Біблія українською мовою

Книга пророка Ісаї

← попередній розділ

наступний розділ →

Розділ 41
1: Замовкніть переді Мною, ост­­­­рови, і народи нехай онов­­лять свої сили; нехай вони наблизяться і скажуть: «станьмо разом на суд».
2: Хто воздвиг від сходу мужа прав­ди, закликав його йти за собою, віддав йому народи і підкорив царів? Він обернув їх мечем своїм на порох, луком своїм на солому, яку розносить вітром.
3: Він жене їх, іде спокійно дорогою, якою ніколи не ходив ногами своїми.
4: Хто зробив і звершив це? Той, Хто від початку викликає пологи; Я— Господь перший, і в останніх— Я той самий.
5: Побачили острови і жахнулися, краї землі затріпотіли. Вони зблизилися і зійшлися;
6: кожен допомагає своєму товаришеві і говорить своєму бра­тові: «кріпися!»
7: Коваль підбадьорює плавильника, той, який розгладжує листи молотом,— того, хто кує на ковадлі, говорячи про спайку: «гарна»; і зміцнює цвяхами, щоб було твердо.
8: А ти, Ізраїль, раб Мій, Яків, якого Я обрав, сíм’я Авраама, друга Мого,—
9: ти, якого Я взяв від країв землі і покликав від кінців її, і сказав тобі: «ти Мій раб, Я обрав тебе і не відкину тебе»:
10: не бійся, бо Я з тобою; не знічуйся, бо Я Бог твій; Я зміцню тебе, і допоможу тобі, і підтримаю тебе правицею правди Моєї.
11: Ось, у соромі й посоромленні залишаться всі, роздратовані проти тебе; будуть як ніщо і загинуть ті, що сперечаються з тобою.
12: Будеш шукати їх, і не знайдеш їх, які ворогують проти тебе; ті, що борються з тобою, будуть як ніщо, зовсім ніщо;
13: бо Я Господь, Бог твій; тримаю тебе за праву руку твою, говорю тобі: «не бійся, Я допомагаю тобі».
14: Не бійся, черв’як Яків, малолюдний Ізраїль,— Я допомагаю тобі, говорить Господь і Відкупитель твій, Святий Ізраїлів.
15: Ось, Я зробив тебе гострим молотилом, новим, зубцюватим; ти будеш молотити і розтирати гори, і пагорби зробиш, як полову.
16: Ти будеш віяти їх, і вітер рознесе їх, і вихор розвіє їх; а ти зрадієш у Господі, будеш хвалитися Святим Ізраїлевим.
17: Бідні й убогі шукають води, і немає її; язик їх сохне від спраги: Я, Господь, почую їх, Я, Бог Ізраїлів, не залишу їх.
18: Відкрию на горах ріки і серед долин джерела; пустелю зроблю озером і суху землю— джерелами води;
19: посаджу в пустелі кедр, ситим і мирту й оливу; насаджу в степу кипарис, явір і бук разом,
20: щоб побачили і пізнали, і розглянули й зро­зуміли, що рука Господня зробила це, і Святий Ізраїлів створив це.
21: Подайте справу вашу,— говорить Господь; наведіть ваші докази, говорить Цар Якова.
22: Нехай вони подадуть і скажуть нам, що відбудеться; нехай сповістять що-небудь раніше, ніж воно відбулося, і ми вникнемо розумом своїм і дізнаємось, як воно закінчилося, або нехай наперед сповістять нам про майбутнє.
23: Скажіть, що відбудеться у майбутньому, і ми будемо знати, що ви боги, або зробіть що-небудь, чи добре, чи лихе, щоб ми здивувалися і разом з вами побачили.
24: Але ви ніщо, і діло ваше ніщо; мерзота той, хто обирає вас.
25: Я воздвиг його від півночі, і він прийде; від сходу сонця буде прикликати ім’я Моє і топтати владик, як бруд, і топтати, як гончар глину.
26: Хто звістив про це спочатку, щоб нам знати, і задовго перед тим, щоб нам можна було сказати: «правда»? Але ніхто не сказав, ніхто не сповістив, ніхто не чув слів ваших.
27: Я перший сказав Сиону: «ось воно!» і дав Єрусалиму благовісника.
28: Отже, Я дивився, і не було нікого, і між ними не зна­йшлося радника, щоб Я міг запитати їх, і вони дали відповідь.
29: Ось, усі вони ніщо, нікчемні й діла їх; вітер і порожнеча ідоли їх.

