Біблія українською мовою

Книга Вихід

← попередній розділ

наступний розділ →

Розділ 5
1: Після цього Мойсей і Аарон прийшли до фараона і сказали [йому]: так говорить Господь, Бог Ізраїлів: відпусти народ Мій, щоб він звершив Мені свято в пустелі.
2: Але фа­раон сказав: хто такий Господь, щоб я послухався голосу Його і від­пустив [синів] Ізраїля? я не знаю Гос­пода й Ізраїля не відпущу.
3: Вони сказали [йому]: Бог євреїв покликав нас; відпусти нас у пустелю на три дні шляху принести жертву Господу, Богу нашому, щоб Він не уразив нас моровицею, або мечем.
4: І сказав­ їм цар Єгипетський: для чого ви, Мойсей і Аарон, відволікаєте народ [мій] від справ його? ідіть [кожен з вас] на свою роботу.
5: І сказав фараон: ось, народ у землі цій численний, і ви відволікаєте його від роботи його.
6: І в той же день фараон дав повеління приставникам над народом і наглядачам, говорячи:
7: не давайте надалі народу соломи для вироб­лення цегли, як учора і третього дня, нехай вони самі ходять і збирають собі солому,
8: а цеглин накладіть на них ту саму визначену кількість, яку вони виробляли вчора і третього дня, і не зменшуйте; вони бездіяльні, тому і кричать: підемо, принесемо жертву Богу нашому;
9: дати їм більше роботи, щоб вони працювали і не займалися пустими речами.
10: І вийшли приставники народу і наглядачі його і сказали народу: так говорить фараон: не даю вам соломи;
11: самі підіть, беріть собі солому, де знайдете, а робота ваша ніскільки не зменшується.
12: І розсіявся народ по всій землі Єгипетській збирати жниво замість соломи.
13: Приставники ж примушували [їх], говорячи: виконуйте [визначену] роботу свою щодня, як і тоді, коли була у вас солома.
14: А наглядачів із синів Ізраїлевих, яких поставили над ними приставники фараонові, били, говорячи: чому ви вчора і сьогодні не виготовляєте визначеної кількости цеглин, як було до цих пір?
15: І прийшли наглядачі синів Ізраїлевих і волали до фараона, говорячи: для чого ти так чиниш з рабами твоїми?
16: соломи не дають рабам твоїм,­ а цеглу говорять нам, робіть. І ось, рабів твоїх б’ють; гріх народу твоєму.
17: Але він сказав [їм]: бездіяльні ви, бездіяльні, тому і говорите: пі­демо, принесемо жертву Господу.
18: Ідіть же, працюйте; соломи не дадуть вам, а визначену кількість цегли давайте.
19: І побачили наглядачі синів Ізраїлевих біду свою в словах: не зменшуйте кількости цегли, яку [визначено] на кожен день.
20: І коли вони вийшли від фараона, то зустрілися з Мойсеєм і Аароном, які стояли, чекаючи на них,
21: і сказали їм: нехай бачить і судить вас Господь за те, що ви зробили нас ненависними в очах фараона і рабів його і дали їм меч у руки, щоб убити нас.
22: І звернувся Мойсей до Господа і сказав: Господи! для чого Ти піддав такій біді народ цей, [і] для чого послав мене?
23: бо з того часу, як я прийшов до фараона і став говорити ім’ям Твоїм, він почав гірше чинити з народом цим; визволити ж,— Ти не визволив народ Твій.