Євангеліє від Іоанна: Ін. 1:43–51

Ін. 1:43–51 зач. 5

Глава 1

зач. 11Споконві́ку було́ Сло́во, і Сло́во було́ у Бо́га, і Сло́во було́ Бог.

2Воно́ було́ споконві́ку у Бо́га.

3Все че́рез Ньо́го ста́лось, і без Ньо́го ніщо́ не ста́лось, що ста́лось.

4У Ньо́му було́ життя́, і життя́ було́ сві́тлом лю́дям.

5І сві́тло в те́мряві сві́тить, і те́мрява не огорну́ла Його́.

6Був чолові́к, по́сланий від Бо́га; ім’я́ йому́ Іоа́нн.

7Він прийшо́в для сві́дчення, щоб сві́дчити про Сві́тло, щоб усі́ уві́рували че́рез ньо́го.

8Він не був сві́тлом, але́ був по́сланий, щоб сві́дчити про Сві́тло.

9Було́ Сві́тло і́стинне, Яке́ просві́чує ко́жну люди́ну, яка́ прихо́дить у світ.

10У сві́ті був, і світ че́рез Ньо́го ста́вся, і світ Його́ не пізна́в.

11До свої́х прийшо́в, і свої́ Його́ не прийняли́.

12А тим, котрі́ прийняли́ Його́, ві́руючим в ім’я́ Його́, дав си́лу ді́тьми Бо́жими бу́ти,

13які́ не від кро́ві, не від хоті́ння пло́ті, не від хоті́ння чолові́чого, а від Бо́га народи́лися.

14І Сло́во ста́ло пло́ттю, і перебува́ло з на́ми, по́вне благода́ті й і́стини; і ми ба́чили сла́ву Його́, сла́ву, як Єдиноро́дного від Отця́.

15Іоа́нн сві́дчить про Ньо́го і го́лосно ка́же: Цей був Той, про Ко́го я говори́в: Той, Хто йде за мно́ю, став попе́реду ме́не, бо рані́ше від ме́не був.

16І від повноти́ Його́ ми всі прийняли́ і благода́ть на благода́ть,

17бо зако́н да́ний че́рез Мойсе́я; а благода́ть і і́стина ста́лися че́рез Іісу́са Христа́.

зач. 218Бо́га ніхто́ не ба́чив ніко́ли; Єдиноро́дний Син, Котри́й в ло́ні Отця́, Він яви́в.

19І ось сві́дчення Іоа́нна, коли́ іуде́ї посла́ли з Ієрусали́ма свяще́нників і леві́тів спита́ти його́: хто ти?

20Він оголоси́в, і не відрі́кся, і оголоси́в, що я не Христо́с.

21І спита́ли його́: то що ж? ти Ілля́? Він сказа́в: ні. Ти проро́к? Він відпові́в: ні.

22Тоді́ сказа́ли йому́: хто ж ти? щоб нам ві́дповідь да́ти тим, хто посла́в нас; що ти ска́жеш про само́го се́бе?

23Він сказа́в: я глас вопію́щого в пусти́ні: приготу́йте путь Го́споду, як сказа́в Іса́ія проро́к.

24А посланці́ були́ з фарисе́їв;

25і вони́ запита́ли його́: що ж ти хре́стиш, якщо́ ти ні Христо́с, ні Ілля́, ні проро́к?

26Іоа́нн сказа́в їм у ві́дповідь: я хрещу́ водо́ю; але́ се́ред вас стої́ть Той, Котро́го ви не зна́єте.

27Він-то Гряду́щий за мно́ю, але́ Котри́й став попе́реду ме́не. Я недосто́йний розв’яза́ти ре́мінь взуття́ Його́.

28Це ста́лося у Віфава́рі по той бік Іорда́на, де хрести́в Іоа́нн.

зач. 329Дру́гого дня ба́чить Іоа́нн Іісу́са, Котри́й ішо́в до ньо́го, і гово́рить: ось А́гнець Бо́жий, Котри́й бере́ на Се́бе гріхи́ сві́ту.

