Біблія українською мовою

Від Іоанна святе благовіствування

наступний розділ →

Розділ 1
1: Споконвіку було Слово, і Слово було у Бога, і Слово було Бог.
2: Воно було споконвіку у Бога.
3: Все через Нього сталось, і без Нього ніщо не сталось, що сталось.
4: У Ньому було життя, і життя було світлом людям.
5: І світло в темряві світить, і темрява не огорнула Його.
6: Був чоловік, посланий від Бога; ім'я йому Іоанн.
7: Він прийшов для свідчення, щоб свідчити про Світло, щоб усі увірували через нього.
8: Він не був світлом, але був посланий, щоб свідчити про Світло.
9: Було Світло істинне, Яке просвічує кожну людину, яка приходить у світ.
10: У світі був, і світ через Нього стався, і світ Його не пізнав.
11: До своїх прийшов, і свої Його не прийняли.
12: А тим, котрі прийняли Його, віруючим в ім'я Його, дав силу дітьми Божими бути,
13: які не від крові, не від хотіння плоті, не від хотіння чоловічого, а від Бога народилися.
14: І Слово стало плоттю, і перебувало з нами, повне благодаті й істини; і ми бачили славу Його, славу, як Єдинородного від Отця.
15: Іоанн свідчить про Нього і голосно каже: Цей був Той, про Кого я говорив: Той, Хто йде за мною, став попереду мене, бо раніше від мене був.
16: І від повноти Його ми всі прийняли і благодать на благодать,
17: бо закон даний через Мойсея; а благодать і істина сталися через Іісуса Христа.
18: Бога ніхто не бачив ніколи; Єдинородний Син, Котрий в лоні Отця, Він явив.
19: І ось свідчення Іоанна, коли іудеї послали з Ієрусалима священників і левітів спитати його: хто ти?
20: Він оголосив, і не відрікся, і оголосив, що я не Христос.
21: І спитали його: то що ж? ти Ілля? Він сказав: ні. Ти пророк? Він відповів: ні.
22: Тоді сказали йому: хто ж ти? щоб нам відповідь дати тим, хто послав нас; що ти скажеш про самого себе?
23: Він сказав: я глас вопіющого в пустині: приготуйте путь Господу, як сказав Ісаія пророк (Іс. 40,3).
24: А посланці були з фарисеїв;
25: і вони запитали його: що ж ти хрестиш, якщо ти ні Христос, ні Ілля, ні пророк?
26: Іоанн сказав їм у відповідь: я хрещу водою; але серед вас стоїть Той, Котрого ви не знаєте.
27: Він-то Грядущий за мною, але Котрий став попереду мене. Я недостойний розв'язати ремінь взуття Його.
28: Це сталося у Віфаварі по той бік Іордана, де хрестив Іоанн.
29: Другого дня бачить Іоанн Іісуса, Котрий ішов до нього, і говорить: ось Агнець Божий, Котрий бере на Себе гріхи світу.
30: Це Той, про Котрого я сказав: за мною йде Муж, Який став попереду мене, бо Він був раніш від мене.
31: Я не знав Його; але прийшов хрестити водою для того, щоб Він явлений був Ізраїлеві.
32: І свідчив Іоанн, кажучи: я бачив Духа, Який сходив з неба, мов голуб, і перебував на Ньому.
33: Я не знав Його; але Той, Хто послав мене хрестити водою, сказав мені: на Кому побачиш Духа, Який сходить і перебуває на Ньому, Той хреститиме Духом Святим.
34: І я бачив і засвідчив, що Цей є Син Божий.
35: Другого дня знову стояв Іоанн та двоє з його учнів.
36: І, побачивши Іісуса, Котрий ішов, сказав: ось Агнець Божий.
37: Почувши від нього ці слова, обидва учні пішли за Іісусом.
38: Іісус же, обернувшись і побачивши, що вони йдуть за Ним, говорить їм: що ви шукаєте? Вони сказали Йому: Равві! (що означає: учитель), де Ти живеш?
39: Говорить їм: підіть і побачите. Вони пішли і побачили, де Він живе; і пробули у Нього той день. А було близько десятої години.
40: Один з тих двох, які чули від Іоанна про Іісуса і пішли за Ним, був Андрій, брат Симона Петра.
41: Він перший знаходить свого брата Симона і каже йому: ми знайшли Месію, що означає: Христос;
42: і привів його до Іісуса. Іісус же, поглянувши на нього, сказав: ти – Симон, син Іони; ти наречешся Кифа, що означає камінь (Петро).
43: На другий день Іісус захотів йти до Галілеї, і знаходить Филипа і каже йому: йди за Мною.
44: Филип же був з Віфсаїди, з одного міста з Андрієм і Петром.
45: Филип знаходить Нафанаїла і каже йому: ми знайшли Того, про Котрого писали Мойсей у законі і пророки, Іісуса, сина Йосифа, з Назарету.
46: Але Нафанаїл сказав йому: чи може щось добре бути з Назарету? Филип говорить йому: піди і подивись.
47: Іісус, побачивши Нафанаїла, який ішов до Нього, говорить про нього: ось воістину ізраїльтянин, у якому нема лукавства.
48: Нафанаїл говорить Йому: звідки Ти мене знаєш? Іісус відповів йому: перш ніж покликав тебе Филип, Я бачив тебе під смоковницею.
49: Нафанаїл відповів Йому: Равві! Ти – Син Божий, Ти – Цар Ізраїлів.
50: Іісус сказав йому у відповідь: ти віриш, тому що Я тобі сказав: Я бачив тебе під смоковницею; побачиш більше цього.
51: І говорить йому: істинно, істинно кажу вам: віднині побачите небо відкрите і Ангелів Божих, які піднімаються і спускаються до Сина Людського.

