Біблія українською мовою

Старий Завітпереклад Івана Огієнка
    Новий Завітпереклад Волинської єпархії Української Православної Церкви

Книга Есфір

← попередній розділнаступний розділ →
Розділ 6
1: У ту ніч Господь забрав сон у царя, і він звелів [слузі] принес­ти пам’ятну книгу денних записів; і читали їх перед царем,
2: і знайдено було записане там, як доніс Мардохей на Гавафу і Фарру, двох євнухів царських, що оберігали поріг, які замишляли накласти руку на царя Артаксеркса.
3: І сказав цар: яка да­на пошана і відзнака за це Мардохею? І сказали слуги царя, які слу­жили при ньому: нічого не зроблено йому.
4: [Коли цар розпитував про благодіяння Мардохея, прийшов на двір Аман,] і сказав цар: хто надворі? Аман же прийшов тодіна зовнішній двір царського дому поговорити з царем, щоб повісили Мардохея на дереві, яке він приготу­вав для нього.
5: І сказали слуги ца­рю: ось, Аман стоїть надворі. І сказав цар: нехай увійде.
6: І ввійшов Аман. І сказав йому цар: що зробити­ б тому чоловікові, якого цар хоче від­значити пошаною? Аман подумав у серці своєму: кому іншомуза­хоче цар зробити пошану, крім мене?
7: І сказав Аман царю: тому чоловікові, якого цар хоче відзначити пошаною,
8: нехай принесуть одіяння царське, в яке одягається цар, і приведутьконя, на якому їздить цар, покладуть царський вінець на голову його,
9: і нехай подадуть одіяння і коня в руки одному з перших князів царських,— і одягнуть того чоловіка, якого цар хоче відзначити пошаною, і виведуть його на коні на міську площу, і проголосять перед ним: так робиться тому чоловікові, якого цар хоче відзначити пошаною!
10: І сказав цар Аману: [добре ти сказав;] негайно ж візьми одіяння і ко­ня,­ як ти сказав, і зроби це Мардохею юдеянину, який сидить біля царських воріт; нічого не опусти з усього, що ти говорив.
11: І взяв Аман одіяння і коня і одягнув Мардохея, і вивів його на коні на міську площу і проголосив перед ним: так робиться тому чоловікові, якого цар хоче відзначити пошаною!
12: І повер­нувся Мардохей до царських воріт. Аман же поспішив у дім свій, сумний і закривши голову.
13: І переказав Аман Зереші, дружині своїй, і всім друзям своїм усе, що трапилося з ним. І сказали йому мудреці його і Зереш, дружина його: якщо з племені юдеїв Мардохей, через якого ти почав падати, то не пересилиш його, а, напев­но, впадеш перед ним, [тому що з ним Бог живий].
14: Вони ще розмовляли з ним, якпри­йшли євнухи царя і стали підганяти Амана йти на бенкет, який приго­тувала Есфир.
← попередній розділнаступний розділ →