Біблія українською мовою

Старий Завітпереклад Івана Огієнка
    Новий Завітпереклад Волинської єпархії Української Православної Церкви

Книга Буття

наступний розділ →
Розділ 1
1: На початку створив Бог небо і землю.
2: Земля ж була безвидна і порожня, і темрява була над безоднею, і Дух Божий носився над водою.
3: І сказав Бог: нехай буде світло. І стало світло.
4: І побачив Бог світло, що воно добре, і відокремив Бог світло від темряви.
5: І назвав Бог світло днем, темряву ніччю. І був вечір, і був ранок: день перший.
6: І сказав Бог: нехай буде твердь посеред води, і нехай відділяє вона воду від води. [І стало так.]
7: І створив Бог твердь, і відокремив воду, що під твердю, від води, що над твердю. І стало так.
8: І назвав Бог твердь небом. [І побачив Бог, що це добре.] І був вечір, і був ранок: день другий.
9: І сказав Бог: нехай збереться вода, що під небом, в одне місце, і нехай з’явиться суша. І стало так. [І зібралася вода під небом у свої місця, і з’явилася суша.]
10: І назвав Бог сушу землею, а зібрання вод назвав морями. І побачив Бог, що це добре.
11: І сказав Бог: нехай вирощує земля зелень, траву, що сіє насіння за [родом і за подобою своєю, і] дерево плідне, що приносить за родом своїм плід, у якому насіння його на землі. І стало так.
12: І виростила земля зелень, траву, що сіє насіння за родом [і за подобою] її, і дерево [плідне], що приносить плід, у якому насіння його за родом його [на землі]. І побачив Бог, що це добре.
13: І був вечір, і був ранок: день третій.
14: І сказав Бог: нехай будуть світила на тверді небесній [для освітлення землі і] для відокремлення дня від ночі, і для знамень, і часу, і днів, і років;
15: і нехай будуть вони світильниками на тверді небесній, щоб освітлювати землю. І стало так.
16: І створив Бог два світила великі: світило більше — для управління днем, і світило менше — для управління ніччю, і зорі;
17: і поставив їх Бог на тверді небесній, щоб світити на землю,
18: і управляти днем і ніччю, і відокремлювати світло від темряви. І побачив Бог, що це добре.
19: І був вечір, і був ранок: день четвертий.
20: І сказав Бог: нехай породить вода плазунів, душу живу; і птахи нехай полетять над землею, під твердю небесною. [І стало так.]
21: І створив Бог риб великих і всяку душу тварин-плазунів, яких породила вода, за родом їх, і всякого птаха пернатого за родом його. І побачив Бог, що це добре.
22: І благословив їх Бог, промовивши: плодіться і розмножуйтеся, і наповнюйте води в морях, і птахи нехай розмножуються на землі.
23: І був вечір, і був ранок: день п’ятий.
24: І сказав Бог: нехай родить земля душу живу за родом її, тварин і плазунів, і звірів земних за родом їх. І стало так.
25: І створив Бог звірів земних за родом їх, і худобу за родом її, і всіх плазунів земних за родом їх. І побачив Бог, що це добре.
26: І сказав Бог: створімо людину за образом Нашим [і] за подобою Нашою, і нехай володарює вона над рибами морськими, і над птахами небесними, [і над звірами,] і над худобою, і над усією землею, і над усіма плазунами, що повзають по землі.
27: І створив Бог Людину за образом Своїм, за образом Божим створив її; чоловіка і жінку створив їх.
28: І благословив їх Бог, і сказав їм Бог: плодіться і розмножуйтеся, і наповнюйте землю, і володійте нею, і владарюйте над рибами морськими [і над звірами,] і над птахами небесними, [і над усякою худобою, і над усією землею,] і над усякою твариною, що плазує по землі.
29: І сказав Бог: ось, Я дав вам усяку траву, що сіє насіння, яка є на всій землі, і всяке дерево, яке має плід, що сіє насіння; — вам це буде в їжу;
30: а всім звірам земним, і всім птахам небесним, і всякому [плазуну,] на землі, в якому душа жива, дав Я всю зелень трав’яну в їжу. І стало так.
31: І побачив Бог усе, що Він створив, і ось, добре воно. І був вечір, і був ранок: день шостий.
1: На початку створив Бог небо і землю.
2: Земля ж була безвидна і порожня, і темрява була над безоднею, і Дух Божий носився над водою.
3: І сказав Бог: нехай буде світло. І стало світло.
4: І побачив Бог світло, що воно добре, і відокремив Бог світло від темряви.
5: І назвав Бог світло днем, темряву ніччю. І був вечір, і був ранок: день перший.
6: І сказав Бог: нехай буде твердь посеред води, і нехай відділяє вона воду від води. [І стало так.]
7: І створив Бог твердь, і відокремив воду, що під твердю, від води, що над твердю. І стало так.
8: І назвав Бог твердь небом. [І побачив Бог, що це добре.] І був вечір, і був ранок: день другий.
9: І сказав Бог: нехай збереться вода, що під небом, в одне місце, і нехай з’явиться суша. І стало так. [І зібралася вода під небом у свої місця, і з’явилася суша.]
10: І назвав Бог сушу землею, а зібрання вод назвав морями. І побачив Бог, що це добре.
11: І сказав Бог: нехай вирощує земля зелень, траву, що сіє насіння за [родом і за подобою своєю, і] дерево плідне, що приносить за родом своїм плід, у якому насіння його на землі. І стало так.
12: І виростила земля зелень, траву, що сіє насіння за родом [і за подобою] її, і дерево [плідне], що приносить плід, у якому насіння його за родом його [на землі]. І побачив Бог, що це добре.
