Біблія українською мовою

Старий Завіт – переклад Івана Огієнка
    Новий Завіт – переклад Волинської єпархії Української Православної Церкви

Від Іоанна святе благовіствування

← попередній розділнаступний розділ →
Розділ 9
1: І, проходячи, побачив чоловіка, сліпого від народження.
2: Учні Його запитали в Нього: Равві! хто согрішив, він чи батьки його, що сліпим народився?
3: Іісус відповів: ні він не согрішив, ні батьки його, а це для того, щоб явились на ньому діла Божі.
4: Мені належить робити діла Того, Хто послав Мене, доки день є; приходить ніч, коли ніхто робити не може.
5: Доки Я в світі, Я світло світові.
6: Сказавши це, Він плюнув на землю, зробив слиною суміш і помазав сумішшю очі сліпому,
7: і сказав йому: іди, умийся в купальні Сілоам, що означає: посланий. Він пішов і вмився, і прийшов зрячим.
8: Сусіди і ті, хто бачив його раніше сліпим, говорили: чи не той це, що сидів і просив милостині?
9: Одні говорили, що це той; інші ж: схожий на нього. Він же казав: це я.
10: Тоді питали в нього: як відкрились у тебе очі?
11: Він сказав у відповідь: Чоловік, Якого звуть Іісус, зробив суміш, помазав очі мої і сказав мені: піди в купальню Сілоам і вмийся. Я пішов, умився і прозрів.
12: Тоді сказали йому: де ж Він? Він відповідав: не знаю.
13: Повели цього колишнього сліпця до фарисеїв.
14: А була субота, коли Іісус зробив суміш і відкрив йому очі.
15: Спитали його також фарисеї, як він прозрів. Він же сказав їм: суміш поклав Він на мої очі і я вмився, і бачу.
16: Тоді деякі з фарисеїв говорили: не від Бога Цей Чоловік, бо не шанує суботи. Інші говорили: як може грішний чоловік такі чудеса творити? І сталася між ними суперечка.
17: Знов говорять сліпому: що ти скажеш про Того, Хто відкрив тобі очі? Він сказав: це пророк.
18: Тоді іудеї не повірили, що він був сліпий і прозрів, доки не покликали батьків того, хто прозрів,
19: і спитали їх: чи це син ваш, про якого ви кажете, що народився сліпим? як же він тепер бачить?
20: Батьки його сказали їм у відповідь: ми знаємо, що це син наш і що він сліпим народився,
21: а як тепер бачить, не знаємо, і хто відкрив йому очі, ми не знаємо. Він сам уже дорослий; самого спитайте, хай сам про себе скаже.
22: Так відповіли батьки його, тому що боялись іудеїв; бо іудеї вже змовились, щоб того, хто визнає Його за Христа, відлучати від синагоги.
23: Тому-то батьки його і сказали: він уже дорослий, самого спитайте.
24: Отже, вдруге покликали чоловіка, який був сліпим, і сказали йому: воздай славу Богові; ми знаємо, що Чоловік Той грішник.
25: Він сказав їм у відповідь: чи Він грішник, не знаю; одне знаю, що я був сліпий, а тепер бачу.
26: Знову спитали його: що Він зробив з тобою? як відкрив твої очі?
27: Відповів їм: я вже сказав вам, і ви не слухали; що ще хочете почути? чи хочете і ви стати Його учнями?
28: Вони ж докорили йому і сказали: ти Його учень, ми ж Мойсеєві учні.
29: Ми знаємо, що з Мойсеєм говорив Бог; Цього ж не знаємо, звідки Він.
30: Чоловік, який прозрів, сказав їм у відповідь: це й дивно, що ви не знаєте, звідки Він, а Він відкрив мені очі.
31: Але ми знаємо, що грішників Бог не слухає; але якщо хто шанує Бога і волю Його творить, того слухає.
32: З віку не чувано, щоб хтось відкрив очі сліпому від народження.
33: Якби Він не був від Бога, не міг би нічого творити.
34: Сказали йому у відповідь: у гріхах ти весь народився, і чи ти нас учиш? І вигнали його геть.
35: Іісус, почувши, що вигнали його геть, знайшов його і сказав йому: чи віруєш ти в Сина Божого?
36: Він відповів і сказав: а хто Він, Господи, щоб мені вірувати в Нього?
37: Іісус сказав йому: і бачив ти Його, і Він говорить з тобою.
38: Він же промовив: вірую, Господи! І поклонився Йому.
39: І сказав Іісус: на суд Я прийшов у світ цей, щоб незрячі бачили, а зрячі стали сліпими.
40: Почувши це, деякі з фарисеїв, що були з Ним, сказали Йому: невже і ми сліпі?