30Це Той, про Котро́го я сказа́в: за мно́ю йде Муж, Яки́й став попе́реду ме́не, бо Він був рані́ш від ме́не.

31Я не знав Його́; але́ прийшо́в хрести́ти водо́ю для то́го, щоб Він я́влений був Ізра́їлеві.

32І сві́дчив Іоа́нн, ка́жучи: я ба́чив Ду́ха, Яки́й схо́див з не́ба, мов го́луб, і перебува́в на Ньо́му.

33Я не знав Його́; але́ Той, Хто посла́в мене́ хрести́ти водо́ю, сказа́в мені́: на Ко́му поба́чиш Ду́ха, Яки́й схо́дить і перебува́є на Ньо́му, Той хрести́тиме Ду́хом Святи́м.

34І я ба́чив і засві́дчив, що Цей є Син Бо́жий.

зач. 435Дру́гого дня зно́ву стоя́в Іоа́нн та дво́є з його́ у́чнів.

36І, поба́чивши Іісу́са, Котри́й ішо́в, сказа́в: ось А́гнець Бо́жий.

37Почу́вши від ньо́го ці слова́, оби́два у́чні пішли́ за Іісу́сом.

38Іісу́с же, оберну́вшись і поба́чивши, що вони́ йдуть за Ним, гово́рить їм: що ви шука́єте? Вони́ сказа́ли Йому́: Равві́! (що означа́є: учи́тель), де Ти живе́ш?

39Гово́рить їм: піді́ть і поба́чите. Вони́ пішли́ і поба́чили, де Він живе́; і пробули́ у Ньо́го той день. А було́ бли́зько деся́тої годи́ни.

40Оди́н з тих двох, які́ чу́ли від Іоа́нна про Іісу́са і пішли́ за Ним, був Андрі́й, брат Си́мона Петра́.

41Він пе́рший знахо́дить свого́ бра́та Си́мона і ка́же йому́: ми знайшли́ Месі́ю, що означа́є: Христо́с;

42і приві́в його́ до Іісу́са. Іісу́с же, погля́нувши на ньо́го, сказа́в: ти – Си́мон, син Іо́ни; ти нарече́шся Ки́фа, що означа́є ка́мінь (Петро́).

зач. 543На дру́гий день Іісу́с захоті́в йти до Галіле́ї, і знахо́дить Фили́па і ка́же йому́: йди за Мно́ю.

44Фили́п же був з Віфсаї́ди, з одного́ мі́ста з Андрі́єм і Петро́м.

45Фили́п знахо́дить Нафана́їла і ка́же йому́: ми знайшли́ Того́, про Котро́го писа́ли Мойсе́й у зако́ні і проро́ки, Іісу́са, си́на Йо́сифа, з Назаре́ту.

46Але́ Нафана́їл сказа́в йому́: чи мо́же щось до́бре бу́ти з Назаре́ту? Фили́п гово́рить йому́: піди́ і подиви́сь.

47Іісу́с, поба́чивши Нафана́їла, яки́й ішо́в до Ньо́го, гово́рить про ньо́го: ось воі́стину ізраїльтя́нин, у яко́му нема́ лука́вства.

48Нафана́їл гово́рить Йому́: зві́дки Ти мене́ зна́єш? Іісу́с відпові́в йому́: перш ніж покли́кав тебе́ Фили́п, Я ба́чив тебе́ під смоко́вницею.

49Нафана́їл відпові́в Йому́: Равві́! Ти – Син Бо́жий, Ти – Цар Ізра́їлів.

50Іісу́с сказа́в йому́ у ві́дповідь: ти ві́риш, тому́ що Я тобі́ сказа́в: Я ба́чив тебе́ під смоко́вницею; поба́чиш бі́льше цього́.

51І гово́рить йому́: і́стинно, і́стинно кажу́ вам: відни́ні поба́чите не́бо відкри́те і А́нгелів Бо́жих, які́ підніма́ються і спуска́ються до Си́на Людсько́го.