Біблія українською мовою

Книга Вихід

← попередній розділ

наступний розділ →

Розділ 2
1: Хтось із племені Левіїного пішов і взяв собі дружину з того самого племені.
2: Дружина зачала і народила сина і, бачачи, що він дуже красивий, ховала його три місяці;
3: але не маючи можливости ховати його далі, взяла кошик з очерету й обсмолила його асфальтом і смолою і, поклавши в ньому дитину, постави­ла в очереті біля берега ріки,
4: а сест­ра його стала здаля спостерігати, що з ним буде.
5: І вийшла дочка фараонова на річку купатися, а служниці її ходили по березі ріки. Вона побачила кошик серед очерету і послала рабиню свою взяти його.
6: Відкрила і побачила немовля; і ось, немовля плаче [у кошику]; і зглянулася на нього [дочка фараонова] і сказала: це з єврейських дітей.
7: І сказала сестра його дочці фараоновій: чи не сходити мені і чи не покликати до тебе годувальницю з євреянок, щоб вона вигодувала тобі немовля?
8: Дочка фараонова сказала їй: сходи. Дівчина пішла і покликала матір немовляти.
9: Дочка фараонова сказала їй: візьми немовля це і вигодуй його мені; я дам тобі плату. Жінка взяла немовля і годувала його.
10: І виросло немовля, і вона привела його до дочки фараонової, і він був у неї замість сина, і нарекла ім’я йому: Мойсей, тому що, говорила вона, я з води вийняла його.
11: Минуло багато часу, коли Мойсей виріс, трапилося, що він вийшов до братів своїх [синів Ізраїлевих] і побачив тяжку роботу їхню; і побачив, що єгиптянин б’є одного єврея з братів його, [синів Ізраїлевих].
12: Подивившись туди й сюди і по­бачивши,­ що нема нікого, він убив єгиптянина і сховав його у піску.
13: І вийшов він на другий день, і ось, два євреї сваряться; і сказав він то­му,­­­­ хто кривдив: навіщо ти б’єш ближ­нього твого?
14: А той сказав: хто поставив тебе начальником і суд­дею над нами? чи не думаєш убити мене, як убив [учора] єгиптянина? Мойсей злякався і сказав: дійсно, дізнали­ся про цю справу.
15: І почув фараон про цю справу і хотів убити Мой­сея; але Мойсей утік від фараона­ й зупи­нився в землі Мадіамській; і [прийшовши в землю Мадіамську], сів біля колодязя.
16: У священика мадіамського [було] сім дочок, [які пасли овець батька свого Іофора]. Вони прийшли, набрали води і наповнили­ корита, щоб напоїти овець батька свого [Іофора].
17: І прийшли пастухи і відігнали їх. Тоді встав Мойсей і захистив їх, [і начерпав їм води] і напоїв овець їхніх.
18: І прий­шли вони до Рагуїла, батька свого, і він сказав­ [їм]: чому ви так скоро прийшли­ сьогодні?
19: Вони сказали: якийсь єгип­­­тянин захистив нас від пастухів і на­віть начерпав нам води і напо­їв овець [наших].
20: Він сказав доч­кам­­ своїм: де ж він? навіщо ви залишили його? покличте його, і нехай він їсть хліб.
21: Мойсеєві сподобалося жити у цьо­го­ чоловіка; і він видав за Мойсея доч­ку свою Сепфору.
22: Вона [зачала і] на­­­родила сина, і [Мойсей] нарік йому ім’я: Гирсам, тому що, гово­рив він, я став пришель­цем у чужій землі. [І, зачавши ще, народила другого сина, і він нарік йому ім’я Єлиєзер, сказавши: Бог отця мого був мені помічником і визволив мене від руки фараона.]
23: Минув довгий час, помер цар Єгипетський. І стогнали сини Ізраїле­ві від роботи і волали, і волання їхнє від роботи дійшло до Бога.
24: І по­чув Бог стогін їх, і згадав Бог завіт Свій з Авраамом, Ісааком і Яковом.
25: І побачив Бог синів Ізраїлевих, і споглянув на них Бог.

