Біблія українською мовою

Книга пророка Осії

← попередній розділ

наступний розділ →

Розділ 7
1: Коли Я лікував Ізраїля, відкрилася неправда Єфрема і зло­дій­­ство Самарії: бо вони чинять не­прав­диво; і входить злодій, і розбійник­ грабує на вулицях.
2: Не помишляють вони у серці своєму, що Я пам’ятаю всі злодіяння їхні; тепер оточують їх діла їхні; вони перед лицем Моїм.
3: Лиходійством своїм вони звеселяють царя й обманами своїми— князів.
4: Усі вони палають перелюбством, як піч, розтоплена пекарем, який перестає підпалювати її, коли замісить тісто і воно вкисне.
5: «День нашого царя!»— говорять князі, розпалені до хвороби вином, а він простягає руку свою до кощунників.
6: Бо вони підступництвом своїм роб­лять серце своє подібним до печі: пекар їхній спить усю ніч, а вранці вона горить, як розпалений вогонь.
7: Усі вони розпалені, як піч, і пожирають суддів своїх; усі царі їхні падають, і ніхто з них не взиває до Мене.
8: Єфрем змішався з народами, Єфрем став, як неперевернутий хліб.
9: Чужі пожирали силу його, і він не помічав; сивина вкрила його, а він не знає.
10: І гордість Ізраїля при­нижена в очах їхніх, і, попри все те, вони не навернулися до Господа Бо­га свого і не знайшли Його.
11: І став Єфрем, як нерозумний голуб, без серця: кличуть єгиптян, ідуть в Ассирію.
12: Коли вони підуть, Я закину на них сіть Мою; як птахів небес­них скину їх; покараю їх, як чуло зібрання їхнє.
13: Горе їм, що вони віддалилися від Мене; загибель їм, що вони відпали від Мене! Я спасав їх, а вони неправду говорили на Ме­не.
14: І не взивали до Мене серцем своїм, коли волали на ложах своїх; збираються через хліб і вино, а від Мене віддаляються.
15: Я напоумляв їх і зміцнював м’язи їхні, а вони замишляли лихе проти Мене.
16: Вони наверталися, але не до Всевишнього, стали— як невірний лук; упадуть від меча князі їхні за зухвалість язика свого; це буде посміянням над ними у землі Єгипетській.