Біблія українською мовою

Книга пророка Ісаї

← попередній розділ

наступний розділ →

Розділ 45
1: Так говорить Господь помазаникові Своєму Киру: Я тримаю тебе за праву руку, щоб підкорити тобі народи, і зніму пояси зі стегон царів, щоб відчинялися для тебе двері, й ворота не зачинялися;
2: Я піду перед тобою і гори вирівняю, мідні двері розтрощу і запори залізні зламаю;
3: і віддам тобі збережені у тайні скарби і приховані багатства, щоб ти пізнав, що Я Господь, який називає тебе на ім’я, Бог Ізраїлів.
4: Заради Якова, раба Мого, й Ізраїля, обраного Мого, Я назвав тебе на ім’я, вшанував тебе, хоча ти не знав Мене.
5: Я Господь, і немає іншого; немає Бога, крім Мене; Я перепоясав тебе, хоча ти не знав Мене,
6: щоб дізналися від сходу сон­ця і від заходу, що немає, крім Мене; Я Господь, і немає іншого.
7: Я утворюю світло і творю пітьму, роблю мир і роблю біди; Я, Господь, роблю усе це.
8: Кропіть, небеса, звище, і хмари нехай проливають правду; нехай розкриється земля і приносить спасіння, і нехай виростає разом правда. Я, Господь, творю це.
9: Горе тому, хто сперечається з Творцем своїм, черепок з черепків земних! Чи скаже глина гончару: «що ти робиш?» і твоя справа чи скаже про тебе: «у нього немає рук»?
10: Горе тому, хто говорить батькові: «навіщо ти породив мене на світ?», а ма­тері: «навіщо ти народила мене?»
11: Так говорить Господь, Святий Ізраїля і Творець його: ви запитуєте Мене про майбутнє синів Моїх і хочете Мені вказувати у ділі рук Моїх?
12: Я створив землю і створив на ній людину; Я— Мої руки розпростерли небеса, і всьому воїнству їх дав закон Я.
13: Я воздвиг його в правді й вирівняю усі путі його. Він побудує місто Моє і відпустить полонених Моїх, не за викуп і не за дари,— говорить Господь Саваоф.
14: Так говорить Господь: труди єгиптян і торгівля ефіоплян, і савейці, люди рослі, до тебе перейдуть і будуть твоїми; вони підуть за тобою, у кайданах прийдуть і впадуть перед тобою, і будуть благати тебе, говорячи: у тебе тільки Бог, і немає іншого Бога.
15: Істинно Ти Бог потаємний, Бог Ізраїлів, Спаситель.
16: Усі вони будуть посоромлені й осоромлені; разом з ними із соромом пі­дуть і всі, що роблять ідолів.
17: Ізраїль же буде спасенний спасінням вічним у Господі; ви не будете посоромлені й осоромлені довіку.
18: Бо так говорить Господь, Який створив небеса, Він, Бог, Який утворив землю і створив її; Він утвердив її, не марно створив її; Він утворив її для проживання: Я Господь, і немає іншого.
19: Не таємно Я говорив, не у темному місці землі; не говорив Я племені Якова: «марно шукаєте Мене». Я Господь, Який проголошує правду, Який відкриває істину.
20: Зберіться і прийдіть, наблизьтеся усі, уцілілі з народів. Невігласи ті, які носять дерев’яного свого ідола і моляться богу, який не спасає.
21: Оголосіть і скажіть, порадившись між собою: хто звістив це з давніх часів, наперед сказав це? Чи не Я Господь? і немає іншого Бога, крім Мене, Бога праведного і спасительного немає, крім Мене.
22: До Мене наверніться, і будете спасенні, усі кінці землі, бо я Бог, і немає іншого.
23: Мною клянуся: з уст Моїх виходить правда, слово­ незмінне, що переді Мною схилиться усяке коліно, Мною буде клястися усякий язик.
24: Тільки у Господа,— будуть говорити про Мене,— прав­да і сила; до Нього прийдуть і посоромляться усі, що ворогували проти­ Нього.
25: Господом буде виправдане і прославлене усе плем’я Ізраїлеве.
1: Так говорить Господь помазаникові Своєму Киру: Я тримаю тебе за праву руку, щоб підкорити тобі народи, і зніму пояси зі стегон царів, щоб відчинялися для тебе двері, й ворота не зачинялися;
2: Я піду перед тобою і гори вирівняю, мідні двері розтрощу і запори залізні зламаю;
3: і віддам тобі збережені у тайні скарби і приховані багатства, щоб ти пізнав, що Я Господь, який називає тебе на ім’я, Бог Ізраїлів.
4: Заради Якова, раба Мого, й Ізраїля, обраного Мого, Я назвав тебе на ім’я, вшанував тебе, хоча ти не знав Мене.
5: Я Господь, і немає іншого; немає Бога, крім Мене; Я перепоясав тебе, хоча ти не знав Мене,
6: щоб дізналися від сходу сон­ця і від заходу, що немає, крім Мене; Я Господь, і немає іншого.
7: Я утворюю світло і творю пітьму, роблю мир і роблю біди; Я, Господь, роблю усе це.
8: Кропіть, небеса, звище, і хмари нехай проливають правду; нехай розкриється земля і приносить спасіння, і нехай виростає разом правда. Я, Господь, творю це.
9: Горе тому, хто сперечається з Творцем своїм, черепок з черепків земних! Чи скаже глина гончару: «що ти робиш?» і твоя справа чи скаже про тебе: «у нього немає рук»?
10: Горе тому, хто говорить батькові: «навіщо ти породив мене на світ?», а ма­тері: «навіщо ти народила мене?»
11: Так говорить Господь, Святий Ізраїля і Творець його: ви запитуєте Мене про майбутнє синів Моїх і хочете Мені вказувати у ділі рук Моїх?
12: Я створив землю і створив на ній людину; Я— Мої руки розпростерли небеса, і всьому воїнству їх дав закон Я.
13: Я воздвиг його в правді й вирівняю усі путі його. Він побудує місто Моє і відпустить полонених Моїх, не за викуп і не за дари,— говорить Господь Саваоф.
14: Так говорить Господь: труди єгиптян і торгівля ефіоплян, і савейці, люди рослі, до тебе перейдуть і будуть твоїми; вони підуть за тобою, у кайданах прийдуть і впадуть перед тобою, і будуть благати тебе, говорячи: у тебе тільки Бог, і немає іншого Бога.
15: Істинно Ти Бог потаємний, Бог Ізраїлів, Спаситель.
16: Усі вони будуть посоромлені й осоромлені; разом з ними із соромом пі­дуть і всі, що роблять ідолів.
17: Ізраїль же буде спасенний спасінням вічним у Господі; ви не будете посоромлені й осоромлені довіку.
18: Бо так говорить Господь, Який створив небеса, Він, Бог, Який утворив землю і створив її; Він утвердив її, не марно створив її; Він утворив її для проживання: Я Господь, і немає іншого.
19: Не таємно Я говорив, не у темному місці землі; не говорив Я племені Якова: «марно шукаєте Мене». Я Господь, Який проголошує правду, Який відкриває істину.
20: Зберіться і прийдіть, наблизьтеся усі, уцілілі з народів. Невігласи ті, які носять дерев’яного свого ідола і моляться богу, який не спасає.
21: Оголосіть і скажіть, порадившись між собою: хто звістив це з давніх часів, наперед сказав це? Чи не Я Господь? і немає іншого Бога, крім Мене, Бога праведного і спасительного немає, крім Мене.
22: До Мене наверніться, і будете спасенні, усі кінці землі, бо я Бог, і немає іншого.
23: Мною клянуся: з уст Моїх виходить правда, слово­ незмінне, що переді Мною схилиться усяке коліно, Мною буде клястися усякий язик.
24: Тільки у Господа,— будуть говорити про Мене,— прав­да і сила; до Нього прийдуть і посоромляться усі, що ворогували проти­ Нього.
25: Господом буде виправдане і прославлене усе плем’я Ізраїлеве.

