Біблія українською мовою

Книга пророка Єзекіїля

← попередній розділ

наступний розділ →

Розділ 46
1: Так говорить Господь Бог: во­рота внутрішнього двору, повернені лицем на схід, повинні бути замкнені протягом шести робочих днів, а у суботній день вони повинні бути відчинені й у день новомісяччя по­­винні бути відчинені.
2: Князь піде через зовнішній притвор воріт і стане біля одвірка цих воріт; і священики звершать його всепалення і його подячну жертву; і він біля поро­га воріт вклониться Господу, і ви­йде, а ворота залишаються незамкненими до вечора.
3: І народ землі буде поклонятися перед Господом, при вході у ворота, у суботи і новомі­сяччя.
4: Всепалення, яке князь принесе Господу в суботній день, повин­но бути із шести агнців без вад та із барана без вад;
5: хлібного приношення ефа на барана, а на агнців хліб­ного приношення, скільки рука його подасть, а єлею гин на ефу.
6: В день новомісяччя будуть принесені ним зі стада волів телець без вад, також шість агнців і баран без вад.
7: Хлібного приношення він принесе ефу на тельця та ефу на барана, а на агнців, скільки рука його подасть, і єлею гин на ефу.
8: І коли буде приходити князь, то повинен входити через притвор воріт і тим самим шляхом виходити.
9: А коли народ землі буде приходити перед лице Господа у свята, то той, хто входить пів­нічними воротами для поклоніння, повинен виходити воротами південними, а той, хто входить південними воротами, повинен виходити воротами північними; він не повинен­ виходити тими самими воротами, яки­­ми увійшов, а повинен виходити протилежними.
10: І князь по­винен знаходитися серед них; коли вони входять, входить і він; і коли вони виходять, виходить і він.
11: І у свята і в урочисті дні хлібного при­ношення від нього повинно бути по ефі на тель­ця і по ефі на барана, а на агнців, скільки подасть рука його, і єлею по гину на ефу.
12: А якщо князь, з ревности своєї, захоче принести всепа­лення або подячну жертву Господу, то повинні відчинити йому ворота, по­­вернені на схід, і він звершить своє всепалення і свою подячну жертву так само, як звершив у суботній день, і після цього він вийде, і після виходу його ворота замкнуться.
13: Щодня принось Господу у всепалення однолітнього агнця без вад; щоранку принось його.
14: А хлібного приношення додавай до нього щоранку шосту частину ефи і єлею третю час­тину гина, щоб розчинити борошно; така вічна постанова про хлібне приношення Господу, назавжди.
15: Нехай приносять у всепалення агнця і хлібне приношення і єлей щоранку постійно.
16: Так говорить Господь Бог: як­що князь дає кому із синів своїх по­дарунок, то це має піти у спадщину і його синам; це володіння­ їхнє має бути спадкоємним.
17: Якщо ж він дасть зі спадщини своєї кому-небудь із рабів своїх подарунок, те це буде належати йому тільки до року звільнення, і тоді повернеться до князя. Тільки до синів його має переходити спадщина його.
18: Але князь не може брати зі спадкоємної ділянки народу, витісняючи їх із володіння їхнього; тільки зі свого во­лодіння він може наділяти дітям сво­їм, щоб ніхто з народу Мого не був вигнаний зі свого володіння.
19: І привів він мене тим ходом, який збоку воріт, до священних кімнат для свя­щеників, повернених на північ, і ось там одне місце на краю на захід.
20: І сказав мені: «це— місце, де священики повинні варити жертву за злочин і жертву за гріх, де повинні пекти хліб­не приношення, не виносячи його на зовнішній двір, для ос­вячення народу».
21: І вивів мене на зовнішній двір, і провів мене по чотирьох кутах двору, і ось, у кож­нім ку­ті двору ще двір.
22: У всіх чоти­рь­ох кутах дво­ру були покриті двори у сорок ліктів довжини і тридцять ширини, однієї міри в усіх чотирьох кутах.
23: І навколо усіх їх чотирьох— стіни, а біля стін зроблені вогнища навколо.
24: І сказав мені: «ось куховарні, у яких служителі храму варять жертви народні».