Біблія українською мовою

Старий Завіт – переклад Івана Огієнка
    Новий Завіт – переклад Волинської єпархії Української Православної Церкви

Книга пророка Єремії

← попередній розділнаступний розділ →
Розділ 33
1: І було слово Господнє до Єремії вдруге, коли він ще утриму­вався у дворі сторо́жі:
2: Так говорить Господь, Який створив [землю], Гос­подь, Який упорядкував і утвердив її,— Господь ім’я Йому:
3: взивай до Мене— і Я відповім тобі, покажу тобі велике і недоступне, чого ти не знаєш.
4: Бо так говорить Господь, Бог Ізраїлів, про доми міста цього і про доми царів юдейських, які руйнуються для завалів і для битви
5: тими, які прийшли воювати з халдеями, щоб наповнити доми трупами людей, яких Я уражу у гніві Моєму й у люті Моїй, і за всі беззаконня яких Я сховав лице Моє від міста цього.
6: Ось, Я прикладу йому пластир і ці­лющі засоби, і вилікую їх, і відкрию їм повноту миру й істини,
7: і поверну полон Іуди і полон Ізраїля і влаштую їх, як спочатку,
8: і очищу їх від усього нечестя їхнього, яким вони грішили переді Мною, і прощу всі беззаконня їхні, якими вони грішили переді Мною і відпали від Мене.
9: І буде для мене Єрусалимрадісним ім’ям, похвалою і честю перед усіма народами землі, які почують про усі блага, які Я зроблю йому, і здивуються і затремтять від усіх благодіянь і всього благоденства, яке Я доставлю йому.
10: Так говорить Господь: на цьому­ місці, про яке ви говорите: «воно порожнє, без людей і без худоби»,— у містах юдейських і на вулицях Єрусалима, які порожні, без людей, без жителів, без худоби,
11: знову буде чут­но голос радости і голос веселощів, голос нареченого і голос нарече­ної, голос тих, що говорять: «слав­те Гос­пода Саваофа, бо благий Господь, бо повік милість Його», і голос тих, що приносять жертву подяки в домі Гос­подньому; бо Я поверну полонених цієї землі в попередній стан,— говорить Господь.
12: Так говорить Гос­подь Саваоф: на цьому місці, яке по­рожнє, без людей, без худоби, й у всіх містах його знову будуть оселі пастухів, які будуть пасти стада.
13: У містах нагірних, у містах низинних і в містах південних, і в землі Веніаміновій, і в околицях Єрусалима, і в містах Іуди знову будуть проходити стада під рукою того, який рахує,— говорить Господь.
14: Ось, настануть дні,— говорить Господь,— коли Я ви­­­конаю те добре слово, яке вирік про дім Ізраїлів і про дім Іудин.
15: У ті дні й у той час вирощу Давиду Паросток праведний, і буде чинити суд і правду на землі.
16: У ті дні Іуда буде спасенний і Єрусалим буде жи­ти безпечно, і наречуть ім’я Йому: «Господь виправдання наше!»
17: Бо так говорить Господь: не припиниться у Давида муж, який сидить на престолі дому Ізраїлевого,
18: й у священиків-левитів не буде нестачі у мужі перед лицем Моїм, який в усі дні возносить всепалення і спалює приношення і звершує жертви.
19: І було слово Господнє до Єремії:
20: так говорить Господь: якщо мо­жете зруйнувати завіт Мій про день і завіт Мій про ніч, щоб день і ніч не приходили у свій час,
21: то мо­же бути зруйнований і завіт Мій з рабом Моїм Давидом, так що не буде у нього сина, який царює на престолі його, і також з левитами-священиками, служителями Моїми.
22: Як незліченне небесне воїнство і невимірний пісок морський, так розмножу­ плем’я Давида, раба Мого, і левитів, які служать Мені.
23: І було слово Гос­поднє до Єремії:
24: чи не бачиш, що народ цей говорить: «ті два племені, які обрав Господь, Він відкинув?» і через це вони зневажають народ Мій, ніби він уже не був народом у очах їх.
25: Так говорить Господь: якщо завіту Мого про день і ніч і уставів неба і землі Я не утвер­див,
26: то і плем’я Якова і Давида, раба Мого, відкину, щоб не брати більше владик з його племені для племені Авраама, Іса­ака та Якова; бо поверну їх із полону і помилую їх.
← попередній розділнаступний розділ →