Біблія українською мовою

Книга пророка Єремії

← попередній розділ

наступний розділ →

Розділ 38
1: І почули Сафатія, син Матфана, і Годолія, син Пасхора, і Юхал, син Селемії, і Пасхор, син Малхії, слова, які Єремія промовив до всього народу, говорячи:
2: так говорить Господь: хто залишиться у цьому місті, помре від меча, голоду і моровиці; а хто вийде до халдеїв, буде живий, і душа його буде йому замість здобичі, і він залишиться живий.
3: Так говорить Господь: неодмінно віддане буде місто це в руки війська царя Вавилонського, і він візьме його.
4: Тоді князі сказали цареві: нехай буде цей чоловік відданий на смерть, тому що він ослаблює руки воїнів, які залишаються у цьому місті, і руки усього народу, говорячи до них такі слова; бо цей чоловік не благоденства бажає народу цьому, а біди.
5: І сказав цар Седекія: ось, він у ваших руках, тому що цар нічого не може зробити всупереч вам.
6: Тоді взяли Єремію і кинули його в яму Малхії, сина ца­ря, що була у дворі сторо́жі, й опустили Єремію на мотузках; у ямі тій не було води, а тільки багно, і занурився Єремія у багно.
7: І почув Авдемелех ефіоплянин, один з євну­хів, який знаходився у царському домі, що Єремію посадили в яму; а цар сидів тоді біля воріт Веніамінових.
8: І вийшов Авдемелех з дому царського і сказав цареві:
9: господарю мій царю! зле зробили ці люди, так учинивши з Єремією пророком, якого кинули в яму; він помре там від голоду, тому що немає більше хліба у місті.
10: Цар дав наказ Авдемелеху ефіоплянину, сказавши: візь­ми із собою звідси тридцять чоловік і витягни Єремію пророка з ями, доки він не помер.
11: Авдемелех узяв людей із собою і ввійшов у дім царський під комору, і взяв звідти старих негодящих ганчірок і старих негодя­щих клаптів і опустив їх на мотуз­ках­ у яму до Єремії.
12: І сказав Авдемелех ефіоплянин Єремії: підклади ці старі кинуті ганчірки і клапті під пахви рук твоїх, під мотузки. І зробив так Єремія.
13: І потягли Єремію на мотузках і витягли його з ями; і залишався Єремія у дворі сторо́жі.
14: Тоді цар Седекія послав і покликав Єремію пророка до себе, при третьому вході у дім Господній, і сказав цар Єремії: я у тебе запитаю щось; не приховай від мене нічого.
15: І сказав Єремія Седекії: якщо я відкрию тобі, чи не віддаси ти мене на смерть? і якщо дам тобі пораду, ти не послухаєш мене.
16: І клявся цар Седекія Єремії таємно, говорячи: живий Господь, Який створив нам душу цю, не віддам тебе на смерть і не віддам до рук цих людей, які шукають душі твоєї.
17: Тоді Єремія сказав Седекії: так говорить Господь Бог Саваоф, Бог Ізраїлів: якщо ти вийдеш до князів царя Вавилонського, то жива буде душа твоя, і це місто не буде спалене вогнем, і ти будеш живий, і дім твій;
18: а якщо не вийдеш до князів царя Вавилонського, то це місто буде віддане до рук халдеїв, і вони спалять його вогнем, і ти не уникнеш рук їхніх.
19: І сказав цар Седекія Єремії: я боюся юдеїв, які перейшли до хал­деїв, щоб халдеїне віддали мене у руки їх, і щоб ті не наглумилися з мене.
20: І сказав Єремія: не віддадуть; послухай гласу Господа у тім, що я говорю тобі, і добре тобі буде, і жива буде душа твоя.
21: А якщо ти не захочеш вийти, то ось слово, яке відкрив мені Господь:
22: ось, усі дружини, які залишилися у домі царя Юдейського, відведені будуть до князів царя Вавилонського, і скажуть вони: «тебе звабили і перемогли друзі твої; ноги твої занурилися у багно,­ і вони віддалилися від тебе».
23: І всіх дружин твоїх і дітей твоїх відведуть до халдеїв, і ти не уникнеш рук їхніх; але будеш узятий рукою царя Вавилонського, і зробиш те, що місто це буде спалене вогнем.
24: І сказав­ Седекія Єремії: ніхто не повинен знати цих слів, і тоді ти не помреш;
25: і якщо почують князі, що я розмовляв з тобою, і прийдуть до тебе, і скажуть тобі: «скажи нам, що говорив ти царю, не приховай від нас, і ми не віддамо тебе на смерть,— і також що говорив тобі цар»,
26: то скажи їм: «я склав перед лицем царя прохання моє, щоб не повертати мене у дім Іонафана, щоб не померти там».
27: І прийшли усі князі до Єремії і запитували його, і він сказав їм згідно з усіма словами, які цар повелів сказати, і вони мовчки залишили його, тому що не довідали­ся про те, що було сказано цареві.
28: І залишався Єремія у дворі сторо́жі до того дня, в який був узятий Єрусалим. І Єрусалим був узятий.