Біблія українською мовою

Книга Буття

← попередній розділ

наступний розділ →

Розділ 4
1: Адам пізнав Єву, дружину свою; і вона зачала, і народила Каїна, і сказала: придбала я людину від Господа.
2: І ще народила брата його, Авеля. І був Авель пастирем овець, а Каїн був хліборобом.
3: Через деякий час Каїн приніс від плодів землі дар Господу,
4: і Авель також приніс від первістків отари своєї і від лона їх. І зглянувся Господь на Авеля і на жертву його,
5: а на Каїна і на жертву його не зглянувся. Каїн дуже засмутився, і поникло обличчя його.
6: І сказав Господь [Бог] Каїнові: чому ти засмутився? і від чого поникло обличчя твоє?
7: якщо ти робиш добре, то чи не піднімаєш обличчя? а якщо не робиш доброго, то біля дверей гріх лежить; він тягне тебе до себе, але ти пануй над ним.
8: І сказав Каїн Авелю, брату своєму: [підемо в поле]. І коли вони були в полі, повстав Каїн на Авеля, брата свого, й убив його.
9: І сказав Господь [Бог] Каїнові: де Авель, брат твій? Він сказав: не знаю; хіба я сторож братові моєму?
10: І сказав [Господь]: що ти зробив? Голос крови брата твого волає до Мене від землі;
11: і нині проклятий ти від землі, що розкрила вуста свої прийняти кров брата твого від руки твоєї;
12: коли ти будеш обробляти землю, вона не стане більш давати сили своєї для тебе; ти будеш вигнанцем і мандрівцем на землі.
13: І сказав Каїн Господу [Богу]: покарання моє більше, ніж можна знести;
14: ось, Ти тепер зганяєш мене з лиця землі, і від лиця Твого я сховаюсь, і буду вигнанцем і мандрівцем на землі; і всякий, хто зустрінеться зі мною, уб’є мене.
15: І сказав йому Господь [Бог]: за те всякому, хто уб’є Каїна, відомститься всемеро. І зробив Господь [Бог] Каїнові знамення, щоб ніхто, зустрівшись з ним, не убив його.
16: І пішов Каїн від лиця Господнього й оселився в землі Нод, на схід від Едема.
17: І пізнав Каїн дружину свою; і вона зачала і народила Єноха. І побудував він місто; і назвав місто за ім’ям сина свого: Єнох.
18: В Єноха народився Ірад [Гаїдад]; Ірад народив Мехіаеля [Малелеїла]; Мехіаель народив Мафусала; Мафусал народив Ламеха.
19: І взяв собі Ламех дві дружини: ім’я однієї: Ада, й ім’я другої: Цилла [Селла].
20: Ада народила Іавала: він був батьком тих, хто живе в наметах з отарами.
21: Ім’я брата його Іувал: він був батьком всіх, хто грає на гуслях і сопілках.
22: Цилла також народила Тувалкаїна [Фовела], що був ковачем усякого знаряддя з міді і заліза. І сестра Тувалкаїна Ноема.
23: І сказав Ламех дружинам своїм: Ада і Цилла! послухайте голосу мого, дружини Ламехові! слухайте слова мої: я убив чоловіка на виразку собі й отрока на рану собі;
24: якщо за Каїна відомститься всемеро, то за Ламеха в сімдесят разів усемеро.
25: І пізнав Адам ще [Єву,] дружину свою, і вона народила сина, і нарекла йому ім’я: Сиф, тому що, [говорила вона,] Бог поклав мені інше сім’я, замість Авеля, якого убив Каїн.
26: У Сифа також народився син, і він нарік йому ім’я: Єнос; тоді почали призивати ім’я Господа [Бога].
1: Адам пізнав Єву, дружину свою; і вона зачала, і народила Каїна, і сказала: придбала я людину від Господа.
2: І ще народила брата його, Авеля. І був Авель пастирем овець, а Каїн був хліборобом.
3: Через деякий час Каїн приніс від плодів землі дар Господу,
4: і Авель також приніс від первістків отари своєї і від лона їх. І зглянувся Господь на Авеля і на жертву його,
5: а на Каїна і на жертву його не зглянувся. Каїн дуже засмутився, і поникло обличчя його.
6: І сказав Господь [Бог] Каїнові: чому ти засмутився? і від чого поникло обличчя твоє?
7: якщо ти робиш добре, то чи не піднімаєш обличчя? а якщо не робиш доброго, то біля дверей гріх лежить; він тягне тебе до себе, але ти пануй над ним.
8: І сказав Каїн Авелю, брату своєму: [підемо в поле]. І коли вони були в полі, повстав Каїн на Авеля, брата свого, й убив його.
9: І сказав Господь [Бог] Каїнові: де Авель, брат твій? Він сказав: не знаю; хіба я сторож братові моєму?
10: І сказав [Господь]: що ти зробив? Голос крови брата твого волає до Мене від землі;
11: і нині проклятий ти від землі, що розкрила вуста свої прийняти кров брата твого від руки твоєї;
12: коли ти будеш обробляти землю, вона не стане більш давати сили своєї для тебе; ти будеш вигнанцем і мандрівцем на землі.
13: І сказав Каїн Господу [Богу]: покарання моє більше, ніж можна знести;
14: ось, Ти тепер зганяєш мене з лиця землі, і від лиця Твого я сховаюсь, і буду вигнанцем і мандрівцем на землі; і всякий, хто зустрінеться зі мною, уб’є мене.
15: І сказав йому Господь [Бог]: за те всякому, хто уб’є Каїна, відомститься всемеро. І зробив Господь [Бог] Каїнові знамення, щоб ніхто, зустрівшись з ним, не убив його.
16: І пішов Каїн від лиця Господнього й оселився в землі Нод, на схід від Едема.
17: І пізнав Каїн дружину свою; і вона зачала і народила Єноха. І побудував він місто; і назвав місто за ім’ям сина свого: Єнох.
18: В Єноха народився Ірад [Гаїдад]; Ірад народив Мехіаеля [Малелеїла]; Мехіаель народив Мафусала; Мафусал народив Ламеха.
19: І взяв собі Ламех дві дружини: ім’я однієї: Ада, й ім’я другої: Цилла [Селла].
20: Ада народила Іавала: він був батьком тих, хто живе в наметах з отарами.
21: Ім’я брата його Іувал: він був батьком всіх, хто грає на гуслях і сопілках.
22: Цилла також народила Тувалкаїна [Фовела], що був ковачем усякого знаряддя з міді і заліза. І сестра Тувалкаїна Ноема.
23: І сказав Ламех дружинам своїм: Ада і Цилла! послухайте голосу мого, дружини Ламехові! слухайте слова мої: я убив чоловіка на виразку собі й отрока на рану собі;
24: якщо за Каїна відомститься всемеро, то за Ламеха в сімдесят разів усемеро.
25: І пізнав Адам ще [Єву,] дружину свою, і вона народила сина, і нарекла йому ім’я: Сиф, тому що, [говорила вона,] Бог поклав мені інше сім’я, замість Авеля, якого убив Каїн.
26: У Сифа також народився син, і він нарік йому ім’я: Єнос; тоді почали призивати ім’я Господа [Бога].

