Біблія українською мовою

Книга пророка Єзекіїля

← попередній розділ

наступний розділ →

Розділ 13
1: І було до мене слово Господ­нє:
2: сину людський! проречи пророцтво на пророків Ізраїлевих, які пророкують, і скажи пророкам від власного серця: слухайте слово Господнє!
3: Так говорить Господь Бог: горе безумним пророкам, які водяться своїм духом і нічого не бачили!
4: Пророки твої, Ізраїлю, як лисиці у руїнах.
5: У проломи ви не входите і не обгороджуєте стіною дому Ізраїлевого, щоб твердо стояти­ у битві у день Господа.
6: Вони бачать пусте і передвіщають неправду,­ говорячи: «Господь сказав»; а Господь не посилав їх; і дають надію, що слово збудеться.
7: Чи не пусте видіння бачили ви? і чи не облудне пророкування прорікаєте, говорячи: «Господь сказав», а Я не говорив?
8: Тому так говорить Господь Бог: оскільки ви говорите пусте і бачите у видіннях неправду, за те ось Я— проти вас, говорить Господь Бог.
9: І буде ру­ка Моя проти цих пророків, які бачать пусте і передвіщають неправду; у раді народу Мого вони не будуть, і до списку дому Ізраїлевого не впишуться, і в землю Ізраїлеву не вві­йдуть; і пізнаєте, що Я Господь Бог.
10: За те, що вони вводять народ Мій в оману, говорячи: «мир», тоді як немає миру; і коли він будує стіну, вони обмазують її брудом,
11: скажи тим, хто обмазує стіну багном, що во­на впаде. Піде злива, і ви, кам’яні градини, впадете, і бурхливий вітер розірве її.
12: І ось, упаде стіна; тоді чи не скажуть вам: «де та обмаз­ка, якою ви обмазували?»
13: Тому так говорить Господь Бог: Я пущу бурхливий вітер у гніві Моєму, і піде злива у люті Моїй, і камені граду в обуренні Моєму, для знищення.
14: І зруйную стіну, яку ви обмазували багном, і повалю її на землю, і відкриється основа її, і впаде, і ви разом з нею загинете; і пізнаєте, що Я Господь.
15: І виснажу лють Мою на стіні і на тих, хто обмазує її багном, і скажу вам: немає стіни, і немає тих, які обмазували її,
16: пророків Ізраїлевих, які пророкували Єрусалиму і звіщали йому видіння миру, тоді як немає миру,— говорить Господь Бог.
17: Ти ж, сину людський, оберни лице твоє до дочок народу твого, які пророкують від власного свого серця, і виречи на них пророцтво,
18: і скажи:­ так говорить Господь Бог: горе тим, що зшивають чаклунські мішечки під пахви і роблять покривала для голови усякого зросту, щоб улов­лю­вати душі! Невже, уловлюючи душі народу Мого, ви спасете ваші душі?
19: І неславите Мене перед народом Моїм за жмені ячменю і за шматки хліба, умертвлюючи душі, які не повинні померти, і залишаючи життя душам, які не повинні жити, обманюючи народ, який слухає не­прав­ду.
20: Тому так говорить Господь Бог: ось, Я— на ваші чаклунські мішечки, якими ви там уловлюєте душі, щоб вони прилітали, і вирву їх з-під м’язів ваших, і випущу на волю душі, які ви уловлюєте, щоб прилітали до вас.
21: І роздеру покривала ваші, і визволю народ Мій від рук ваших, і не будуть уже у ваших руках здобиччю, і пізнаєте, що Я Господь.
22: За те, що ви неправдою засмучуєте серце праведника, яке Я не хотів засмучувати, і підтримуєте руки беззаконника, щоб він не навернувся від порочної путі своєї і не зберіг життя свого,—
23: за це вже не будете мати пустих видінь і надалі не будете угадувати; і Я визволю народ Мій від рук ваших, і пізнаєте, що Я Господь.