Біблія українською мовою

Книга пророка Єзекіїля

← попередній розділ

наступний розділ →

Розділ 37
1: Була на мені рука Господа, і Господь вивів мене духом і поставив мене серед поля, і воно було повне кісток,
2: і обвів мене навколо біля них, і ось дуже багато їх на поверхні поля, і ось вони дуже сухі.
3: І сказав мені: сину людський! чи оживуть кістки ці? Я сказав: Гос­поди Боже! Ти знаєш це.
4: І сказав мені: проречи пророцтво на кістки ці і скажи їм: «кістки сухі! слухайте слово Господнє!»
5: Так говорить Гос­подь Бог кісткам цим: ось, Я введу дух у вас, і оживете.
6: І обкладу вас жилами, і вирощу на вас плоть, і покрию вас шкірою, і введу у вас дух, і оживете, і пізнаєте, що Я Господь.
7: Я вирік пророцтво, як повелено було мені; і коли я пророкував, зчинився шум, і ось рух, і стали зближатися кістки, кістка з кісткою своєю.
8: І бачив я: і ось, жили були на них, і плоть виросла, і шкіра покрила їх зверху, а духу не було у них.
9: Тоді сказав Він мені: проречи пророцтво духу, проречи пророцтво, сину людський, і скажи духу: так говорить Господь Бог: від чотирьох вітрів прийди, ду́ше, і дихни на цих убитих, і вони оживуть.
10: І я вирік пророцтво, як Він повелів мені, і ввійшов у них дух, і вони ожили, і стали на ноги свої— дуже, дуже велике полчище.
11: І сказав Він мені: сину людський! кістки ці— весь дім Ізраїлів. Ось, вони говорять: «зсохли­ кістки наші, і загинула надія наша, ми відірвані від кореня».
12: Тому виречи пророцтво і скажи їм: так говорить Господь Бог: ось, Я відкрию гроби ваші і виведу вас, народ Мій, з гробів ваших і введу вас у землю Ізраїлеву.
13: І пізнаєте, що Я Господь, коли відкрию гроби ваші і виведу вас, народ Мій, із гробів ваших,
14: і вкладу у вас дух Мій, і оживете, і поміщу вас на землі вашій, і пізнаєте, що Я, Господь, сказав це— і зробив,— говорить Господь.
15: І було до мене слово Господнє:
16: ти ж, сину людський, візьми собі один жезл і напиши на ньому: «Іуді й синам Ізраїлевим, союзним з ним»; і ще візьми жезл і напиши на ньому:­ «Йосифу»: це жезл Єфрема і всього дому Ізраїлевого, союзного з ним.
17: І склади їх у себе один з одним в один жезл, щоб вони у руці твоїй були одне.
18: І коли запитають у тебе сини народу твого: «чи не поясниш нам, що це у тебе?»,
19: тоді скажи їм: так говорить Господь Бог: ось, Я візьму жезл Йосифів, який у руці Єфрема і союзних з ним колін Ізраїлевих, і прикладу їх до нього, до жезла Іуди, і зроблю їх одним жезлом, і будуть одне у руці Моїй.
20: Ко­ли ж обидва жезли, на яких ти напишеш, будуть у руці твоїй перед очима їх,
21: то скажи їм: так говорить Господь Бог: ось, Я візьму синів Ізраїлевих із середовища народів, між якими вони знаходяться, і зберу їх звідусюди і приведу їх у землю їхню.
22: На цій землі, на горах Ізраїля Я зроблю їх одним народом, і один Цар буде царем у всіх них, і не будуть більше двома народами, і вже не будуть надалі розділятися на два царства.
23: І не будуть вже осквернювати себе ідолами своїми і мерзотами своїми і всякими пороками своїми, і звільню їх з усіх місць проживання їх, де вони гріши­ли, і очищу їх, і будуть Моїм народом, і Я буду їхнім Богом.
24: А раб Мій Давид буде Царем над ними і Пастирем усіх їх, і вони будуть ходи­ти за заповідями Моїми, і устави Мої будуть дотримувати і виконувати їх.
25: І будуть жити на землі, яку Я дав рабу Моєму Якову, на якій жили батьки їхні; там будуть жити во­ни і діти їхні, і діти дітей їхніх повіки; і раб Мій Давид буде князем­ у них вічно.
26: І укладу з ними завіт ми­ру, завіт вічний буде з ними. І влаштую їх, і розмножу їх, і поставлю серед них святилище Моє навіки.
27: І буде у них оселя Моя, і буду їхнім Богом, а вони будуть Моїм народом.
