Налаштування читання
Текст
Мова
Другий текст поруч
Вигляд
Тло
Шрифт
Вірші
Відстань між рядками
Книга Буття: Бут. 1:24–2:3
Глава 1
1На початку створив Бог небо і землю.
2Земля ж була безвидна і порожня, і темрява була над безоднею, і Дух Божий носився над водою.
3І сказав Бог: нехай буде світло. І стало світло.
4І побачив Бог світло, що воно добре, і відокремив Бог світло від темряви.
5І назвав Бог світло днем, темряву ніччю. І був вечір, і був ранок: день перший.
6І сказав Бог: нехай буде твердь посеред води, і нехай відділяє вона воду від води. [І стало так.]
7І створив Бог твердь, і відокремив воду, що під твердю, від води, що над твердю. І стало так.
8І назвав Бог твердь небом. [І побачив Бог, що це добре.] І був вечір, і був ранок: день другий.
9І сказав Бог: нехай збереться вода, що під небом, в одне місце, і нехай з’явиться суша. І стало так. [І зібралася вода під небом у свої місця, і з’явилася суша.]
10І назвав Бог сушу землею, а зібрання вод назвав морями. І побачив Бог, що це добре.
11І сказав Бог: нехай вирощує земля зелень, траву, що сіє насіння за [родом і за подобою своєю, і] дерево плідне, що приносить за родом своїм плід, у якому насіння його на землі. І стало так.
12І виростила земля зелень, траву, що сіє насіння за родом [і за подобою] її, і дерево [плідне], що приносить плід, у якому насіння його за родом його [на землі]. І побачив Бог, що це добре.
13І був вечір, і був ранок: день третій.
14І сказав Бог: нехай будуть світила на тверді небесній [для освітлення землі і] для відокремлення дня від ночі, і для знамень, і часу, і днів, і років;
15і нехай будуть вони світильниками на тверді небесній, щоб освітлювати землю. І стало так.
16І створив Бог два світила великі: світило більше — для управління днем, і світило менше — для управління ніччю, і зорі;
17і поставив їх Бог на тверді небесній, щоб світити на землю,
18і управляти днем і ніччю, і відокремлювати світло від темряви. І побачив Бог, що це добре.
19І був вечір, і був ранок: день четвертий.
20І сказав Бог: нехай породить вода плазунів, душу живу; і птахи нехай полетять над землею, під твердю небесною. [І стало так.]
21І створив Бог риб великих і всяку душу тварин-плазунів, яких породила вода, за родом їх, і всякого птаха пернатого за родом його. І побачив Бог, що це добре.
22І благословив їх Бог, промовивши: плодіться і розмножуйтеся, і наповнюйте води в морях, і птахи нехай розмножуються на землі.
23І був вечір, і був ранок: день п’ятий.
24І сказав Бог: нехай родить земля душу живу за родом її, тварин і плазунів, і звірів земних за родом їх. І стало так.
25І створив Бог звірів земних за родом їх, і худобу за родом її, і всіх плазунів земних за родом їх. І побачив Бог, що це добре.
26І сказав Бог: створімо людину за образом Нашим [і] за подобою Нашою, і нехай володарює вона над рибами морськими, і над птахами небесними, [і над звірами,] і над худобою, і над усією землею, і над усіма плазунами, що повзають по землі.
27І створив Бог Людину за образом Своїм, за образом Божим створив її; чоловіка і жінку створив їх.
28І благословив їх Бог, і сказав їм Бог: плодіться і розмножуйтеся, і наповнюйте землю, і володійте нею, і владарюйте над рибами морськими [і над звірами,] і над птахами небесними, [і над усякою худобою, і над усією землею,] і над усякою твариною, що плазує по землі.
29І сказав Бог: ось, Я дав вам усяку траву, що сіє насіння, яка є на всій землі, і всяке дерево, яке має плід, що сіє насіння; — вам це буде в їжу;
30а всім звірам земним, і всім птахам небесним, і всякому [плазуну,] на землі, в якому душа жива, дав Я всю зелень трав’яну в їжу. І стало так.
31І побачив Бог усе, що Він створив, і ось, добре воно. І був вечір, і був ранок: день шостий.
Глава 2
1Так були створені небо і земля і все воїнство їх.
2І звершив Бог до сьомого дня діла Свої, які Він робив, і спочив у день сьомий від усіх діл Своїх, які чинив.
3І благословив Бог сьомий день, і освятив його, бо спочив від усіх діл Своїх, які Бог чинив і створював.
4Ось походження неба і землі, при створенні їх, у той час, коли Господь Бог створив землю і небо,
5і всякий польовий чагарник, якого ще не було на землі, і всяку польову траву, що ще не росла, тому що Господь Бог не посилав дощу на землю, і не було людини для обробки землі,
6але пара піднімалася з землі й зрошувала усе лице землі.
7І створив Господь Бог людину з пороху земного, і вдихнув у лице її дихання життя, і стала людина душею живою.
8І насадив Господь Бог рай у Едемі на сході, і примістив там людину, яку створив.
9І виростив Господь Бог із землі всяке дерево, приємне на вигляд і добре для їжі, і дерево життя посеред раю, і дерево пізнання добра і зла.
10З Едему витікала ріка для зрошення раю; і потім розділялася на чотири ріки.
11Ім’я однієї Фисон: вона обтікає всю землю Хавила, ту, де золото;
12і золото тієї землі добре; там бдолах і камень онікс.
13Ім’я другої ріки Гихон [Геон]: вона обтікає всю землю Куш.
14Ім’я третьої ріки Хиддекель [Тигр]: вона протікає перед Ассирією. Четверта ріка Євфрат.
15І взяв Господь Бог людину, [яку створив,] і оселив її в саду Едемському, щоб обробляти його й оберігати його.
16І заповів Господь Бог людині, сказавши: від усякого дерева в саду ти будеш їсти,
17а від дерева пізнання добра і зла не їж від нього, бо в той день, коли ти з’їси від нього, смертю помреш.
18І сказав Господь Бог: не добре бути чоловікові одному; створімо йому помічника, за його подобою.
19Господь Бог створив із землі всіх тварин польових і всіх птахів небесних, і привів [їх] до людини, щоб бачити, як вона назве їх, і щоб, як назве людина всяку душу живу, так і було ім’я їй.
20І нарекла людина імена всій худобі і птахам небесним і всім звірам польовим; але для чоловіка не знайшлося помічника, подібного до нього.
21І навів Господь Бог на чоловіка міцний сон; і, коли він заснув, узяв одне з ребер його, і закрив те місце плоттю.
22І створив Господь Бог з ребра, яке взяв у чоловіка, жінку, і привів її до чоловіка.
23І сказав чоловік: ось, це кістка від кісток моїх і плоть від плоті моєї; вона буде зватися жінкою, бо взята від чоловіка [свого].
24Тому залишить чоловік батька свого і матір свою і пристане до жінки своєї; і стануть [два] однією плоттю.
25І були вони обоє нагі, Адам і дружина його, і не соромилися.