← попередній розділ

наступний розділ →

Розділ 4
1: Коли ж Іісус довідався про почуте фарисеями, що Він більше збирає учнів і хрестить, ніж Іоанн,–
2: хоч Іісус Сам не хрестив, а учні Його,–
3: то залишив Іудею і знов пішов до Галілеї.
4: Належало ж Йому проходити через Самарію.
5: Ось приходить Він до міста самарянського, що зветься Сіхар, поблизу землі, яку Яків дав синові своєму Йосифу.
6: Там був колодязь Якова. Іісус, втомившись з дороги, сів біля колодязя. Було близько шостої години.
7: Приходить жінка з Самарії набрати води. Іісус говорить їй: дай Мені напитися.
8: Бо учні Його пішли до міста, щоб купити їжі.
9: Жінка самарянка каже Йому: як ти, будучи іудеєм, просиш напитися у мене, самарянки? Адже іудеї не спілкуються з самарянами.
10: Іісус сказав їй у відповідь: якби ти знала дар Божий і Хто говорить тобі: дай Мені напитись, то ти сама просила б у Нього, і Він дав би тобі води живої.
11: Говорить Йому жінка: господарю! тобі і зачерпнути нічим, а колодязь глибокий; звідки ж ти маєш воду живу?
12: Невже ти більший за батька нашого Якова, котрий дав нам колодязь цей, і сам з нього пив, і діти його, і худоба його?
13: Іісус сказав їй у відповідь: всякий, хто п'є цю воду, знову захоче пити,
14: а хто питиме воду, яку Я дам йому, той не захоче пити повік; але вода, яку Я дам йому, стане в ньому джерелом води, що тече в життя вічне.
15: Говорить Йому жінка: господарю! дай мені цієї води, щоб я не хотіла пити і не приходила сюди черпати.
16: Іісус говорить їй: іди, поклич чоловіка свого і приходь сюди.
17: Жінка сказала Йому у відповідь: не маю я чоловіка. Говорить їй Іісус: правду ти сказала, що чоловіка не маєш,
18: бо п'ять чоловіків мала, і той, кого маєш тепер, не чоловік тобі; це ти справедливо сказала.
19: Жінка говорить Йому: Господи! бачу, що Ти пророк.
20: Батьки наші поклонялись на цій горі, а ви говорите, що місце, де належить поклонятися, знаходиться в Ієрусалимі.
21: Іісус говорить їй: повір Мені, що надходить час, коли будете поклонятись Отцеві і не на цій горі, і не в Ієрусалимі.
22: Ви не знаєте, чому кланяєтесь, а ми знаємо, чому кланяємось, бо спасіння від іудеїв.
23: Але прийде час і прийшов уже, коли справжні поклонники кланятимуться Отцеві в дусі і істині, бо таких поклонників Отець шукає Собі.
24: Бог є дух, і ті, що поклоняються Йому, повинні поклонятися в дусі і істині.
25: Жінка говорить Йому: знаю, що прийде Месія, званий Христос; коли Він прийде, сповістить нам усе.
26: Іісус сказав їй: це Я, Котрий говорю з тобою.
