Біблія українською мовою

Книга пророка Ісаї

← попередній розділ

наступний розділ →

Розділ 52
1: Повстань, повстань, одягнись у силу твою, Сионе! Одягнись в одяг величі твоєї, Єрусалиме, місто святе! бо вже не буде більше входити у тебе необрізаний і нечистий.
2: Струси із себе порох; встань, полонений Єрусалиме! зніми ланцюги із шиї твоєї, полонена дочко Сиону!
3: бо так говорить Господь: за ніщо були ви продані, і без срібла будете викуп­лені;
4: бо так говорить Господь Бог: народ Мій ходив колись у Єгипет, щоб там пожити, й Ассур тіснив його ні за що.
5: І тепер що у Мене тут? говорить Господь; народ Мій узятий задарма, володарі їхні шаленіють,— говорить Господь,— і постійно, кожного дня ім’я Моє неславиться.
6: Тому народ Мій пізна́є ім’я Моє; тому дізнається у той день, що Я той самий, Який сказав: «ось Я!»
7: Які прекрасні на горах ноги благовісника, що сповіщає мир, благовістить радість, проповідує спасіння, який говорить Сиону: «воцарився Бог твій!»
8: Голос вартових твоїх— во­ни піднесли голос і всі разом радіють, бо своїми очима бачать, що Господь повертається у Сион.
9: Торжествуйте, співайте разом, руїни Єрусалима, бо утішив Господь народ Свій, відкупив Єрусалим.
10: Оголив Господь святу правицю Свою перед очима всіх народів; і всі краї землі побачать спасіння Бога нашого.
11: Ідіть, ідіть, виходьте звідти; не доторкайтеся до нечистого; виходьте із середовища його, очистіть себе ті, що носите сосуди Господні!
12: бо ви вийдете неквапливо, і не побіжите; тому що попереду вас піде Господь, і Бог Ізраїлів буде стражем позаду вас.
13: Ось, раб Мій буде благоуспіш­ний, підніметься і піднесеться, і звеличиться.
14: Як багато хто дивувався, дивлячись на Тебе,— настільки був спотворений більше за будь-яку людину лик Його, і вигляд Його— більше за синів людських!
15: Так багато народів приведе Він у здивування; царі закриють перед Ним уста свої, тому що вони побачать те, про що не було говорено їм, і узнають те, чого не чули.

← попередній розділ

наступний розділ →

Розділ 53
1: [Господи!] хто повірив чутому від нас, і кому відкрилася сила Господня?
2: Бо Він зійшов перед Ним, як пагін і як паросток із сухої землі; немає у Ньому ні вигляду, ні величі; і ми бачили Його, і не було у Ньому вигляду, який приваблював би нас до Нього.
3: Він був знехтуваний і умалений перед людьми, муж скорбот, що пізнав болісті, і ми відвертали від Нього лице своє; Він був зневажуваний, і ми ні у що ставили Його.
4: Але Він узяв на Себе наші немочі і поніс наші хвороби; а ми думали, що Він був уражений, покараний і принижений Богом.
5: Але Він укритий виразками був за гріхи наші і мучимий за беззаконня наші; покарання світу нашого було на Ньому, і ранами Його ми зцілилися.
6: Усі ми блукали, як вівці, зведені були кожен на свою дорогу: і Господь поклав на Нього гріхи усіх нас.
7: Він був мучимий, але страждав добро­вільно і не відкривав уст Своїх; як агнець, ведений був Він на заколення, і як агнець перед тим, хто стриже його, безмовний, так Він не відкривав уст Своїх.
8: Від пут і суду Він був узятий; але рід Його хто пояснить? бо Він відірваний від землі жи­вих; за злочини народу Мого перетер­пів страту.
9: Йому призначали гріб зі злочинцями, але Він похований у багатого, тому що не вчинив гріха, і не було неправди у вустах Його.
10: Але Господу вгодно було уразити Його, і Він віддав Його на муки; коли ж душа Його принесе жертву умилос­тивлення, Він побачить потомство довговічне, і воля Господня благо­успішно буде виконуватися рукою Його.
11: На подвиг душі Своєї Він буде дивитися із задоволенням; через пізнання Його Він, Праведник, Раб Мій, виправдає багатьох і гріхи їхні на Собі понесе.
12: Тому Я дам Йому частку між великими, і з сильними буде ділити здобич, за те, що віддав душу Свою на смерть, і до лиходіїв приєднаний був, тоді як Він поніс на Собі гріх багатьох і за злочинців зробився заступником.

← попередній розділ

наступний розділ →

Розділ 50
1: Так говорить Господь: де роз­відний лист вашої матері, з яким Я відпустив її? або якому з Моїх позикодавців Я продав вас? Ось, ви продані за гріхи ваші, і за злочини ваші відпущена мати ваша.
2: Чому, коли Я приходив, нікого не було, і коли Я кликав, ніхто не відповідав? Хіба рука Моя короткою стала для того, щоб визволяти, чи немає сили у Мені, щоб спасати? Ось, забороною Моєю Я висушую море, перетворюю ріки на пустелю; риби у них гниють від нестачі води і помирають від спраги.
3: Я одягаю небеса мороком, і веретище роблю покровом їх.
4: Господь Бог дав Мені язик мудрих, щоб Я міг словом підкріплювати того, хто знемагає; щоранку Він пробуджує, пробуджує вухо Моє, щоб Я слухав, подібно до учнів.
5: Господь Бог відкрив Мені вухо, і Я не заперечив, не відступив назад.
6: Я віддав хребет Мій тим, що б’ють, і щоки Мої тим, що уражають; лиця Мого не закривав від наруг і обплювання.
7: І Господь Бог допомагає Мені: тому Я не соромлюся, тому Я тримаю лице Моє, як кремінь, і знаю, що не залишуся у соромі.
8: Близько Той, Хто виправдовує Мене: хто хоче змагатися зі Мною? станьмо разом. Хто хоче судитися зі Мною? нехай підійде до Мене.
9: Ось, Господь Бог допомагає Мені: хто осудить Мене? Ось, усі вони, як одяг, постаріють; міль з’їсть їх.
10: Хто з вас боїться Господа, слухається гласу Раба Його? Хто ходить у мороці, без світла, нехай уповає на ім’я Господа і нехай утверджується у Бозі своєму.
11: Ось, усі ви, що запалюєте вогонь, озброєні запалю­вальними стрілами,— йдіть у полум’я вогню вашого і стріл, розжарених вами! Це буде вам від руки Моєї; у муках помрете.