← попередній розділ

наступний розділ →

Розділ 35
1: Звеселиться пустеля і суха земля, і зрадіє країна ненаселена і розцвіте як нарцис;
2: чудово буде цвісти і радіти, буде торжествувати і тріумфувати; слава Ливану дасться їй, пишнота Кармила і Сарона; вони побачать славу Господа, велич Бога нашого.
3: Укріпіть ослаблені руки й утвердіть коліна тремтячі;
4: скажіть боязким душею: будьте тверді, не бійтеся; ось Бог ваш, прийде помста, воздаяння Боже; Він прийде і спасе вас.
5: Тоді прозріють очі сліпих, і вуха глухих відкриються.
6: Тоді кульгавий скакатиме, як олень, і язик німого буде співати; бо проб’ються води у пустелі, і у степу— потоки.
7: І перетвориться примара вод на озеро, і спраг­ла земля— на джерела вод; у житло шакалів, де вони спочивають, буде місцем для тростини й очерету.
8: І буде там велика дорога, і путь по ній назветься шляхом святим: нечистий не буде ходити по ньому; але він буде для них одних; ті, що йдуть цим шляхом, навіть і недосвідчені, не заблукають.
9: Лева не буде там, і хижий звір не зійде на нього; його не знайдеться там, а будуть ходити відкуплені.
10: І по­­вернуться визволені Господом, прийдуть на Сион з радісними вигуками; і радість вічна буде над головою їх; вони знайдуть радість і веселощі, а сум і зітхання відійдуть.

