Біблія українською мовою

Книга Буття

← попередній розділ

наступний розділ →

Розділ 10
1: Ось родовід синів Ноєвих: Си­­ма, Хама і Яфета. Після потопу народилися в них діти.
2: Сини Яфета: Гомер, Магог, Мадай, Іаван, [Єлиса,] Фувал, Мешех і Фирас.
3: Сини Гомера: Аскеназ, Рифат і Фогарма.
4: Сини Іавана: Єлиса, Фарсис, Киттим і Доданим.
5: Від цих населилися острови народів у землях їх, кожен за мовою своєю, за племенем своїм, у народах своїх.
6: Сини Хама: Хуш, Мицраїм, Фут і Ханаан.
7: Сини Хуша: Сева, Хавила, Савта, Раама і Савтеха. Сини Раами: Шева і Дедан.
8: Хуш породив також Нимрода; цей став сильним на землі;
9: він був сильним звіроловом перед Господом [Богом], тому і говориться: сильний звіролов, як Нимрод, перед Господом [Богом].
10: Царство його спочатку складали: Вавилон, Ерех, Аккад і Халне в зем­лі Сеннаар.
11: З цієї землі вийшов Ассур і побудував Ниневію, Реховофир, Калах
12: і Ресен між Ниневією і між Калахом; це місто велике.
13: Від Мицраїма пішли Лудим, Анамим, Легавим, Нафтухим,
14: Пат­русим, Каслухим, звідки вийшли фи­листимляни, і Кафторим.
15: Від Ханаана народилися: Сидон, первісток його, Хет,
16: Ієвусей, Аморрей, Гергесей,
17: Евей, Аркей, Синей,
18: Арва­дей, Цемарей і Химафей. Згодом племена ханаанські розсіялися,
19: і були межі хананеїв від Сидона до Герара до Гази, звідси до Содома, Гоморри, Адми і Цевоїма до Лаши.
20: Це сини Хамові, за племенами їх, за мовою їх, у землях їх, у народах їх.
21: Були діти й у Сима, батька всіх синів Єверових, старшого брата Яфе­тового.
22: Сини Сима: Єлам, Ассур, Арфаксад, Луд, Арам [і Каїнан].
23: Сини Арама: Уц, Хул, Гефер і Маш.
24: Арфаксад породив [Каїнана, Каїнан породив] Салу, Сала породив Євера.
25: У Євера народилося два сини; ім’я одному: Фалек, тому що в дні його земля була розділена; ім’я брата його: Іоктан.
26: Іоктан породив Алмодада, Шалефа, Хацар­мавефа, Ієраха,
27: Гадорама, Узала, Диклу,
28: Овалу, Авимаїла, Шеву,
29: Офира, Хавилу та Іовава. Усі ці сини Іоктана.
30: Поселення їх були від Меши до Сефара, гори східної.
31: Це сини Симові за племенами їх, за мовами їх, у землях їх, у народах їх.
32: Ось племена синів Ноєвих, за родоводом їх, у народах їх. Від них пішли народи на землі після потопу.

← попередній розділ

наступний розділ →

Розділ 11
1: На всій землі була одна мова й один говір.
2: Рухаючись зі сходу, вони знайшли в землі Сеннаар рівнину й оселилися там.
3: І сказали одне одному: наробимо цегли і випалимо вогнем. І стала у них цегла замість каменю, а земляна смола замість вапна.
4: І сказали вони: збудуємо собі місто і вежу, висотою до небес, і зробимо собі ім’я, перш ніж розсіємося по лицю всієї землі.
5: І зійшов Господь подивитися місто і вежу, що будували сини людські.
6: І сказав Господь: ось, один народ, і одна у всіх мова; і ось що почали вони робити, і не відстануть вони від того, що задумали робити;
7: зійдемо ж і змішаємо там мову їхню, так щоб один не розумів мови іншого.
8: І розсіяв їх Господь звідти по всій землі; і вони перестали будувати місто [і вежу].
9: Тому дано йому ім’я: Вавилон, бо там змішав Господь мову всієї землі, і звідти розсіяв їх Господь по всій землі.
10: Ось родовід Сима: Сим був ста років і породив Арфаксада, через два роки після потопу;
11: після народження Арфаксада Сим жив п’ятсот років і породив синів і дочок [і помер].
12: Арфаксад жив тридцять п’ять [135] років і породив [Каїнана.­ Після нарождення Каїнана Арфаксад жив триста тридцять років і породив синів і дочок і помер. Каїнан жив сто тридцять років, і породив] Салу.
13: Після нарождення Сали Арфаксад [Каїнан] жив чотириста три [330] роки і породив синів і дочок [і помер].
14: Сала жив тридцять [130] років і породив Євера.
15: Після народження Євера Сала жив чотириста три [330] роки і породив синів і дочок [і помер].
16: Євер жив тридцять чотири [134] роки і породив Фалека.
17: Після народження Фалека Євер жив чотириста тридцять [370] років і породив синів і дочок [і помер].
18: Фалек жив трид­цять [130] років і породив Рагава.
19: Після народження Рагава Фалек жив двісті дев’ять років і породив синів і дочок [і помер].
20: Рагав жив тридцять два [132] роки і породив Серуха.
21: Після народження Серуха­ Рагав жив двісті сім років і породив синів і дочок [і помер].
22: Серух жив тридцять [130] років і породив Нахора.
23: Після народження Нахора Серух жив двісті років і породив синів і дочок [і помер].
24: Нахор жив двадцять дев’ять [79] років і породив Фарру.
25: Після народження Фарри Нахор жив сто дев’ятнад­цять [129] років і породив синів і дочок [і помер].
26: Фарра жив сімдесят років і породив Аврама, Нахора й Арана.
27: Ось родовід Фарри: Фарра породив Аврама, Нахора й Арана. Аран породив Лота.
28: І вмер Аран за Фарри, батька свого, у землі народження свого, в Урі халдейському.
29: Аврам і Нахор взяли собі дружин; ім’я дружини Аврамової: Сара; ім’я дружини Нахорової: Милка, доч­ка Арана, батька Милки і батька­ Іски.
30: І Сара була неплідна і бездіт­на.
31: І взяв Фарра Аврама, сина свого, і Лота, сина Аранового, онука свого, і Сару, невістку свою, дружину Аврама, сина свого, і вийшов з ними з Ура халдейського, щоб іти в землю Ханаанську; але, дійшовши­ до Харрана, вони зупинилися там.
32: І було днів життя Фарри [у Харранській землі] двісті п’ять років, і вмер Фарра в Харрані.