Біблія українською мовою

Книга пророка Єзекіїля

← попередній розділ

наступний розділ →

Розділ 2
1: Таке було видіння подоби слави Господньої. Побачивши це, я упав на лице своє, і чув глас Того, Хто говорив, і Він сказав мені: сину людський! стань на ноги твої, і Я бу­­ду говорити з тобою.
2: І коли Він говорив мені, ввійшов у мене дух і поставив мене на ноги мої, і я чув Того, Хто говорив мені.
3: І Він сказав мені: сину людський! Я посилаю тебе до синів Ізраїлевих, до людей непокірливих, які збурилися проти Мене; вони і батьки їхні зрадники переді Мною до цього самого дня.
4: І ці сини з огрубілим лицем і з жорстоким сер­цем; до них Я посилаю тебе, і ти ска­жеш їм: «так говорить Господь Бог!»
5: Чи будуть вони слухати, чи не будуть, бо вони бунтівний дім; але нехай знають, що був пророк серед них.
6: А ти, сину людський, не бійся їх і не бійся слів їхніх, якщо вони бур’яном і терням будуть для тебе, і ти будеш жити у скорпіонів; не бійся слів їхніх і не страшися лиця їх, бо вони бунтівний дім;
7: і говори їм слова Мої, чи будуть вони слухати, чи не будуть, бо вони вперті.
8: Ти ж, сину людський, слухай, що Я буду говорити тобі; не будь упертим, як цей бунтівний дім; відкрий уста твої і з’їж, що Я дам тобі.
9: І побачив я, і ось, рука простягнена до мене, і ось, у ній книжковий сувій.
10: І Він розгорнув його переді мною, і ось, сувій­ списаний був усередині і ззовні, і написано на ньому: «плач, і стогін, і горе».

← попередній розділ

наступний розділ →

Розділ 3
1: І сказав мені: сину людський! з’їж, що перед тобою, з’їж цей сувій, і йди, говори дому Ізраїлевому.
2: Тоді я відкрив уста мої, і Він дав мені з’їсти цей сувій;
3: і сказав ме­ні: сину людський! насить утробу твою і наповни нутрощі твої цим сувоєм, який Я даю тобі; і я з’їв, і бу­ло у вустах моїх солодко, як мед.
4: І Він сказав мені: сину людський! встань і йди до дому Ізраїлевого, і говори їм Моїми словами;
5: бо не до народу зі словами нерозбірливими і з незрозумілою мовою ти посилаєш­ся, але до дому Ізраїлевого,
6: не до народів багатьох з нерозбірливими словами і зі незрозумілою мовою, яких слів ти не розумів би; та якби Я послав тебе і до них, то вони послухали б тебе;
7: а дім Ізраїлів не захоче слухати тебе; бо вони не хочуть слухати Мене, тому що весь дім Ізраїлів з твердим лобом і жорстоким серцем.
8: Ось, Я зробив і твоє лице міцним проти лиць їх, і твоє чоло твердим проти їх лоба.
9: Як алмаз, який міцніший за камінь, зробив Я чоло твоє; не бійся їх і не страшися перед лицем їх, бо вони бунтівний дім.
10: І сказав мені: сину людський! усі слова Мої, які буду говорити тобі, прийми серцем твоїм і вислухай вухами твоїми;
11: встань і піди до переселених, до синів народу твого, і говори до них, і скажи їм: «так говорить Господь Бог!» чи будуть вони слухати, чи не будуть.
12: І підняв мене дух; і я чув позаду себе великий громовий голос: «благословенна слава Господа від місця свого!»
13: і також шум крил тварин, що торкаються одне одного, і стукіт коліс поряд з ними, і звук сильного грому.
14: І дух підняв мене, і взяв ме­не. І йшов я засмученим, зі стривоженим духом; і рука Господня була міцно на мені.
15: І прийшов я до переселених у Тел-Авив, що живуть при ріці Ховарі, і зупинився там, де вони жили, і провів серед них сім днів у здивуванні.
16: Після семи ж днів було до мене слово Господнє:
17: сину людський! Я поставив тебе стражем дому Ізраїлевому, і ти будеш слухати слово з уст Моїх, і будеш напоумлювати їх від Мене.
18: Коли Я скажу беззакон­никові: «смертю помреш!», а ти не бу­деш напоумлювати його і говорити, щоб застерегти беззаконника від беззаконного путі його, щоб він живим був, то беззаконник той помре у беззаконні своєму, і Я стягну кров його від рук твоїх.
19: Але якщо ти на­поумлював беззаконника, а він не навернувся від беззаконня свого і від беззаконного путі свого, то він помре у беззаконні своєму, а ти спас душу твою.
20: І якщо праведник відступить від правди своєї і вчинить беззаконно, коли Я покладу перед ним перешкоду, і він помре, то, якщо ти не напоумлював його, він помре за гріх свій, і не згадаються йому праведні діла його, які робив він; і Я стягну кров його від рук твоїх.
21: Якщо ж ти будеш напоумлювати праведника, щоб праведник не згрішив, і він не згрішить, то і він живий буде, тому що був напоумленим, і ти спас душу твою.
22: І була на мені там рука Господа, і Він сказав мені: встань і вийди у поле, і Я буду говорити там з тобою.
23: І встав я, і вийшов у поле; і ось, там стояла слава Господня, як слава, яку бачив я біля ріки Ховарі;­ й упав я на лице своє.
24: І ввійшов у мене дух, і поставив мене на ноги мої, і Він говорив зі мною, і сказав мені: йди і замкнися у домі твоєму.
25: І ти, сину людський,— ось, покладуть на тебе пута, і зв’яжуть тебе ними, і не будеш ходити серед них.
26: І язик твій Я приліплю до гортані твоєї, і ти онімієш, і не будеш викривачем їх, бо вони бунтівний дім.
27: А коли Я буду говорити з тобою, тоді відкрию вуста твої, і ти будеш говорити їм: «так говорить Господь Бог!» хто хоче слухати, слухай; а хто не хоче слухати, не слухай: бо вони бунтівний дім.