Біблія українською мовою

Книга Есфір

← попередній розділ

наступний розділ →

Розділ 7
1: І прийшов цар з Аманом бен­кетувати в Есфирі цариці.
2: І сказав цар Есфирі також і в цейдругий день під час бенкету: яке бажання твоє, царице Есфир? воно буде задоволене; і яке прохання твоє? хоча бдо половини царства, воно буде виконане.
3: І відповіла цариця Есфир і сказала: якщо я знайшла благовоління в очах твоїх, царю, і якщо царю благоугодно, то нехай будуть даровані мені життя моє, за бажанням моїм, і народ мій, на прохання моє!
4: Бо продані ми, я і народ мій, на знищення, вбивство і загибель. Якби ми продані були у раби і рабині, я мовчала б, хоча ворог не винагородив би збитку царя.
5: І відповів цар Артаксеркс і сказав цариці Есфирі: хто це такий, і де той, який наважився у серці своєму зробити так?
6: І сказала Есфир: ворог і супротивник— цей злобний Аман! І Аман затремтів перед царем і царицею.
7: І цар встав у гніві своєму з бенкету і пішову сад при палаці; Аман же залишився благати за життя своє царицю Есфир, бо бачив, що визначена йому зла доля від царя.
8: Коли цар повернувся із саду при палаці у дім бенкету, Аман припадав до ложа, на якому знаходилася Есфир. І сказав цар: навіть і ґвалтувати царицю хоче в домі у мене! Слово вийшло з уст царя,— і накрили лице Аману.
9: І сказав Харбона, один з євнухів при царі: ось і дерево, яке приготував Аман для Мардохея, який говорив добре для царя, стоїть біля дому Амана, висотою у п’ятдесят ліктів. І сказав цар: повісь­те його на ньому.
10: І повісили Амана на дереві, яке він приготував для Мардохея. І гнів царя втих.