Біблія українською мовою
Старий Завіт – переклад Івана Огієнка
Новий Завіт – переклад Волинської єпархії Української Православної Церкви
Книга Буття
← попередній розділ | наступний розділ → |
1: Ось родовід Адама: коли Бог створив людину, за подобою Божою створив її,
2: чоловіка і жінку створив їх, і благословив їх, і нарік їм ім’я: людина, в день створення їх.
3: Адам жив сто тридцять [230] років і породив [сина] за подобою своєю [і] за образом своїм, і нарік йому ім’я: Сиф.
4: Днів Адама після народження ним Сифа було вісімсот [700] років, і породив він синів і дочок.
5: Усіх же днів життя Адамового було дев’ятсот тридцять років; і він помер.
6: Сиф жив сто п’ять [205] років і породив Єноса.
7: Після народження Єноса Сиф жив вісімсот сім [707] років і породив синів і дочок.
8: Усіх же днів Сифових було дев’ятсот дванадцять років; і він помер.
9: Єнос жив дев’яносто [190] років і породив Каїнана.
10: Після народження Каїнана Єнос жив вісімсот п’ятнадцять [715] років і породив синів і дочок.
11: Усіх же днів Єноса було дев’ятсот п’ять років; і він помер.
12: Каїнан жив сімдесят [170] років і породив Малелеїла.
13: Після народження Малелеїла Каїнан жив вісімсот сорок [740] років і породив синів і дочок.
14: Усіх же днів Каїнана було дев’ятсот десять років; і він помер.
15: Малелеїл жив шістдесят п’ять [165] років і родив Яреда.
16: Після народження Яреда Малелеїл жив вісімсот тридцять [730] років і породив синів і дочок.
17: Усіх же днів Малелеїла було вісімсот дев’яносто п’ять років; і він помер.
18: Яред жив сто шістдесят два роки і породив Єноха.
19: Після народження Єноха Яред жив вісімсот років і породив синів і дочок.
20: Усіх же днів Яреда було дев’ятсот шістдесят два роки; і він помер.
21: Єнох жив шістдесят п’ять [165] років і породив Мафусала.
22: І ходив Єнох перед Богом, після народження Мафусала, триста [200] років і породив синів і дочок.
23: Усіх же днів Єноха було триста шістдесят п’ять років.
24: І ходив Єнох перед Богом; і не стало його, тому що Бог узяв його.
25: Мафусал жив сто вісімдесят сім років і породив Ламеха.
26: Після народження Ламеха Мафусал жив сімсот вісімдесят два роки і породив синів і дочок.
27: Усіх же днів Мафусала було дев’ятсот шістдесят дев’ять років; і він помер.
28: Ламех жив сто вісімдесят два [188] роки і породив сина,
29: і дав йому йому ім’я: Ной, сказавши: він утішить нас у ділах наших й у праці рук наших при оброблянні землі, яку прокляв Господь [Бог].
30: І жив Ламех після народження Ноя п’ятсот дев’яносто п’ять [565] років і породив синів і дочок.
31: Усіх же днів Ламеха було сімсот сімдесят сім [753] років; і він помер.
32: Ною було п’ятсот років і породив Ной [трьох синів]: Сима, Хама і Яфета.
← попередній розділ | наступний розділ → |
1: І благословив Бог Ноя і синів його і сказав їм: плодіться і розмножуйтеся, і наповнюйте землю, [і володійте нею];
2: нехай бояться вас і нехай тремтять перед вами усі звірі земні, [і вся худоба земна,] і всі птахи небесні, все, що рухається на землі, й усі риби морські: у ваші руки віддані вони;
3: все движущееся, что живет, будет вам в пищу; как зелень травную даю вам все;
4: тільки плоті з душею її, з кров’ю її, не їжте;
5: Я стягну і вашу кров, у якій життя ваше, стягну її від усякого звіра, стягну також душу людини від руки людини, від руки брата її;
6: хто проллє кров людську, того кров проллється рукою людини: бо людина створена за образом Божим;
7: ви ж плодіться і розмножуйтесь, і розповсюджуйтеся по землі, і примножуйтеся на ній.
8: І сказав Бог Ною і синам його з ним:
9: ось, Я укладу завіт Мій з вами і з нащадками вашими після вас,
10: і з усякою душею живою, що з вами, із птахами і з худобою, і з усіма звірами земними, які у вас, з усіма, що вийшли з ковчега, з усіма тваринами земними;
11: укладу завіт Мій з вами, що не буде більше знищена всяка плоть водами потопу, і не буде вже потопу на спустошення землі.
12: І сказав [Господь] Бог: ось знамення завіту, який Я укладаю між Мною і між вами і між усякою душею живою, що з вами, в роди назавжди:
13: Я покладаю веселку Мою у хмарі, щоб вона була знаменням [вічного] завіту між Мною і між землею.
14: І буде, коли Я наведу хмару на землю, то з’явиться веселка [Моя] у хмарі;
15: і Я згадаю завіт Мій, що між Мною і між вами і між усякою душею живою в усякій плоті; і не буде більше вода потопом на знищення всякої плоті.
16: І буде веселка [Моя] у хмарі, і Я побачу її, і згадаю завіт вічний між Богом [і між землею] і між усякою душею живою в усякій плоті, що на землі.
17: І сказав Бог Ною: ось знамення завіту, який Я уклав між Мною і між усякою плоттю, що на землі.
18: Сини Ноєві, що вийшли з ковчега, були: Сим, Хам і Яфет. Хам же був батьком Ханаана.
19: Ці троє були синами Ноєвими, і від них заселилась уся земля.
20: Ной почав обробляти землю і насадив виноградник;
21: і випив він вина, і сп’янів, і лежав оголеним у наметі своєму.
22: І побачив Хам, батько Ханаана, наготу батька свого, і, вийшовши, розповів двом братам своїм.
23: Сим же і Яфет взяли одяг і, поклавши його на плечі свої, пішли задом і покрили наготу батька свого; обличчя їхні були повернені назад, і вони не бачили наготи батька свого.
24: Ной витверезів від вина свого і довідався, що вчинив над ним менший син його,
25: і сказав: проклятий Ханаан; раб рабів буде він у братів своїх.
26: Потім сказав: благословенний Господь Бог Симів; Ханаан же буде рабом йому;
27: нехай поширить Бог Яфета, нехай оселиться він у наметах Симових; Ханаан же буде рабом йому.
28: І жив Ной після потопу триста п’ятдесят років.
29: Усіх же днів Ноєвих було дев’ятсот п’ятдесят років, і він помер.
← попередній розділ | наступний розділ → |