Біблія українською мовою

Книга пророка Єзекіїля

← попередній розділ

наступний розділ →

Розділ 18
1: І було до мене слово Господ­нє:
2: навіщо ви вживаєте у зем­лі Ізраїлевій це прислів’я, говорячи: «батьки їли кислий виноград, а у дітей на зубах оскома»?
3: Живу Я!— говорить Господь Бог,— не будуть на­далі говорити прислів’я це в Ізраїлі.
4: Бо ось, усі душі— Мої: як ду­ша батька, так і душа сина— Мої: душа, яка згрішає, та помре.
5: Якщо хто праведний і чинить суд і правду,
6: на горах жертовного не їсть і до ідолів дому Ізраїлевого не звертає очей своїх, дружини ближнього свого не оскверняє і до своєї дружини під час очищення нечистот її не наближається,
7: нікого не пригноблює, боржникові повертає заставу його, крадіжки не робить, хліб свій дає голодному і нагого покриває одежею,
8: у ріст не віддає і лихви не бере, від неправди утримує руку свою, суд людині з людиною чинить правильний,
9: живе за заповідями Моїми і дотримується постанов Моїх щиро: то він праведник, він неодмінно буде живий,— говорить Господь Бог.
10: Але якщо у нього народився син розбійник, який проливає кров, і робить що-небудь із усього того,
11: чого він сам не робив зовсім, і на го­рах їсть жертовне, і дружину ближ­нього свого оскверняє,
12: бідного й убогого утискує, насильно віднімає, заставу не повертає, і до ідолів звер­тає очі свої, чинить мерзоти,
13: у ріст дає, і бере лихву; то чи буде він живий? Ні, він не буде живий. Хто робить усі такі мерзоти, той неодмін­но помре, кров його буде на ньому.
14: Але якщо у кого народився син, який, бачачи всі гріхи батька свого, які він робить, бачить і не робить подібного їм:
15: на горах жертовного­ не їсть, до ідолів дому Ізраїлевого не звертає очей своїх, дружини ближ­нього свого не оскверняє,
16: і людини не пригноблює, застави не бере, і насильно не віднімає, хліб свій дає голодному, і нагого покриває одягом,
17: від ображання бідного утримує руку свою, росту і лихви не бере, виконує Мої повеління і чинить за заповідями Моїми,— то цей не помре за беззаконня батька свого; він буде живий.
18: А батько його, оскіль­ки він жорстоко пригноблював, грабував брата і недобре робив серед народу свого, ось, він помре за своє беззаконня.
19: Ви говорите: «чо­му ж син не несе провини батька свого?» Тому що син чинить законно і праведно, усіх уставів Моїх дотримується і виконує їх; він буде живий.
20: Ду­ша, яка грішить, вона вмре; син не понесе провини батька, і бать­ко не понесе провини сина, правда пра­ведного при ньому і залишається,­ і беззаконня беззаконного при ньому і залишається.
21: І беззаконник, як­що навернеться від усіх гріхів своїх, які робив, і буде дотриму­ватися всіх уставів Моїх і чинити за­конно і праведно, живий буде, не помре.
22: Усі злочини його, які робив він, не пригадаються йому: у правді своїй, яку буде робити, він жи­вий буде.
23: Хіба Я хочу смерти беззаконника?­— говорить Господь Бог. Чи не того, щоб він повернувся від шляхів своїх і був живий?
24: І правед­ник, якщо відступить від правди своєї і буде жити неправедно, буде робити­ всі ті мерзоти, які робить беззаконник, чи буде він живий? усі добрі діла його, які він робив, не пригадаються; за беззаконня своє, яке ро­бить, і за гріхи свої, у яких грішний, він помре.
25: Але ви говорите: «неправий путь Господа!» Послухайте, доме Ізраїлів! Чи Мій путь неправий? чи не ваші путі неправі?
26: Якщо праведник від­ступає від правди своєї і робить беззаконня і за те помирає, то він помирає за беззаконня своє, яке зробив.
27: І беззаконник, якщо навертається від беззаконня свого, яке робив, і творить суд і правду,— до життя поверне душу свою.
28: Бо він побачив і на­вернувся від усіх злочинів своїх, які робив; він буде живий, не помре.
29: А дім Ізраїлів говорить: «неправий путь Господа!» чи Мої путі неправі, доме Ізраїлів? чи не ваші путі неправі?
30: Тому Я буду судити вас, доме Ізраїлів, кожного за шляхами його,— говорить Господь Бог; покайтеся і наверніться від усіх злочинів ваших, щоб нечестя не було вам спотиканням.
31: Відкиньте від себе всі гріхи ваші, якими згрішили ви, і сотворіть собі нове серце і новий дух; і навіщо вам помирати, доме Ізраїлів?
32: Бо Я не хочу смерти помираючого,— говорить Господь Бог; але наверніться, і живіть!

