Біблія українською мовою

Книга Буття

← попередній розділ

наступний розділ →

Розділ 48
1: Після того Йосифові сказали: ось, батько твій хворий. І він узяв з собою двох синів своїх, Манас­сію і Єфрема [і пішов до Якова].
2: Якова сповістили і сказали: ось, син твій Йосиф іде до тебе. Ізраїль зібрав сили свої і сів на постелі.
3: І ска­зав Яків Йосифові: Бог Всемогутній явив­ся мені в Лузі, в землі Ханаанській,­ і благословив мене,
4: і сказав мені: ось, Я розплоджу тебе, і розмножу тебе, і породжу від тебе безліч­ народів, і дам землю цю нащадкам твоїм­ після тебе, у вічне володіння.
5: І нині два сини твої, які народилися тобі в землі Єгипетській, до мого прибуття до тебе в Єгипет, мої вони; Єфрем і Манассія, як Рувим і Симеон, будуть мої;
6: діти ж твої, які народяться від тебе після них, будуть твої; вони під ім’ям братів своїх будуть іменуватися в їхньому наслідді.
7: Коли я йшов з Месопотамії, померла в мене Рахиль [мати твоя] у землі Ханаанській, по дорозі, не ді­йшовши трохи до Ефрафи, і я поховав її там по дорозі до Ефрафи, що нині Вифлеєм.
8: І побачив Ізраїль­ синів Йосифа і сказав: хто це?
9: І ска­зав Йосиф батькові своєму: це сини мої, яких Бог дав мені тут. [Яків] сказав: підведи їх до мене, і я благословлю їх.
10: Очі ж Ізраїлеві притупилися від старости; не міг він бачити ясно. Йосиф підвів їх до нього, і він поцілував їх і обійняв їх.
11: І сказав Ізраїль Йосифу: не сподівався я бачити твоє лице; але ось, Бог показав мені і дітей твоїх.
12: І від­вів їх Йосиф від колін його і поклонився йому лицем своїм до землі.
13: І взяв Йосиф обох [синів своїх], Єфрема у праву свою руку навпроти лівої Ізраїля, а Манассію в ліву навпроти правої Ізраїля, і підвів до нього.
14: Але Ізраїль простяг праву руку свою і поклав на голову Єфрема,­ хоча цей був менший, а ліву на голову Манассії. З наміром поклав він так руки свої, хоча Манассія був пер­вістком.
15: І благословив Йосифа і сказав: Бог, перед Яким ходили бать­ки мої Авраам та Ісаак, Бог, Який пасе мене з тих пір, як я існую, до цього дня,
16: ангел, що визволяє мене від усякого зла, нехай благословить отроків цих; нехай буде на них наречене ім’я моє й ім’я батьків моїх Авраама та Ісаака, і нехай виростуть вони в безліч посеред землі.
17: І побачив Йосиф, що батько його поклав праву руку свою на голову Єфрема; і прикро було йому через це. І взяв він руку батька свого, щоб перекласти її з голови Єфрема на голову Ма­нассії,
18: і сказав Йосиф батькові своєму: не так, батьку мій, бо це — пер­вісток; поклади на його голову праву руку твою.
19: Але батько його не погодився і сказав: знаю, сину мій, знаю; і від нього народиться народ, і він буде великим; але менший його брат буде більшим за нього, і від сіме­ні його народиться численний народ.
20: І благословив їх у той день, говорячи: тобою буде благословляти Ізра­їль, говорячи: Бог нехай вчинить тобі, як Єфрему і Манассії. І поставив Єфрема вище за Манассію.
21: І сказав Ізраїль Йосифові: ось, я вмираю; і Бог буде з вами і поверне вас у землю батьків ваших;
22: я даю тобі, переважно перед братами твоїми, одну ділянку, яку я взяв з рук аморреїв мечем моїм і луком моїм.