Біблія українською мовою

Книга пророка Єремії

← попередній розділ

наступний розділ →

Розділ 44
1: Слово, яке було до Єремії про усіх юдеїв, що живуть у землі Єгипетській, які оселилися у Магдолі й Тафнисі, й у Нофі, й у землі Пафрос:
2: так говорить Господь Саваоф, Бог Ізраїлів: ви бачили усю біду, яку Я навів на Єрусалим і на весь рід юдейський; ось, вони тепер порожні, і ніхто не живе у них, З за нечестя їх, яке вони робили, прогнів­ляючи Мене, ходячи кадити і служити іншим богам, яких не знали ні вони, ні ви, ні батьки ваші.
3: за нечестие их, которое они делали, прогневляя Меня, ходя кадить и служить иным богам, которых не знали ни они, ни вы, ни отцы ваши.
4: Я посилав до вас усіх рабів Моїх, пророків, посилав з раннього ранку, щоб сказати: «не робіть це мерзенне діло, яке Я ненавиджу».
5: Але вони не слухали і не прихилили вуха свого, щоб навернутися від свого нечестя, не кадити іншим богам.
6: І вилилися лють Моя і гнів Мій і розгорілися у містах Юдеї і на вулицях Єрусалима; і вони зробилися руїнами і пустелею, як бачите нині.
7: І нині так говорить Господь Бог Саваоф, Бог Ізраїлів: навіщо ви робите це велике зло душам вашим, знищуючи у себе чоловіків і дружин, дорослих дітей і немовлят із середовища Юдеї, щоб не залишити у себе залишку,
8: прогнівляючи Мене творінням рук своїх, кадінням іншим богам у землі Єгипетській, куди ви прийшли жити, щоб погубити себе і зробитися прокляттям і ганьбою у всіх народів землі?
9: Хіба ви забули нечестя батьків ваших і нечестя царів юдейських, ваше власне нечестя і нечестя дружин ваших, яке вони робили у землі Юдейській і на вулицях Єрусалима?
10: Не смирилися вони і до цього дня, і не бояться і не роблять за законом Моїм і за устава­ми Моїми, які Я дав вам і батькам вашим.
11: Тому так говорить Господь Саваоф, Бог Ізраїлів: ось, Я поверну­ проти вас лице Моє на загибель і на знищення усієї Юдеї
12: і візьму юдеїв, які залишилися, які поверну­ли лице своє, щоб іти у землю Єгипетську і жити там, і всі вони будуть знищені, впадуть у землі Єгипетській; мечем і голодом будуть знищені; від малого і до великого помруть від меча і голоду, і будуть прокляттям і жахом, наругою і ганьбою.
13: Відвідаю тих, що живуть у землі Єгипетській, як Я відвідав Єрусалим, мечем, голодом і моровицею,
14: і ніхто не уникне і не вціліє із залишку юдеїв, які прийшли у землю Єгипетську, щоб пожити там і потім повер­нутися у землю Юдейську, куди вони всією душею бажають поверну­тися, щоб жити там; ніхто не повернеться, крім тих, які втечуть звідти.
15: І відповідали Єремії усі чоловіки, які знали, що дружини їхні кадять іншим богам, і всі дружини, які стояли таму великій кількості, і весь народ, який жив у землі Єгипетській, у Пафосі, і сказали:
16: слово, яке ти говорив нам ім’ям Господа, ми не слухаємо від тебе;
17: але неодмінно будемо робити усе те, що вийшло з вуст наших, щоб кадити богині неба і виливати їй узливання, як ми робили, ми і батьки наші, царі наші і князі наші, у містах Юдеї і на вулицях Єрусалима, тому що тоді ми були ситі і щасливі і лиха не бачили.
18: А з того часу, як перестали ми кадити богині неба і виливати їй узливання, терпимо в усьому­ нестаток і гинемо від меча і голоду.
19: І коли ми кадили богині неба і виливали їй узливання, то хіба без відома чоловіків наших робили ми їй пиріжки з зображенням її і виливали їй узливання?
20: Тоді сказав Єремія всьому народові, чоловікам і дружинам, і всьому народові, який так відповідав йому:
21: чи не це кадіння, яке звершували ви у містах юдейських і на вулицях Єрусалима, ви і батьки ваші, царі ваші і князі ваші, і народ країни, згадав Господь? І чи не воно зійшло Йому на серце?
22: Господь не міг більше терпіти злих діл ваших і мерзот, які ви робили; тому і зробилася земля ваша пустелею і жахом, і прокляттям, без жителів, як бачите нині.
23: Оскільки ви, звершуючи те куріння, грішили перед Господом і не слухали гласу Гос­пода, і не чинили за законом Його і за встановленнями Його, і за веліннями Його, то й осяг­ла­ вас ця біда, як бачите нині.
24: І ска­зав Єремія усьому народові і всім жінкам: слухайте слово Господнє, всі юдеї, які у землі Єгипетській:
25: так говорить Господь Саваоф, Бог Ізраї­лів: ви і дружини ваші, що вустами своїми говорили, те і руками своїми робили; ви говорите: «станемо вико­ну­вати обітниці наші, які ми обіцяли,­ щоб кадити богині неба і вилива­ти їй узливання»,— твердо тримайтеся обітниць ваших і у точності виконуйте обітниці ваші.
26: За те вислухайте слово Господнє, всі юдеї, які живуть у землі Єгипетській: ось, Я поклявся великим ім’ям Моїм,— говорить Господь,— що не буде вже на усій землі Єгипетській вимовлятися ім’я Моє вустами будь-якого юдея, який говорить: «живий Господь Бог!»
27: Ось, Я буду спостерігати над вами на погибель, а не на добро; й усі юдеї, які у землі Єгипетській, будуть гинути від меча і го­лоду, доки зовсім не знищаться.
28: Тільки невелика кількість тих, що уникли меча, повернеться із землі Єгипетської у землю Юдейську, і ді­знаються всі юдеї, які залишилися, що прийшли в землю Єгипетську, щоб пожити там, чиє слово збудеться: Моє чи їх.
29: І ось вам знамення,— говорить Господь,— що Я відвідаю вас на цьому місці, щоб ви знали, що збудуться слова Мої про вас на погибель вам.
30: Так говорить Господь: ось, Я віддам фараона Ваф­рія, царя Єгипетського, до рук ворогів його і до рук тих, що шукають душі його, як віддав Седекію, царя Юдейського, до рук Навуходоносора, царя Вавилонського, ворога його і який шукав душі його.