Біблія українською мовою

Книга пророка Осії

← попередній розділ

наступний розділ →

Розділ 13
1: Коли Єфрем говорив, усі тремтіли. Він був високим в Ізраїлі; але став винним через Ваала, і загинув.
2: І нині додали вони до гріха: зробили для себе відлитих ідолів зі срібла свого, за розумінням своїм,— повністю робота художників,— і говорять вони людям, які приносять жертву: «цілуйте тельців!»
3: За те вони будуть як ранковий туман, як роса, що скоро зникає,­ як полова, що звівається із току, і як дим із труби.
4: Але Я— Господь Бог твій від землі Єгипетської,— і ти не повинен знати іншого бога, крім Мене, і немає спасителя, крім Мене.
5: Я визнав тебе у пустелі, у землі спраглій.
6: Маючи пасовища, вони були ситі; а коли насичувалися, то підносилося серце їх, і тому вони забували Мене.
7: І Я буду для них як лев, як скимен буду підстерігати при дорозі.
8: Буду нападати на них, як позбавлена дітей ведмедиця, і роздирати вмістилище серця їх, і поїдати їх там, як левиця; польові звірі будуть терзати їх.
9: Погубив ти себе, Ізраїлю, бо тільки у Мені опора твоя.
10: Де цар твій тепер? Нехай він спасе тебе у всіх містах твоїх! Де судді твої, про яких говорив ти: «дай нам царя і начальників»?
11: І Я дав тобі царя у гніві Моєму, і відібрав у обуренні Моєму.
12: Зв’язано у вузол беззаконня Єфрема, збережений його гріх.
13: Му́ки тієї, яка народжує, осяг­нуть його; він— син нерозумний, інакше не стояв би довго у становищі дітей, які народжуються.
14: Від влади пекла Я відкуплю їх, від смерти визволю їх. Смерте! де твоє жало? пекло! де твоя перемога? Розкаяння у тому не буде у Мене.
15: Хоч Єф­рем плідливий між братами, але при­йде східний вітер, підніметься вітер Господній із пустелі, і висохне джерело його, і вичерпається джерело його; він спустошить скарбницю всіх дорогоцінних сосудів.

наступний розділ →

Розділ 1
1: Слово Господнє, яке було Осії, сина Беериїного, у дні Озії, Іоафама, Ахаза, Єзекії, царів юдейських, і в дні Ієровоама, сина Іоасового, царя Ізраїльського.
2: Початок слова Господнього до Осії. І сказав Господь Осії: йди, візьми собі дружину блудницю і дітей блуду; бо сильно блудодіє земля ця, відступивши від Господа.
3: І пішов він і взяв Гомерь, дочку Дивлаїма; і вона зачала і народила йому сина.
4: І Господь сказав йому: наречи йому ім’я Ізреель, тому що ще трохи мине, і Я стягну кров Ізрееля з дому Іиуєвого, і покладу кінець царству дому Ізраїлевого,
5: і буде у той день, Я знищу лук Ізраїлів у долині Ізреель.
6: І зачала ще, і народила дочку, і Він сказав йому: наречи їй ім’я Лорухама*; бо Я вже не буду більше милувати дім Ізраїлів, щоб прощати їм.
7: А дім Іудин помилую і спасу їх у Господі Бозі їх, спасу їх не луком, не мечем, не війною, не конями і вершниками.
8: І, вигодувавши грудьми Непомилувану, вона зачала, і народила сина.
9: І сказав Він: наречи йому ім’я Лоаммі**, тому що ви не Мій народ, і Я не буду вашим [Богом].
10: Але буде число синів Ізраїлевих, як пісок морський, якого не можна ні виміряти, ні обчислити; і там, де говорили їм: «ви не Мій народ», будуть говорити їм: «ви сини Бога живого».
11: І зберуться сини Іудині й сини Ізраїлеві разом, і поставлять собі одну главу, і вийдуть із землі переселення; бо великий день Ізрееля!
1: Слово Господнє, яке було Осії, сина Беериїного, у дні Озії, Іоафама, Ахаза, Єзекії, царів юдейських, і в дні Ієровоама, сина Іоасового, царя Ізраїльського.
2: Початок слова Господнього до Осії. І сказав Господь Осії: йди, візьми собі дружину блудницю і дітей блуду; бо сильно блудодіє земля ця, відступивши від Господа.
3: І пішов він і взяв Гомерь, дочку Дивлаїма; і вона зачала і народила йому сина.
4: І Господь сказав йому: наречи йому ім’я Ізреель, тому що ще трохи мине, і Я стягну кров Ізрееля з дому Іиуєвого, і покладу кінець царству дому Ізраїлевого,
5: і буде у той день, Я знищу лук Ізраїлів у долині Ізреель.
6: І зачала ще, і народила дочку, і Він сказав йому: наречи їй ім’я Лорухама*; бо Я вже не буду більше милувати дім Ізраїлів, щоб прощати їм.
7: А дім Іудин помилую і спасу їх у Господі Бозі їх, спасу їх не луком, не мечем, не війною, не конями і вершниками.
8: І, вигодувавши грудьми Непомилувану, вона зачала, і народила сина.
9: І сказав Він: наречи йому ім’я Лоаммі**, тому що ви не Мій народ, і Я не буду вашим [Богом].
10: Але буде число синів Ізраїлевих, як пісок морський, якого не можна ні виміряти, ні обчислити; і там, де говорили їм: «ви не Мій народ», будуть говорити їм: «ви сини Бога живого».
11: І зберуться сини Іудині й сини Ізраїлеві разом, і поставлять собі одну главу, і вийдуть із землі переселення; бо великий день Ізрееля!
1: Слово Господнє, яке було Осії, сина Беериїного, у дні Озії, Іоафама, Ахаза, Єзекії, царів юдейських, і в дні Ієровоама, сина Іоасового, царя Ізраїльського.
2: Початок слова Господнього до Осії. І сказав Господь Осії: йди, візьми собі дружину блудницю і дітей блуду; бо сильно блудодіє земля ця, відступивши від Господа.
3: І пішов він і взяв Гомерь, дочку Дивлаїма; і вона зачала і народила йому сина.
4: І Господь сказав йому: наречи йому ім’я Ізреель, тому що ще трохи мине, і Я стягну кров Ізрееля з дому Іиуєвого, і покладу кінець царству дому Ізраїлевого,
5: і буде у той день, Я знищу лук Ізраїлів у долині Ізреель.
6: І зачала ще, і народила дочку, і Він сказав йому: наречи їй ім’я Лорухама*; бо Я вже не буду більше милувати дім Ізраїлів, щоб прощати їм.
7: А дім Іудин помилую і спасу їх у Господі Бозі їх, спасу їх не луком, не мечем, не війною, не конями і вершниками.
8: І, вигодувавши грудьми Непомилувану, вона зачала, і народила сина.
9: І сказав Він: наречи йому ім’я Лоаммі**, тому що ви не Мій народ, і Я не буду вашим [Богом].
10: Але буде число синів Ізраїлевих, як пісок морський, якого не можна ні виміряти, ні обчислити; і там, де говорили їм: «ви не Мій народ», будуть говорити їм: «ви сини Бога живого».
11: І зберуться сини Іудині й сини Ізраїлеві разом, і поставлять собі одну главу, і вийдуть із землі переселення; бо великий день Ізрееля!

