сім синів і три дочки.
14: І нарік він ім’я першій Емима, ім’я другій— Кассія, а ім’я третій— Керенгаппух.
15: І не було на всій землі таких прекрасних жінок, як дочки Іова, і дав їм батько їхню спадщину між братами їхніми.
16: Після того Іов жив сто сорок років, і бачив синів своїх і синів синів до четвертого роду;
17: і помер Іов у старості, насичений днями*.