← попередній розділ

наступний розділ →

Розділ 3
1: Мойсей пас овець у Іофора, тес­тя свого, священика мадіамського. Одного разу провів він отару далеко в пустелю і прийшов до гори Божої, Хорива.
2: І явився йому ангел Господній у полум’ї вогню з середини тернового куща. І побачив він, що терновий кущ горить вогнем, але кущ не згорає.
3: Мойсей сказав: піду і подивлюся на це велике явлення, чому кущ не згорає.
4: Господь побачив, що він іде дивитися, і звер­нувся до нього Бог із середини куща, і сказав: Мойсею! Мойсею! Він сказав: ось я, [Господи]!
5: І сказав Бог: не підходь сюди; зніми взуття твоє з ніг твоїх, тому що місце, на якому ти стоїш, є земля свята.
6: І сказав [йому]: Я Бог батька твого, Бог Авраама, Бог Ісаака і Бог Якова. Мойсей закрив лице своє, тому що боявся­ дивитися на Бога.
7: І сказав Господь [Мойсеєві]: Я бачив страждання народу Мого в Єгипті і почув волання його від приставників його; Я знаю скорботи його
8: і йду визволити його від руки єгиптян і вивести його з землі цієї [і ввести його] у землю добру і простору, де тече молоко і мед, у землю хананеїв, хеттеїв, амор­реїв, ферезеїв, [гергесеїв,] евеїв та ієвусеїв.
9: І ось, уже волання синів Ізраїлевих дійшло до Мене, і Я бачу утиски, якими пригнічують їх єгиптяни.
10: Отже, піди: Я пошлю тебе до фараона [царя Єгипетського]; і виведи із Єгипту народ Мій, синів Ізраїлевих.
11: Мойсей сказав Богу: хто я, щоб мені йти до фараона [царя Єгипетського] і вивести з Єгипту си­нів Ізраїлевих?
12: І сказав [Бог]: Я бу­­­ду з тобою, і ось тобі знамення, що Я послав тебе: коли ти виведеш народ [Мій] з Єгипту, ви завершите служіння Богу на цій горі.
13: І сказав Мойсей Богу: ось, я прийду до синів Ізраїлевих і скажу їм: Бог бать­ків ваших послав мене до вас. А во­ни скажуть мені: як Його ім’я? Що сказати мені їм?
14: Бог сказав Мойсеєві: Я є Сущий. І сказав: так скажи синам Ізраїлевим: Сущий [Ієгова] послав мене до вас.
15: І сказав ще Бог Мойсеєві: так скажи синам Ізраїлевим: Господь, Бог батьків ваших, Бог Авраама, Бог Ісаака і Бог Якова послав мене до вас. Ось ім’я Моє навіки, і пам’ять про Мене з роду в рід.
16: Піди, збери старійшин [синів] Ізраїлевим і скажи їм: Господь, Бог батьків ваших, явився мені, Бог Авраама, [Бог] Ісаака і [Бог] Якова, і сказав: Я відвідав вас і побачив, що чинять з вами в Єгипті.
17: І сказав: Я виведу вас від рабства єгипетського в землю хананеїв, хеттеїв, аморреїв, ферезеїв, [гергесеїв,] евеїв та ієвусеїв, у землю, де тече молоко і мед.
18: І вони послухають голосу твого, і підеш ти і старійшини Ізраїлеві до [фараона] царя Єгипетського, і скажете йому: Господь, Бог євреїв, прикликав нас; отже, відпусти нас у пустелю, на три дні шляху, щоб принести жертву Господу, Богу нашому.
19: Але Я знаю, що [фараон] цар Єгипетський не дозволить вам іти, якщо не примусити його рукою міцною;
20: і простягну руку Мою й уражу Єгипет усіма чудесами Моїми, які сотворю серед нього; і після того він відпустить вас.
21: І дам народу цьому милість в очах єгиптян; і коли підете, то підете не з порожніми руками:
22: кожна жінка випросить у сусідки своєї і в тієї, що живе в домі її, речей срібних і речей золотих, і одягу, і ви нарядите в них і синів ваших і дочок ваших, і обберете єгиптян.