Біблія українською мовою

Книга Буття

← попередній розділ

наступний розділ →

Розділ 34
1: Діна, дочка Лії, яку вона на­­­­­ро­дила Якову, вийшла подивитися на дочок землі тієї.
2: І побачив її Сихем, син Еммора евеянина, князя землі тієї, і взяв її, і спав з нею, і вчинив над нею насильство.
3: І приліпилася душа його до Діни, дочки Якова, і він полюбив дівчину і говорив до серця дівочого.
4: І сказав Си­хем Еммору, батькові своєму, говорячи: візьми мені цю дівчину за дружину.
5: Яків чув, що [син Емморів] збезчестив Діну, дочку його, але оскільки сини його були з худобою його в полі, то Яків мовчав, поки не прийшли вони.
6: І вийшов Еммор, батько Сихемів, до Якова, поговори­ти­ з ним.
7: Сини ж Якова прийшли з по­ля, і коли почули, то засмутили­ся му­жі ті й запалали гнівом, тому що без­честя зробив він Ізраїлю, переспавши з дочкою Якова, а так не можна робити.
8: Еммор став говорити їм, і сказав: Сихем, син мій, приліпився душею до дочки вашої; дайте ж її за дружину йому;
9: порідніться з нами; віддавайте за нас дочок ваших, а наших дочок беріть собі [за синів ваших];
10: і живіть з нами; земля ця [простора] перед вами, живіть і промишляйте на ній і здобу­вайте її у володіння.
11: Сихем же сказав батьку її і братам її: тільки б мені знайти благовоління в очах ваших, я дам, що тільки скажете мені;
12: призначте найбільше віно й дарунки; я дам, що не скажете мені, тільки віддайте мені дівчину за дружину.
13: І відповіли сини Якова Сихему та Еммору, батькові його, з лу­ка­вством; а говорили так тому, що він збезчестив Діну, сестру їхню;
14: і сказали їм [Симеон і Левій, брати Діни, сини Ліїні]: не можемо цього зробити, віддати сестру нашу за чоловіка, який необрізаний, тому що це безчесно для нас;
15: тільки за тієї умови ми погодимося з вами [й оселимося у вас], якщо ви будете як ми, щоб і у вас уся чоловіча стать була обрізана;
16: і бу­демо віддавати за вас дочок наших і брати за себе ваших дочок, і будемо жити з вами, і складемо один народ;
17: а якщо не послухаєтеся нас у тому, щоб обрізатися, то ми візьмемо дочку нашу і відійдемо.
18: І сподобалися слова ці Еммору і Сихему, сину Еммора.
19: Юнак не барився зробити це, тому що любив дочку Якова. А його більше за всіх поважали в домі батька його.
20: І прийшли Еммор і Сихем, син його, до воріт міста свого, і стали­ говорити жителям міста свого і сказали:
21: ці люди мирні з нами; нехай вони селяться на землі і промишляють на ній; земля ж ось простора перед ними. Станемо брати дочок їхніх собі за дружин і наших дочок віддавати за них.
22: Тільки за тієї умови ці люди погоджуються жити з нами і бути одним народом, щоб і в нас обрізана була вся чоловіча стать, як вони обрізані.
23: Чи не для нас отари їх, і маєтки їх, і вся худоба­ їх? Тільки [у тому] погодимося з ни­ми, і будуть жити з нами.
24: І послухалися Еммора і Сихема, сина його, всі, хто виходив з воріт міста його: і була обрізана вся чоловіча стать, — усі, що виходили з воріт міста його.
25: На третій день, коли вони хворіли, два сини Якова, Симеон і Левій, брати Діни, взяли кожен свій меч, і сміливо­ напали на місто, й умертвили всю чо­­ловічу стать;
26: і самого Еммора і Си­хема, сина його, убили мечем; і взяли Діну з дому Сихемового і вийшли.
27: Сини Якова прийшли до убитих і розграбували місто за те, що збезчестили [Діну] сестру їхню.
28: Во­ни взяли дрібну і велику худобу їх, і ослів їх, і все, що було в місті, і що бу­­­ло в полі;
29: і все багатство їх, і всіх дітей їх, і дружин їх взяли в полон, і розграбували усе, що було в [місті, й усе, що було в] домах.
30: І сказав Яків Симео­ну і Левію: ви обурили мене, зробив­ши мене ненависним для [усіх] жителів цієї землі, для хананеїв і ферезеїв. У мене людей мало; зберуться проти мене, подолають мене, і знищений буду я і дім мій.
31: Вони ж сказали: а хіба можна чинити з сест­рою нашою, як з блудницею!