13: І був вечір, і був ранок: день третій.
14: І сказав Бог: нехай будуть світила на тверді небесній [для освітлення землі і] для відокремлення дня від ночі, і для знамень, і часу, і днів, і років;
15: і нехай будуть вони світильниками на тверді небесній, щоб освітлювати землю. І стало так.
16: І створив Бог два світила великі: світило більше — для управління днем, і світило менше — для управління ніччю, і зорі;
17: і поставив їх Бог на тверді небесній, щоб світити на землю,
18: і управляти днем і ніччю, і відокремлювати світло від темряви. І побачив Бог, що це добре.
19: І був вечір, і був ранок: день четвертий.
20: І сказав Бог: нехай породить вода плазунів, душу живу; і птахи нехай полетять над землею, під твердю небесною. [І стало так.]
21: І створив Бог риб великих і всяку душу тварин-плазунів, яких породила вода, за родом їх, і всякого птаха пернатого за родом його. І побачив Бог, що це добре.
22: І благословив їх Бог, промовивши: плодіться і розмножуйтеся, і наповнюйте води в морях, і птахи нехай розмножуються на землі.
23: І був вечір, і був ранок: день п’ятий.
24: І сказав Бог: нехай родить земля душу живу за родом її, тварин і плазунів, і звірів земних за родом їх. І стало так.
25: І створив Бог звірів земних за родом їх, і худобу за родом її, і всіх плазунів земних за родом їх. І побачив Бог, що це добре.
26: І сказав Бог: створімо людину за образом Нашим [і] за подобою Нашою, і нехай володарює вона над рибами морськими, і над птахами небесними, [і над звірами,] і над худобою, і над усією землею, і над усіма плазунами, що повзають по землі.
27: І створив Бог Людину за образом Своїм, за образом Божим створив її; чоловіка і жінку створив їх.
28: І благословив їх Бог, і сказав їм Бог: плодіться і розмножуйтеся, і наповнюйте землю, і володійте нею, і владарюйте над рибами морськими [і над звірами,] і над птахами небесними, [і над усякою худобою, і над усією землею,] і над усякою твариною, що плазує по землі.
29: І сказав Бог: ось, Я дав вам усяку траву, що сіє насіння, яка є на всій землі, і всяке дерево, яке має плід, що сіє насіння; — вам це буде в їжу;
30: а всім звірам земним, і всім птахам небесним, і всякому [плазуну,] на землі, в якому душа жива, дав Я всю зелень трав’яну в їжу. І стало так.
31: І побачив Бог усе, що Він створив, і ось, добре воно. І був вечір, і був ранок: день шостий.
← попередній розділнаступний розділ →
Розділ 2
1: Так були створені небо і земля і все воїнство їх.
2: І звершив Бог до сьомого дня діла Свої, які Він робив, і спочив у день сьомий від усіх діл Своїх, які чинив.
3: І благословив Бог сьомий день, і освятив його, бо спочив від усіх діл Своїх, які Бог чинив і створював.
4: Ось походження неба і землі, при створенні їх, у той час, коли Господь Бог створив землю і небо,
5: і всякий польовий чагарник, якого ще не було на землі, і всяку польову траву, що ще не росла, тому що Господь Бог не посилав дощу на землю, і не було людини для обробки землі,
6: але пара піднімалася з землі й зрошувала усе лице землі.
7: І створив Господь Бог людину з пороху земного, і вдихнув у лице її дихання життя, і стала людина душею живою.
8: І насадив Господь Бог рай у Едемі на сході, і примістив там людину, яку створив.
9: І виростив Господь Бог із землі всяке дерево, приємне на вигляд і добре для їжі, і дерево життя посеред раю, і дерево пізнання добра і зла.
10: З Едему витікала ріка для зрошення раю; і потім розділялася на чотири ріки.
11: Ім’я однієї Фисон: вона обтікає всю землю Хавила, ту, де золото;
12: і золото тієї землі добре; там бдолах і камень онікс.
13: Ім’я другої ріки Гихон [Геон]: вона обтікає всю землю Куш.
14: Ім’я третьої ріки Хиддекель [Тигр]: вона протікає перед Ассирією. Четверта ріка Євфрат.
15: І взяв Господь Бог людину, [яку створив,] і оселив її в саду Едемському, щоб обробляти його й оберігати його.
16: І заповів Господь Бог людині, сказавши: від усякого дерева в саду ти будеш їсти,
17: а від дерева пізнання добра і зла не їж від нього, бо в той день, коли ти з’їси від нього, смертю помреш.
18: І сказав Господь Бог: не добре бути чоловікові одному; створімо йому помічника, за його подобою.
19: Господь Бог створив із землі всіх тварин польових і всіх птахів небесних, і привів [їх] до людини, щоб бачити, як вона назве їх, і щоб, як назве людина всяку душу живу, так і було ім’я їй.
20: І нарекла людина імена всій худобі і птахам небесним і всім звірам польовим; але для чоловіка не знайшлося помічника, подібного до нього.
21: І навів Господь Бог на чоловіка міцний сон; і, коли він заснув, узяв одне з ребер його, і закрив те місце плоттю.
22: І створив Господь Бог з ребра, яке взяв у чоловіка, жінку, і привів її до чоловіка.
23: І сказав чоловік: ось, це кістка від кісток моїх і плоть від плоті моєї; вона буде зватися жінкою, бо взята від чоловіка [свого].
24: Тому залишить чоловік батька свого і матір свою і пристане до жінки своєї; і стануть [два] однією плоттю.
25: І були вони обоє нагі, Адам і дружина його, і не соромилися.
← попередній розділнаступний розділ →