← попередній розділ

наступний розділ →

Розділ 3
1: І сказав мені Господь: іди ще, і полюби жінку, яку любить чоловік, але яка перелюбствує, подібно до того, як любить Господь синів Ізраїлевих, а вони звертаються до інших богів і люблять виноградні коржі їх.
2: І придбав я її собі за п’ятнадцять срібників і за хомер ячменю і півхомера ячменю
3: і сказав їй: багато днів залишайся у мене; не блуди, і не будь з іншим; так само і я буду для тебе.
4: Бо довгий час сини Ізраїлеві будуть залишатися без царя і без князя і без жертви, без жертовника, без ефода і терафима.
5: Після того навернуться сини Ізраїлеві і знайдуть Господа Бога свого і Давида, царя свого, і будуть благоговіти перед Господом і благістю Його в останні дні.

← попередній розділ

наступний розділ →

Розділ 6
1: У скорботі своїй вони з раннього ранку будуть шукати Мене і говорити: «ходімо і повернемося до Господа! бо Він уразив— і Він зцілить нас, поразив— і перев’яже наші рани;
2: оживить нас через два дні, на третій день підніме нас, і ми будемо жити перед лицем Його.
3: Отже, пізнаємо, будемо прагнути пізнати Господа; як ранкова зоря— явлення Його, і Він прийде до нас, як дощ, як пізній дощ зросить землю».
4: Що зроблю тобі, Єфреме? що зроблю тобі, Іудо? благочестя ваше, як ранковий туман і як роса, яка швидко зникає.
5: Тому Я уражав через пророків і бив їх словами вуст Моїх, і суд Мій, як світло, що сходить.
6: Бо Я милости хочу, а не жертви, і Боговідання більше, ніж всепалення.
7: Вони ж, подібно до Адама, поруши­ли завіт і там зрадили Мене.
8: Галаад— місто нечестивців, заплямоване­ кров’ю.
9: Як розбійники підстерігають людину, так збіговисько священиків убиває на шляху в Сихем і робить мерзоти.
10: У домі Ізраїля Я бачу жахливе; там блудодіяння в Єф­рема, осквернився Ізраїль.
11: І тобі, Іудо, призначені жнива, коли Я поверну полон народу Мого.