27: В цей час прийшли учні Його і здивувалися, що Він розмовляє з жінкою; проте ніхто не сказав: чого Тобі треба? або: про що говориш з нею?
28: Тоді жінка залишила свій водонос, пішла до міста і сказала людям:
29: ідіть, побачите Чоловіка, Котрий сказав мені все, що я зробила; чи не Він Христос?
30: Вони вийшли з міста і пішли до Нього.
31: Тим часом учні просили Його, кажучи: Равві! їж.
32: Він же сказав їм: у Мене є їжа, якої ви не знаєте.
33: Тому учні говорили між собою: хіба хто приніс Йому їсти?
34: Іісус говорить їм: Моя їжа є творити волю Того, Хто послав Мене, і звершити діло Його.
35: Чи не кажете ви, що ще чотири місяці, і настануть жнива? А Я говорю вам: зведіть очі ваші і погляньте на ниви, як вони побіліли і готові до жнив.
36: Хто жне, той одержує нагороду і збирає плід у життя вічне, щоб і сіяч і жнець разом раділи,
37: бо про це є правдиве слово: один сіє, а інший жне.
38: Я послав вас жати те, над чим ви не працювали: інші працювали, а ви ввійшли в їхню працю.
39: І багато самарян з міста того увірували в Нього за словом жінки, яка свідчила, що Він сказав їй все, що вона зробила.
40: І тому, коли прийшли до Нього самаряни, то просили Його побути в них; і Він пробув там два дні.
41: І ще більше увірувало в Нього за Його словом.
42: А жінці тій говорили: вже не за твоїми словами віруємо, бо самі чули і знаємо, що Він істинно Спаситель світу, Христос.
43: Як минуло ж два дні Він вийшов звідти і пішов до Галілеї,
44: бо Сам Іісус свідчив, що пророк не має честі у cвоїй вітчизні.
45: Коли Він прийшов до Галілеї, то галілеяни прийняли Його, побачивши все, що Він зробив в Ієрусалимі під час свята, бо і вони ходили на свято.
46: Отож Іісус знову прийшов у Кану Галілейську, де перетворив воду на вино. В Капернаумі був царедворець, у якого син був хворий.
47: Він, почувши, що Іісус прийшов з Іудеї в Галілею, прийшов до Нього і просив Його прийти і зцілити його сина, який був при смерті.
48: Іісус сказав йому: ви не увіруєте, якщо не побачите знамень і чудес.
49: Царедворець говорить Йому: Господи! прийди, поки не вмер син мій.
50: Іісус каже йому: іди, син твій здоровий. Він повірив слову, що сказав йому Іісус, і пішов.
51: На дорозі зустріли його слуги його і сказали: син твій здоровий.
52: Він спитав у них: о котрій годині стало йому легше? Йому сказали: вчора о сьомій годині покинула його гарячка.
53: З цього батько дізнався, що це був той час, коли Іісус сказав йому: син твій здоровий, і увірував сам і весь дім його.
54: Це вже друге чудо сотворив Іісус, повернувшись з Іудеї в Галілею.