Біблія українською мовою
Старий Завіт – переклад Івана Огієнка
Новий Завіт – переклад Волинської єпархії Української Православної Церкви
Книга пророка Ісаї
← попередній розділ | наступний розділ → |
1: У той день будуть співати пісню цю у землі Іудиній: місто міцне у нас; спасіння дав Він замість стіни і валу.
2: Відчиніть ворота; нехай увійде народ праведний, який зберігає істину.
3: Твердого духом Ти зберігаєш у довершеному мирі, бо на Тебе уповає він.
4: Уповайте на Господа повіки, бо Господь Бог є твердиня вічна:
5: Він скидає тих, що жили на висоті, місто, що високо стояло; повалив його, повалив на землю, кинув його у порох.
6: Нога топче його, ноги бідного, стопи убогих.
7: Путь праведника пряма; Ти вирівнюєш шлях праведника.
8: І на путі судів Твоїх, Господи, ми уповали на Тебе; до імені Твого і до спогадів про Тебе прагнула душа наша.
9: Душею моєю я прагнув до Тебе вночі, і духом моїм я буду шукати Тебе у нутрощах моїх з раннього ранку, бо коли суди Твої звершуються на землі, тоді ті, що живуть у мирі, навчаються правди.
10: Якщо нечестивий буде помилуваний, то не навчиться він правди,— буде лиходійствувати у землі правих і не буде дивитися на велич Господа.
11: Господи! рука Твоя була високо піднята, але вони не бачили її; побачать і посоромляться ті, що ненавидять народ Твій; вогонь пожере ворогів Твоїх.
12: Господи! Ти даруєш нам мир; бо і всі діла наші Ти влаштовуєш для нас.
13: Господи Боже наш! інші владики, крім Тебе, панували над нами; але через Тебе тільки ми славимо ім’я Твоє.
14: Мертві не оживуть; рефаїми не встануть, тому що Ти відвідав і знищив їх, і знищив усяку пам’ять про них.
15: Ти примножив народ, Господи, примножив народ,— прославив Себе, поширив усі краї землі.
16: Господи! у біді він шукав Тебе; проливав тихе моління, коли покарання Твоє осягало його.
17: Як вагітна жінка, коли настає час пологів, мучиться, волає від болю свого, так були ми перед Тобою, Господи.
18: Були вагітні, мучилися,— і народжували ніби вітер; спасіння не надали землі, й інші жителі всесвіту не упали.
19: Оживуть мерці Твої, повстануть мертві тіла! Оживайте і торжествуйте, повалені у порох: бо роса Твоя— роса рослин, і земля вивергне мерців.
20: Піди, народе мій, увійди у покої твої і замкни за собою двері твої, сховайся на мить, доки не мине гнів;
21: бо ось, Господь виходить з оселі Своєї покарати мешканців землі за їхнє беззаконня, і земля відкриє поглинену нею кров і вже не сховає убитих своїх.
← попередній розділ | наступний розділ → |
1: У той день уразить Господь мечем Своїм тяжким, і великим і міцним, левіафана, змія, що прямо біжить, і левіафана, змія, що вигинається, й уб’є чудовисько морське.
2: У той день оспівайте його— улюблений виноградник:
3: Я, Господь, охоронитель його, кожної миті напуваю його; вночі і вдень стережу його, щоб ніхто не увірвався в нього.
4: Гніву немає у Мене. Але якби хто протиставив Мені у ньому бур’ян і терня, Я війною піду проти нього, випалю його зовсім.
5: Хіба удасться до захисту Мого й укладе мир зі Мною? тоді нехай укладе мир зі Мною.
6: У грядущі дні укоріниться Яків, дасть паросток і розцвіте Ізраїль; і наповниться плодами вселенна.
7: Чи так Він уражав його, як уражав тих, що уражали його? Чи так убивав його, як убиті ті, що убивали його?
8: Мірою Ти карав його, коли відкидав його; викинув його сильним подувом Своїм, ніби у день східного вітру.
9: І через це загладиться беззаконня Якова; і плодом цього буде зняття гріха з нього, коли усі камені жертовників він перетворить на шматки вапна, і не будуть уже стояти діброви й ідоли сонця.
10: Бо укріплене місто спорожніє, оселі будуть покинуті й обезлюднені, як пустеля. Там буде пастися теля, і там воно буде спочивати і об’їдати гілки його.
11: Коли гілки його засохнуть, їх обламають; жінки прийдуть і спалять їх. Оскільки це народ безрозсудний, то не пожаліє його Творець його, і не помилує його Творець його.
12: Але буде у той день: Господь потрясе усе́ від великої ріки до потоку Єгипетського, і ви, сини Ізраїля, будете зібрані один до одного;
13: і буде у той день: засурмить велика труба, і прийдуть заблудлі в Ассирійській землі і вигнані у землю Єгипетську і поклоняться Господу на горі святій у Єрусалимі.
← попередній розділ | наступний розділ → |