Біблія українською мовою

Книга Есфір

← попередній розділ

наступний розділ →

Розділ 2
1: Після цього, коли затих гнів царя Артаксеркса, він згадав про Астинь і про те, що вона зробила, і що було визначено про неї.
2: І сказали слуги царя, які служили при ньому: нехай би пошукали царю молодих красивих дівчат,
3: і нехай би призначив цар спостерігачів у всіх областях свого царства, щоб зіб­рали усіх молодих дівчат, красивих на вигляд, у престольне місто Сузи, у дім дружин під нагляд Гегая, царського євнуха, сторожа дружин, і нехай би видавали їм притирання [та інше, що потрібно];
4: і дівчина, яка сподобається очам царя, нехай буде царицею замість Астинь. І вгодне було слово це в очах царя, і він так і зробив.
5: Був у Сузах, місті престольному,­ один юдеянин, ім’я його Мардохей, син Іаїра, син Семея, син Киса, з коліна Веніамінового.
6: Він був переселений з Єрусалима разом із полоненими, виведеними з Ієхонією, царем Юдейським, яких переселив Навуходоносор, цар Вавилонський.
7: І був він вихователем Гадасси,— вона ж Есфир,— дочки дядька його, тому що не було у неї ні батька, ні ма­тері. Дівчина ця була красива станом і гарна лицем. І після смерти батька її і матері її, Мардохей узяв її до себе замість дочки.
8: Коли оголошене було повеління­ царя й указ його, і коли зібрано було багато дів у престольне місто Сузи під нагляд Гегая, тоді взята була й Есфир у царський дім під нагляд Гегая, стража дружин.
9: І сподобалася ця дівчина очам його і здобула у нього благовоління, і він поспішив видати їй притирання і все, призначене длянеї, і приставити до неї сім дів, гідних бути при ній, з дому цар­ського, і перемістив її і дівчат її у краще відділення жіночого дому.
10: Не сказала Есфир ні про народ свій, ні про рідню свою, тому що Мардохей дав їй наказ, щоб вона не говорила про це.
11: І кожного дня Мардохей при­ходив до двору жіночого дому, щоб довідуватися про здоров’я Есфирі і про те, що робиться з нею.
12: Коли наставав час кожній дівчині входити до царя Артаксеркса, після того, як протягом дванадцяти місяців виконано було над нею все, визначене жінкам,— тому що стільки часу тривали дні притирання їх: шість місяців мировою оливою і шість місяців пахощами та іншими притираннями жіночими,—
13: тоді дів­чи­на входила до царя. Чого б вона не вимагала, їй давали все для виходу з жіночого дому у дім царя.
14: Увечері вона входила і вранці поверталася в інший жіночий дім під нагляд Шаазгаза, царського євнуха, стража­ наложниць; і вже не входила­ до ца­ря, хіба тільки цар побажав би її, і вона прикликалася б на ім’я.
15: Коли прийшов час Есфирі, доч­ки Аминадава, дядька Мардохея, який узяв її до себе замість дочки,– йти до царя, тоді вона не просила нічого, крім того, про що сказав їй Гегай, євнух царський, страж дружин. І здобула Есфир прихильність до себев очах усіх, хто бачив її.
16: І взята була Есфир до царя Артаксеркса, у царський дім його, в десятому місяці, тобто в місяці Тебефі, у сьомий рік його царювання.
17: І полюбив цар Есфир більше за всіх дружин, і вона здобула його благовоління і прихильність більше за всіх дів; і він поклав царський вінець на голову її і зробив її царицею замість Астині.
18: І зробив цар великий бенкет для всіх князів своїх і для службовців при ньому,— бенкет заради Есфирі, і зробив пільги областям і роздав дарунки з царською щедрістю.
19: І коли вдруге зібрані були дівчата, і Мардохей сидів біля воріт царських,
20: Есфир усе ще не говорила про рідню свою і про народ свій, як наказав їй Мардохей; а слово Мардохея Есфир виконувала і тепертак само, як тоді, коли була у нього на вихованні.
21: У цей час, коли Мардохей сидів біля воріт царських, два царських євнухи, Гавафа­ і Фарра, які оберігали поріг, озлобилися [за те, що перевагу одержав Мардохей], і замислили накласти ру­ку на царя Артаксеркса.
22: Довідавшись про це, Мардохей повідомив царицю Есфир, а Есфир сказала цареві від імені Мардохея.
23: Справа була досліджена і знайдена вірною, і їх обох повісили на дереві. І було вписано про благодіяння Мардохея в книгу денних записів царя.