Біблія українською мовою

Книга пророка Єремії

← попередній розділ

наступний розділ →

Розділ 36
1: У четвертий рік Іоакима, си­на Іосії, царя Юдейського, було таке слово до Єремії від Господа:
2: візьми собі книжковий сувій і напиши у ньому усі слова, які Я говорив тобі про Ізраїля і про Іуду і про усі народи з того дня, як Я почав говорити тобі, від днів Іосії до цього дня;
3: можливо, дім Іудин почує про усі біди, які Я думаю зробити їм, щоб вони навернулися кожен від злого шляху свого, щоб Я простив неправду їх і гріх їх.
4: І покликав Єремія Варуха, сина Нирії, і написав Варух у книжковий сувій з уст Єремії всі слова Господа, які Він говорив йому.
5: І наказав Єремія Варуху і сказав: я ув’язнений і не можу йти у дім Господній;
6: отже, йди ти і прочитай написані тобою в сувої з уст моїх слова Господні вголос народу у домі Господньому у день посту, також і вголос усім юдеям, які прийшли із міст своїх, прочитай їх;
7: можливо, вони піднесуть смиренне моління перед лице Господа і навернуться кожен від злого шляху свого; бо великий гнів і обурення, яке оголосив Господь на народ цей.
8: Варух, син Нирії, зробив усе, що наказав йому пророк Єремія, щоб слова Господні, написані у сувої, про­читати у домі Господньому.
9: У п’ятий рік Іоакима, сина Іосії, царя Юдейського, у дев’ятому місяці­ оголосили піст перед лицем Госпо­да усьому народу в Єрусалимі і всьому народу, який прийшов до Єрусалима з міст юдейських.
10: І прочитав Варух написані у сувої слова Єремії у домі Господньому, в кімнаті Гемарії, сина Сафанового, писаря, на верхньому дворі, біля входу у нові во­рота дому Господнього, вголос усьому народу.
11: Михей, син Гемарії, сина Сафанового, чув усі слова Господні, написаніу сувої,
12: і зійшов у дім царя, у кімнату царського писаря, і ось, там сиділи усі князі: Елисам, цар­ський писар, і Делаія, син Семаії,­ й Елнафан, син Ахбора, і Гемарія, син Сафана, і Седекія, син Ананії, і всі князі;
13: і переказав їм Михей усі слова, які він чув, коли Варух читав сувій уголос народу.
14: Тоді всі князі послали до Варуха Ієгудія, сина Нафанії, сина Селемії, сина Хусії, сказати йому: сувій, який ти читав уголос народу, візьми у руку твою і прийди. І взяв Варух, син Ни­рії, сувій у руку свою і прийшов до них.
15: Вони сказали йому: сядь, і прочитай нам уголос. І прочитав Ва­рух уголос їм.
16: Коли вони ви­­слу­хали усі слова, то з жахом по­ди­ви­лися один на одного і сказали Варуху: ми неодмінно перекажемо усі ці слова царю.
17: І запитали Варуха: скажи­ ж нам, як ти написав усі слова ці з уст його?
18: І сказав їм Варух: він промовляв мені вустами своїми усі ці слова, а я чорнилом писав їх у цей сувій.
19: Тоді сказали князі Варуху: піди, сховайся, ти і Єремія, щоб ніхто не знав, де ви.
20: І пішли вони до царя у палац, а сувій за­лишили у кімнаті Елисама, царського писаря, і переказали вголос царю всі сло­ва ці.
21: Цар послав Ієгудія принести сувій, і він узяв його з кімнати Елисама, царського писаря; і читав його Ієгудій уголос царю і уголос усім князям, які стояли поруч царя.
22: Цар у той час, у дев’ятому місяці, сидів у зимовому домі, і перед ним горіла жаровня.
23: Коли Ієгудій прочитував три або чотири стовпці, царвідрізував їх писарським ножичком і кидав на вогонь у жаровню, доки не знищений був весь сувій у вогні, який був у жаровні.
24: І не убоялись, і не роздерли одяг свій ні цар, ні всі слуги його, які чули усі слова ці.
25: Хоч Елнафан і Делаія і Гемарія умовляли царя не спалювати сувій, але він не послухав їх.
26: І наказав цар Ієрамеїлу, синові царя, і Сераії, синові Азриїловому, і Селемії, синові Авдиїловому, взяти Варуха писаря і Єремію пророка; але Господь сховав їх.
27: І було слово Господнє до Єремії, після того як цар спалив сувій і слова, які Варух написав з уст Єремії, і сказано йому:
28: візьми собі знову інший сувій і напиши у ньому всі попередні слова, які були у пер­шому сувої, які спалив Іоаким, цар Юдейський;
29: а царю Юдейському Іоакиму скажи: так говорить Господь: ти спалив сувій цей, сказавши: «навіщо ти написав у ньому: неодмінно прийде цар Вавилонський і розорить землю цю, і знищить на ній людей і худобу?»
30: за це, так говорить Господь про Іоакима, царя Юдейського: не буде від нього того, хто сидить на престолі Давидовому, і труп його буде кинутий на спеку денну і на холод нічний;
31: і відвідаю його і плем’я його і слуг його за неправду їх, і наведу на них і на жителів Єрусалима і на мужів Іуди усе зло, яке Я вирік на них, а вони не слухали.
32: І взяв Єремія інший сувій і віддав його Варуху писарю, синові Нирії, і він написав у ньому з уст Єремії усі слова того сувою, який спалив Іоаким, цар Юдейський, на вогні; і ще додано до них багато подібних до тих слів.