← попередній розділ

наступний розділ →

Розділ 43
1: Нині ж так говорить Господь, Який створив тебе, Якове, і Який упорядкував тебе, Ізраїлю, не бійся, тому що Я відкупив тебе, назвав тебе на ім’я твоє; ти Мій.
2: Чи будеш переходити через води, Я з тобою,— чи через ріки, вони не потоплять тебе; чи підеш через вогонь, не обпалишся, і полум’я не обпече тебе.
3: Бо Я Господь, Бог твій, Святий Ізраїлів, Спаситель твій; у викуп за тебе віддав Єгипет, Ефіопію і Савею за тебе.
4: Оскільки ти дорогий в очах Моїх, коштовний, і Я полюбив тебе, то віддам інших людей за тебе, і народи за душу твою.
5: Не бійся, бо Я з тобою; від сходу приведу плем’я твоє і від заходу зберу тебе.
6: Півночі скажу: «віддай»; і півдню: «не утримуй; веди синів Моїх здалеку і дочок Моїх від країв землі,
7: кожного, хто називається Моїм ім’ям, кого Я створив для слави Моєї, утворив і впорядкував.
8: Виведи народ сліпий, хоч у нього є очі, і глухий, хоч у нього є вуха».
9: Нехай усі народи зберуться разом, і з’єднаються племена. Хто між ними передбачив це? нехай звістять, що було від початку; нехай представлять свід­ків від себе і виправдаються, щоб можна було почути і сказати: «правда!»
10: А Мої свідки, говорить Господь, ви і раб Мій, якого Я обрав, щоб ви знали і вірили Мені, і розуміли, що це Я: раніше Мене не було Бога і після Мене не буде.
11: Я, Я Господь, і немає Спасителя, крім Мене.
12: Я передрік і спас і сповістив; а іншого немає у вас, і ви— свідки Мої, говорить Господь, що Я Бог;
13: від початку днів Я Той самий, і ніхто не спасе від руки Моєї; Я зроблю, і хто скасує це?
14: Так говорить Господь, Відкупитель ваш, Святий Ізраїлів: заради вас Я послав у Вавилон і скрушив усі запори і халдеїв, які величалися кораблями.
15: Я Господь, Святий ваш, Творець Ізраїля, Цар ваш.
16: Так говорить Господь, Який відкрив у море дорогу, у великих водах шлях,
17: Хто вивів колісниці і коней, військо і силу; усі лягли разом, не встали; потухли як світильня, згасли.
18: Але ви не згадуєте минулого і про давнє не помишляєте.
19: Ось, Я творю нове; нині ж воно явиться; невже ви і цього не хочете знати? Я прокладу дорогу в степу, ріки у пустелі.
20: Польові звірі прославлять Мене, шакали і страуси, тому що Я у пустелях дам воду, ріки у сухому степу, щоб напувати обраний народ Мій.
21: Цей народ Я утворив для Себе; він буде звіщати славу Мою.
22: А ти, Якове, не волав до Мене; ти, Ізраїлю, не трудився для Мене.
23: Ти не приносив Мені агнців твоїх у всепалення і жертвами твоїми не шанував Мене. Я не змушував тебе служити Мені хлібним приношенням і не обтяжував тебе фіміамом.
24: Ти не купував Мені запашної трави за срібло і жиром жертв твоїх не насичував Мене; але ти гріхами твоїми утруднював Мене, беззаконнями твоїми обтяжував Ме­не.
25: Я, Я Сам згладжую злочини твої заради Себе Самого і гріхів твоїх не пом’яну:
26: пригадай Мені; станемо судитися; говори ти, щоб виправ­датися.
27: Праотець твій згрішив, і заступники твої відступили від Мене.
28: За те Я предстоятелей святилища позбавив священства і Якова віддав на закляття й Ізраїля на ганьбу.