← попередній розділ

наступний розділ →

Розділ 36
1: І ти, сину людський, виречи­ пророцтво на гори Ізраїлеві і скажи: гори Ізраїлеві! слухайте слово Господнє.
2: Так говорить Господь Бог: оскільки ворог говорить про вас: «а! а! і вічні висоти дісталися нам у наділ»,
3: то проречи пророцтво і скажи: так говорить Господь Бог: за те, саме за те, що спустошують вас і по­глинають вас з усіх боків, щоб ви стали надбанням інших народів і піддалися лихослів’ю і пересудам людей,—
4: за це, гори Ізраїлеві, вислухайте слово Господа Бога: так говорить Господь Бог горам і пагорбам, лощинам і долинам, і спустілим руїнам, і залишеним містам, які зробилися здобиччю і посміянням іншим навколишнім народам;
5: за це так говорить Господь Бог: у вогні ревности Моєї Я вирік слово на інші народи і на всю Ідумею, які призначили землю Мою у володіння собі, з сердечною радістю і з презирством у душі прирікаючи її на здобич собі.
6: Тому проречи пророцтво про землю Ізраїлеву і скажи горам і пагорбам, лощинам і долинам: так говорить Господь Бог: ось, Я прорік це у ревності Моїй і у люті Моїй, тому що ви несете на собі посміяння від народів.
7: Тому так говорить Господь Бог: Я підняв руку Мою з клятвою, що народи, які навколо вас, самі по­несуть сором свій.
8: А ви, гори Ізраїлеві, розпустіть гілля ваше і будете приносити плоди ваші народу Моєму Ізраїлю; бо вони скоро прийдуть.
9: Бо ось, Я до вас повернуся, і ви будете оброблені і засіяні.
10: І оселю на вас безліч людей, весь дім Ізраїлів, весь, і заселені будуть міста і забудовані руїни.
11: І примножу на вас людей і худобу, і вони будуть плодитися і розмножуватися, і заселю вас, як було у минулі часи ваші, і буду благодіяти вам більше, ніж за старих часів ваших, і пізнаєте, що Я Господь.
12: І приведу на вас людей, народ Мій, Ізраїля, і вони будуть володіти тобою, земле! і ти будеш спадщиною їх і не будеш біль­ше робити їх бездітними.
13: Так гово­рить Господь Бог: за те, що говорять про вас: «ти— земля, що поїдає лю­дей і робить народ твій бездітним»:
14: за те вже не будеш поїдати людей і народу твого не будеш надалі робити бездітним,— говорить Господь Бог.
15: І не будеш більше чути посміяння від народів, і наруги від племен не понесеш уже на собі, і народу твого надалі не будеш робити­ бездітним,— говорить Господь Бог.
16: І було до мене слово Господнє:
17: сину людський! коли дім Ізраїлів жив на землі своїй, він осквернював її поведінкою своєю і ділами своїми; путь їх перед лицем Моїм був як нечистота жінки під час очищення її.
18: І Я вилив на них гнів Мій за кров, яку вони проливали на цій землі, і за те, що вони осквернювали її ідолами своїми.
19: І Я розсіяв їх серед народів, і вони розвіяні по землях; Я судив їх за путями їх і за ділами їх.
20: І прийшли вони до народів, куди пішли, і знеславили­ святе ім’я Моє, тому що про них гово­рять: «вони— народ Господа, і вийшли з землі Його».
21: І пожалів Я святе ім’я Моє, яке знеславив дім Із­раїлів серед народів, куди прийшов.
22: Тому скажи дому Ізраїлевому: так говорить Господь Бог: не для вас Я зроблю це, доме Ізраїлів, а заради святого імені Мого, яке ви знеславили серед народів, куди прийшли.
23: І освячу велике ім’я Моє, знеслав­лене серед народів, серед яких ви знеславили його, і пізнають народи, що Я Господь,— говорить Господь Бог,— коли явлю на вас святість Мою перед очима їх.
24: І візьму вас з народів, і зберу вас з усіх країн, і приведу вас у землю вашу.
25: І ок­­роплю вас чистою водою, і ви очиститеся від усіх скверн ваших, і від усіх ідолів ваших очищу вас.
26: І дам вам серце нове, і дух новий дам вам; і візьму з плоті вашої серце кам’яне,­ і дам вам серце плотське.
27: Вкладу всередину вас дух Мій і зроблю те, що ви будете ходити у заповідях Мо­їх і устави Мої будете дотримува­ти і виконувати.
28: І будете жити на землі, яку Я дав батькам вашим, і буде­те Моїм народом, і Я буду вашим Богом.
29: І звільню вас від усіх нечистот ваших, і призву хліб, і примножу його, і не дам вам терпіти голоду.
30: І примножу плоди на деревах і плоди полів, щоб надалі не терпіти вам ганьби від народів через голод.
31: Тоді згадаєте про злі путі ваші і недобрі діла ваші і відчуєте відразу до самих себе за беззаконня ваші і за мерзоти ваші.
32: Не заради вас Я зроблю це,— говорить Господь Бог,— нехай буде вам відомо. Червонійте і соромтеся шляхів ваших, доме Ізраїлів.
33: Так говорить Господь Бог: у той день, коли очищу вас від усіх беззаконь ваших і населю міста, і забудовані будуть руїни,
34: і спустошена земля буде оброблена, бувши пустелею в очах усякого, хто проходить мимо,
35: тоді скажуть: «ця опус­тіла земля зробилася, як сад Едемський; і ці розвалені й опустілі і розорені міста укріплені і населені».
36: І пізнають народи, які залишаться навколо вас, що Я, Господь, знову створюю зруйноване, засад­жую спустіле. Я, Господь, сказав— і зробив.
37: Так говорить Господь Бог: ось, ще й у тім явлю милість Мою дому Ізраїлевому, примножу їх людьми як стадо.
38: Як багато буває жертовних овець у Єрусалимі під час свят його, так повні будуть людьми опустілі міс­та, і пізнають, що Я Господь.