Біблія українською мовою

Книга пророка Авакума

← попередній розділ

наступний розділ →

Розділ 2
1: На варту мою став я і, стоячи на вежі, спостерігав, щоб дізнатися, що скаже Він у мені, і що мені відповідати на скаргу мою?
2: І відповів мені Господь і сказав: запиши видіння і накресли ясно на скрижалях, щоб той, хто читає, легко міг прочитати,
3: бо видіння стосується ще визначеного часу і говорить про кінець і не обмане; і хоч би і сповільниться, чекай на нього, бо неодмінно збудеться, не відміниться.
4: Ось, душа гордовита не заспокоїться, а праведний своєю вірою живий буде.
5: Гордовита людина, як вино, що бродить, не заспокоюється, так що розширює душу свою, як пекло, і, як смерть, вона ненаситна, і збирає до себе всі народи, і захоплює собі всі племена.
6: Але чи не всі вони будуть говорити про нього притчу і глузливу пісню: «горе тому, хто без міри збагачує себе не своїм,— чи надовго?— й обтяжує себе заставами!»
7: Чи не постануть раптово ті, які будуть мучити тебе, і чи не піднімуться проти тебе грабіжники, і ти дістанешся їм на розкрадання?
8: Оскільки ти пограбував багато народів, то й тебе пограбують усі інші народи за пролиття крови людської, за розорення країни, міста й усіх, що живуть у ньому.
9: Горе тому, хто жадає несправедливих придбань для дому свого, щоб влаштувати гніздо своє на висоті і тим убезпечити себе від руки нещастя!
10: Безславність вигадав ти для твого дому, знищуючи багато народів, і згрішив проти душі твоєї.
11: Камені зі стін заволають і поперечини з дерева будуть відповідати їм:
12: «горе тому, хто будує місто на крові і споруджує укріплення неправдою!»
13: Ось, чи не від Господа Саваофа це, що народи трудяться для вогню і племена мучать себе марно?
14: Бо земля наповниться пізнанням слави Господа, як води наповнюють море.
15: Горе тобі, що подаєш ближньому своєму питво з домішкою злости своєї і робиш його п’яним, щоб бачити сором його!
16: Ти переситився соромом замість слави; пий же і ти і показуй сором,— повернеться і до тебе чаша правиці Господньої і посоромлення на славу твою.
17: Бо злодійство твоє на Ливані звалиться на тебе за знищення зляканих тварин, за пролиття крови людської, за спустошення країни, міста й усіх, що живуть у ньому.
18: Що за користь від ідола, зробленого художником, цього відлитого лжеучителя, хоча скульптор, роблячи німих кумирів, покладається на свій витвір?
19: Горе тому, хто говорить дереву: «встань!» і безсловесному каменю: «пробудися!» Чи навчить він чого-небудь? Ось, він обкладений золотом і сріблом, але дихання у ньому немає.
20: А Господь— у святому храмі Своєму: нехай мовчить вся земля перед лицем Його!
1: На варту мою став я і, стоячи на вежі, спостерігав, щоб дізнатися, що скаже Він у мені, і що мені відповідати на скаргу мою?
2: І відповів мені Господь і сказав: запиши видіння і накресли ясно на скрижалях, щоб той, хто читає, легко міг прочитати,
3: бо видіння стосується ще визначеного часу і говорить про кінець і не обмане; і хоч би і сповільниться, чекай на нього, бо неодмінно збудеться, не відміниться.
4: Ось, душа гордовита не заспокоїться, а праведний своєю вірою живий буде.
5: Гордовита людина, як вино, що бродить, не заспокоюється, так що розширює душу свою, як пекло, і, як смерть, вона ненаситна, і збирає до себе всі народи, і захоплює собі всі племена.
6: Але чи не всі вони будуть говорити про нього притчу і глузливу пісню: «горе тому, хто без міри збагачує себе не своїм,— чи надовго?— й обтяжує себе заставами!»
7: Чи не постануть раптово ті, які будуть мучити тебе, і чи не піднімуться проти тебе грабіжники, і ти дістанешся їм на розкрадання?
8: Оскільки ти пограбував багато народів, то й тебе пограбують усі інші народи за пролиття крови людської, за розорення країни, міста й усіх, що живуть у ньому.
9: Горе тому, хто жадає несправедливих придбань для дому свого, щоб влаштувати гніздо своє на висоті і тим убезпечити себе від руки нещастя!
10: Безславність вигадав ти для твого дому, знищуючи багато народів, і згрішив проти душі твоєї.
11: Камені зі стін заволають і поперечини з дерева будуть відповідати їм:
12: «горе тому, хто будує місто на крові і споруджує укріплення неправдою!»
13: Ось, чи не від Господа Саваофа це, що народи трудяться для вогню і племена мучать себе марно?
14: Бо земля наповниться пізнанням слави Господа, як води наповнюють море.
15: Горе тобі, що подаєш ближньому своєму питво з домішкою злости своєї і робиш його п’яним, щоб бачити сором його!
16: Ти переситився соромом замість слави; пий же і ти і показуй сором,— повернеться і до тебе чаша правиці Господньої і посоромлення на славу твою.
17: Бо злодійство твоє на Ливані звалиться на тебе за знищення зляканих тварин, за пролиття крови людської, за спустошення країни, міста й усіх, що живуть у ньому.
18: Що за користь від ідола, зробленого художником, цього відлитого лжеучителя, хоча скульптор, роблячи німих кумирів, покладається на свій витвір?
19: Горе тому, хто говорить дереву: «встань!» і безсловесному каменю: «пробудися!» Чи навчить він чого-небудь? Ось, він обкладений золотом і сріблом, але дихання у ньому немає.
20: А Господь— у святому храмі Своєму: нехай мовчить вся земля перед лицем Його!