Біблія українською мовою

Книга пророка Єзекіїля

← попередній розділ

наступний розділ →

Розділ 8
1: І було у шостому році, у шостому місяці, у п’ятий день місяця, сидів я у домі моєму, і старійшини юдейські сиділи перед лицем моїм, і зійшла на мене там рука Гос­пода Бога.
2: І побачив я: і ось подоба­ [мужа], ніби вогненна, і від стегон його і нижче— вогонь, і від стегон його і вище— ніби сяйво, ніби світло полум’я.
3: І простяг Він ніби руку, і взяв мене за волосся голови моєї, і підняв мене дух між землею і небом, і приніс мене у видіннях Божих у Єрусалим до входу внутрішніх воріт, обернених на північ, де був поставлений ідол ревнощів, що збуджує ревнощі.
4: І ось, там була слава Бога Ізраїлевого, подібна до тієї, яку я бачив на полі.
5: І сказав мені: сину людський! підніми очі твої до півночі. І я звів очі мої до півночі, і ось, з північного боку біля воріт жертовника— той ідол ревнощів біля входу.
6: І сказав Він мені: сину людський! чи бачиш ти, що вони роблять? великі мерзоти, які робить дім Ізраїлів тут, щоб Я відійшов від святилища Мого? але повернися, і ти побачиш ще більші мерзоти.
7: І привів мене до входу у двір, і я глянув, і ось у стіні щілина.
8: І сказав мені: си­­ну людський! прокопай стіну; і я прокопав стіну, і ось якісь двері.
9: І сказав мені: ввійди і подивися на огидні мерзоти, які вони роблять тут.
10: І вві­йшов я, і бачу, і ось усякі зображення плазунів і нечистих тварин і всякі ідоли дому Ізраїлевого, написані по стінах навколо.
11: І сімдесят чоло­віків зі старійшин дому Ізраїлевого стоять перед ними, й Ієзанія, син Сафанів, серед них; і у кожного в руці своє кадило, і густа хмара куріння підноситься догори.
12: І сказав­ мені: чи бачиш, сину людський, що роблять старійшини дому Ізраїлевого у темряві, кожен у розписаній своїй кімнаті? бо говорять: «не бачить нас Господь, залишив Господь землю цю».
13: І сказав мені: повернися, і побачиш ще більші мерзоти, які вони роблять.
14: І привів мене до входу у ворота дому Господнього,­ які на північ, і ось, там сидять жінки,­ які плачуть за Фаммугою,
15: і сказав мені: чи бачиш, сину людський? повернися, і ще побачиш більші мер­зоти.
16: І ввів мене у внутрішній двір дому Господнього, і ось біля дверей храму Господнього, між притвором і жертовником, близько двадцяти п’яти чоловіків стоять спинами сво­ї­ми до храму Господнього, а обличчями своїми на схід, і кланя­ються на схід сонця.
17: І сказав мені: чи бачиш, сину людський? чи мало дому Іудиному, щоб робити такі мер­зоти, які вони роблять тут? але вони ще землю наповнили нечестям, і подвійно прогнівляють Мене; і ось, вони віття підносять до носів своїх.
18: За те і Я буду діяти з люттю; не пошкодує око Моє, і не помилую; і хоч би вони волали у вуха Мої гучним голосом, не почую їх.