41: Іісус сказав їм: якби ви були сліпі, то не мали б на собі гріха, але як ви говорите, що бачите, то гріх залишається на вас.
← попередній розділнаступний розділ →
Розділ 10
1: Істинно, істинно кажу вам: хто входить в кошару овечу не дверима, а десь перелазить, той злодій і розбійник.
2: А хто входить у двері, той пастир овець.
3: Йому воротар відчиняє, і вівці голос його чують, і він кличе своїх овець по імені і виводить їх.
4: І коли виведе своїх овець, йде поперед них, а вівці йдуть за ним, бо знають його голос.
5: За чужим же не йдуть, а тікають від нього, бо не знають чужого голосу.
6: Цю притчу сказав їм Іісус; але вони не зрозуміли, про що Він говорив їм.
7: Отже, знову сказав їм Іісус: істинно, істинно кажу вам, що Я двері вівцям.
8: Всі, скільки їх приходило переді Мною, є злодії й розбійники; але вівці не послухали їх.
9: Я є двері: хто через Мене увійде, той спасеться, і увійде, і вийде, і пасовище знайде.
10: Злодій приходить тільки для того, щоб украсти, вбити й погубити. Я прийшов для того, щоб мали життя, і мали з достатком.
11: Я є пастир добрий: пастир добрий життя своє покладає за овець.
12: А наймит, не пастир, якому вівці не свої, побачивши, що йде вовк, залишає вівці і втікає, а вовк хапає і розганяє їх.
13: А наймит втікає, бо він наймит, і не турбується про овець.
14: Я є пастир добрий; і знаю Моїх, і Мої знають Мене.
15: Як знає Мене Отець, так і Я знаю Отця; і душу Мою покладаю за вівці.
16: Є у Мене й інші вівці, які не з цього двору, і тих Мені треба привести: і вони почують голос Мій, і буде одне стадо і один Пастир.
17: Тому любить Мене Отець, що Я життя Моє віддаю, щоб знов прийняти його.
18: Ніхто не відбирає його від Мене, але Я Сам віддаю його. Маю владу віддати його і владу маю знов прийняти його. Цю заповідь Я одержав від Отця Мого.
19: Від цих слів знов виникла суперечка між іудеями.
20: Багато з них говорили: Він біса має і безумствує; чому ж слухаєте Його?
21: Інші говорили: це слова не біснуватого; хіба може біс відкривати очі сліпим?
22: Було тоді в Ієрусалимі свято оновлення, і була зима.
23: Іісус ходив у храмі, в притворі Соломоновому.
24: Тут іудеї обступили Його і говорили Йому: чи довго триматимеш нас у невіданні? якщо Ти Христос, скажи нам прямо.
25: Іісус відповів їм: Я сказав вам, і не вірите; діла, які Я творю в ім'я Отця Мого, свідчать про Мене.
26: Але ви не вірите, бо ви не з Моїх овець, як Я сказав вам.
27: Вівці Мої голосу Мого слухають, і Я знаю їх; і вони йдуть за Мною.
28: І Я даю їм життя вічне, і не загинуть повік; і ніхто не викраде їх з руки Моєї.
29: Отець Мій, Котрий дав Мені їх, більший за всіх, і ніхто не може викрасти їх з руки Отця Мого.
30: Я і Отець – єдине.
31: Тут знов іудеї схопили каміння, щоб побити Його.
32: Іісус відповів їм: багато добрих діл показав Я вам від Отця Мого; за яке з них хочете побити Мене камінням?
33: Іудеї сказали Йому у відповідь: не за добрі діла хочемо побити Тебе камінням, а за богохульство і за те, що Ти, будучи людиною, робиш Себе Богом.
34: Іісус відповів їм: чи не написано в законі вашому: Я сказав: ви боги? (Пс. 81,6).
35: Якщо Він назвав богами тих, до кого було слово Боже, і не може порушитись Писання,–
36: чи Тому, Котрого Отець освятив і послав у світ, ви говорите: богохульствуєш, бо Я сказав: Я Син Божий?
37: Якщо Я не творю діл Отця Мого, не вірте Мені;
38: а якщо творю, то, коли не вірите Мені, вірте ділам Моїм, щоб пізнати і повірити, що Отець в Мені і Я в Ньому.
39: Тоді знов шукали Його схопити; але Він ухилився від рук їхніх,
40: і пішов знов на той бік Іордану, на те місце, де раніше хрестив Іоанн, і залишився там.
41: І багато прийшло до Нього і говорили, що Іоанн не сотворив жодного чуда, але все, що Іоанн сказав про Нього, було правдиве.
42: І багато там увірували в Нього.
← попередній розділнаступний розділ →