← попередній розділ

наступний розділ →

Розділ 5
1: Ось родовід Адама: коли Бог створив людину, за подобою Божою створив її,
2: чоловіка і жінку створив їх, і благословив їх, і нарік їм ім’я: людина, в день створення їх.
3: Адам жив сто тридцять [230] років і породив [сина] за подобою своєю [і] за образом своїм, і нарік йому ім’я: Сиф.
4: Днів Адама після народження ним Сифа було вісімсот [700] років, і породив він синів і дочок.
5: Усіх же днів життя Адамового було дев’ятсот тридцять років; і він помер.
6: Сиф жив сто п’ять [205] років і породив Єноса.
7: Після народження Єноса Сиф жив вісімсот сім [707] років і породив синів і дочок.
8: Усіх же днів Сифових було дев’ятсот дванадцять років; і він помер.
9: Єнос жив дев’яносто [190] років і породив Каїнана.
10: Після народження Каїнана Єнос жив вісімсот п’ятнадцять [715] років і породив синів і дочок.
11: Усіх же днів Єноса було дев’ятсот п’ять років; і він помер.
12: Каїнан жив сімдесят [170] років і породив Малелеїла.
13: Після народження Малелеїла Каїнан жив вісімсот сорок [740] років і породив синів і дочок.
14: Усіх же днів Каїнана було дев’ятсот десять років; і він помер.
15: Малелеїл жив шістдесят п’ять [165] років і родив Яреда.
16: Після народження Яреда Малелеїл жив вісімсот тридцять [730] років і породив синів і дочок.
17: Усіх же днів Малелеїла було вісімсот дев’яносто п’ять років; і він помер.
18: Яред жив сто шістдесят два роки і породив Єноха.
19: Після народження Єноха Яред жив вісімсот років і породив синів і дочок.
20: Усіх же днів Яреда було дев’ятсот шістдесят два роки; і він помер.
21: Єнох жив шістдесят п’ять [165] років і породив Мафусала.
22: І ходив Єнох перед Богом, після народження Мафусала, триста [200] років і породив синів і дочок.
23: Усіх же днів Єноха було триста шістдесят п’ять років.
24: І ходив Єнох перед Богом; і не стало його, тому що Бог узяв його.
25: Мафусал жив сто вісімдесят сім років і породив Ламеха.
26: Після народження Ламеха Мафусал жив сімсот вісімдесят два роки і породив синів і дочок.
27: Усіх же днів Мафусала було дев’ятсот шістдесят дев’ять років; і він помер.
28: Ламех жив сто вісімдесят два [188] роки і породив сина,
29: і дав йому йому ім’я: Ной, сказавши: він утішить нас у ділах наших й у праці рук наших при оброблянні землі, яку прокляв Господь [Бог].
30: І жив Ламех після народження Ноя п’ятсот дев’яносто п’ять [565] років і породив синів і дочок.
31: Усіх же днів Ламеха було сімсот сімдесят сім [753] років; і він помер.
32: Ною було п’ятсот років і породив Ной [трьох синів]: Сима, Хама і Яфета.