28: І пізнають народи, що Я Господь, Який освячує Ізраїля, коли святилище Моє буде серед них повіки.
1: Була на мені рука Господа, і Господь вивів мене духом і поставив мене серед поля, і воно було повне кісток,
2: і обвів мене навколо біля них, і ось дуже багато їх на поверхні поля, і ось вони дуже сухі.
3: І сказав мені: сину людський! чи оживуть кістки ці? Я сказав: Гос­поди Боже! Ти знаєш це.
4: І сказав мені: проречи пророцтво на кістки ці і скажи їм: «кістки сухі! слухайте слово Господнє!»
5: Так говорить Гос­подь Бог кісткам цим: ось, Я введу дух у вас, і оживете.
6: І обкладу вас жилами, і вирощу на вас плоть, і покрию вас шкірою, і введу у вас дух, і оживете, і пізнаєте, що Я Господь.
7: Я вирік пророцтво, як повелено було мені; і коли я пророкував, зчинився шум, і ось рух, і стали зближатися кістки, кістка з кісткою своєю.
8: І бачив я: і ось, жили були на них, і плоть виросла, і шкіра покрила їх зверху, а духу не було у них.
9: Тоді сказав Він мені: проречи пророцтво духу, проречи пророцтво, сину людський, і скажи духу: так говорить Господь Бог: від чотирьох вітрів прийди, ду́ше, і дихни на цих убитих, і вони оживуть.
10: І я вирік пророцтво, як Він повелів мені, і ввійшов у них дух, і вони ожили, і стали на ноги свої— дуже, дуже велике полчище.
11: І сказав Він мені: сину людський! кістки ці— весь дім Ізраїлів. Ось, вони говорять: «зсохли­ кістки наші, і загинула надія наша, ми відірвані від кореня».
12: Тому виречи пророцтво і скажи їм: так говорить Господь Бог: ось, Я відкрию гроби ваші і виведу вас, народ Мій, з гробів ваших і введу вас у землю Ізраїлеву.
13: І пізнаєте, що Я Господь, коли відкрию гроби ваші і виведу вас, народ Мій, із гробів ваших,
14: і вкладу у вас дух Мій, і оживете, і поміщу вас на землі вашій, і пізнаєте, що Я, Господь, сказав це— і зробив,— говорить Господь.
15: І було до мене слово Господнє:
16: ти ж, сину людський, візьми собі один жезл і напиши на ньому: «Іуді й синам Ізраїлевим, союзним з ним»; і ще візьми жезл і напиши на ньому:­ «Йосифу»: це жезл Єфрема і всього дому Ізраїлевого, союзного з ним.
17: І склади їх у себе один з одним в один жезл, щоб вони у руці твоїй були одне.
18: І коли запитають у тебе сини народу твого: «чи не поясниш нам, що це у тебе?»,
19: тоді скажи їм: так говорить Господь Бог: ось, Я візьму жезл Йосифів, який у руці Єфрема і союзних з ним колін Ізраїлевих, і прикладу їх до нього, до жезла Іуди, і зроблю їх одним жезлом, і будуть одне у руці Моїй.
20: Ко­ли ж обидва жезли, на яких ти напишеш, будуть у руці твоїй перед очима їх,
21: то скажи їм: так говорить Господь Бог: ось, Я візьму синів Ізраїлевих із середовища народів, між якими вони знаходяться, і зберу їх звідусюди і приведу їх у землю їхню.
22: На цій землі, на горах Ізраїля Я зроблю їх одним народом, і один Цар буде царем у всіх них, і не будуть більше двома народами, і вже не будуть надалі розділятися на два царства.
23: І не будуть вже осквернювати себе ідолами своїми і мерзотами своїми і всякими пороками своїми, і звільню їх з усіх місць проживання їх, де вони гріши­ли, і очищу їх, і будуть Моїм народом, і Я буду їхнім Богом.
24: А раб Мій Давид буде Царем над ними і Пастирем усіх їх, і вони будуть ходи­ти за заповідями Моїми, і устави Мої будуть дотримувати і виконувати їх.
25: І будуть жити на землі, яку Я дав рабу Моєму Якову, на якій жили батьки їхні; там будуть жити во­ни і діти їхні, і діти дітей їхніх повіки; і раб Мій Давид буде князем­ у них вічно.
26: І укладу з ними завіт ми­ру, завіт вічний буде з ними. І влаштую їх, і розмножу їх, і поставлю серед них святилище Моє навіки.
27: І буде у них оселя Моя, і буду їхнім Богом, а вони будуть Моїм народом.
28: І пізнають народи, що Я Господь, Який освячує Ізраїля, коли святилище Моє буде серед них повіки.