← попередній розділ

наступний розділ →

Розділ 11
1: І вийде паросток від кореня Ієссеєвого, і гілка виросте від кореня його;
2: і спочине на ньому Дух Господній, дух премудрости і розуму, дух ради і кріпкости, дух вíдання і благочестя;
3: і страхом Господнім сповниться, і буде судити не за поглядом очей Своїх, і не за слухом вух Своїх вирішувати діла.
4: Він буде судити бідних за правдою, і діла страдників землі вирішувати за істиною; і жезлом уст Своїх уразить землю, і духом уст Своїх уб’є нечестивого.
5: І буде опоясанням стегон Його правда, і опоясанням крижів Його— істина.
6: Тоді вовк буде жити разом з ягням, і барс буде лежати разом з козеням; і теля, і молодий лев, і віл будуть разом, і мале дитя буде водити їх.
7: І корова буде пастися з ведмедицею, і дитинчата їх будуть лежати разом, і лев, як віл, буде їсти солому.
8: І немовля буде гратися над норою аспида, і дитя простягне руку свою на гніздо змії.
9: Не будуть робити зла і шкоди на усій святій горі Моїй, бо земля буде наповнена віданням Господа, як води наповнюють море.
10: І буде у той день: до кореня Ієс­с­еєвого, який стане, як знамено для народів, навернуться язичники,— і спокій його буде слава.
11: І буде у той день: Господь знову простягне ру­ку Свою, щоб повернути Собі залишок народу Свого, який залишиться в Ассура, і в Єгипті, і в Пат­росі, й у Хуса, і в Елама, й у Сеннаарі, й у Емафі, й на островах моря,
12: І підніме знамено язичникам, і збере вигнанців Ізраїля, і розсіяних юдеїв скличе від чотирьох кінців землі.
13: І припиниться заздрість Єфрема, і ті, що ворогують проти Іуди, будуть знищені. Єфрем не буде заздрити Іуді, й Іуда не буде пригноблювати Єфрема.
14: І полетять через плечі филистимлян на захід, пограбують усіх дітей Сходу; на Едома і Мо­ава накладуть руку свою, і діти Аммона будуть підданими їм.
15: І висушить Господь затоку моря Єгипетського, і простягне руку Свою на ріку в силь­ному вітрі Своєму, і розіб’є її на сім струмків, так що у сандаліях мо­жуть переходити її.
16: Тоді для залишку народу Його, що залишиться в Ассура, буде велика дорога, як це було для Ізраїля, коли він виходив із зем­лі Єгипетської.

← попередній розділ

наступний розділ →

Розділ 2
1: Слово, яке було у видінні до Ісаї, сина Амосового, про Юдею та Єрусалим.
2: І буде в останні дні, гора дому Господнього буде поставлена у главу гір і підніметься над пагорбами, і потечуть до неї усі народи.
3: І підуть багато народів і скажуть: прийдіть, і зійдемо на гору Господню,­ у дім Бога Якова, і навчить Він нас Своїх шляхів і будемо ходити стеж­ками Його; бо від Сиону вийде закон, і слово Господнє— з Єрусалима.
4: І буде Він судити народи, і викриє багато племен; і перекують мечі свої на орала, і списи свої— на серпи: не підніме народ на народ меча, і не будуть більше вчитися воювати.
5: О, доме Якова! Прийдіть, і будемо ходити у світлі Господньому.
6: Але Ти відкинув народ Твій, дім Якова, тому що вони багато чого пе­рейняли від сходу: і чаклуни у них, як у филистимлян, і з синами чужих вони у спілкуванні.
7: І наповнилася земля його сріблом і золотом, і немає числа скарбам його; і наповнилася земля його конями, і немає числа колісницям його;
8: і наповнилася земля його ідолами: вони поклоняються ділу рук своїх, тому, що зробили персти їх.
9: І схилилася людина, і принизився муж,— і Ти не простиш їх.
10: Іди у скелю і сховайся у землю від страху Господа і від слави величі Його.
11: Поникнуть горді погляди людини, і високе людське принизиться; і один Господь буде високий у той день.
12: Бо гряде день Господа Саваофа на все горде й зарозуміле і на все звеличене,— і воно буде принижене,—
13: і на всі кедри ливанські, високі і піднесені, і на всі дуби васанські,
14: і на всі високі гори, і на всі підвищені пагорби,
15: і на усяку високу вежу, і на всяку міцну стіну,
16: і на всі кораблі фарсиські, і на всі жадані прикраси їх.
17: І впа­­де велич людська, і високе людське принизиться; і один Господь буде високий у той день,
18: й ідоли зовсім зник­нуть.
19: І ввійдуть люди в ущелини скель і у прірви землі від страху Гос­­пода і від слави величі Його, коли Він повстане скрушити землю.
20: У той день людина кине кротам і кажанам срібних своїх ідолів і золотих своїх ідолів, яких зробила собі для поклоніння їм,
21: щоб увійти в ущелини скель і у розпадини гір від страху Господа і від слави величі Його, коли Він повстане скрушити землю.
22: Перестаньте ви надіятися на людину, дихання якої у ніздрях її, бо що вона значить?