Послання до Ефесян: Еф. 5:33–6:9

Еф. 5:33–6:9 зач. 232

Глава 5

зач. 2281Отже, наслі́дуйте Бо́га, як ді́ти улю́блені,

2і живі́ть у любо́ві, як і Христо́с полюби́в нас і відда́в Себе́ за нас у прино́шення і же́ртву Бо́гові, на благоуха́ння приє́мне.

3А блуд і вся́ка нечистота́ та користолю́бство не пови́нні на́віть іменува́тися у вас, як ли́чить святи́м.

4Та́кож лихослі́в’я, і марнослі́в’я, і сміхотво́рство не присто́йні вам, а, навпаки́, подя́ка;

5бо зна́йте, що нія́кий блудни́к чи нечи́стий, чи користолю́бець, яки́й є ідолослужи́телем, не ма́є спа́дку в Ца́рстві Христа́ і Бо́га.

6Хай ніхто́ не зва́блює вас пусти́ми слова́ми, бо за це прихо́дить гнів Бо́жий на сині́в непокі́рних;

7о́тже, не бу́дьте ї́хніми спі́льниками.

зач. 2298Ви були́ коли́сь те́мрявою, а тепе́р – сві́тло в Го́споді: робі́ть, як ді́ти сві́тла,

9бо плід Ду́ха є у вся́кій бла́гості, пра́ведності та і́стині.

10Дослі́джуйте, що уго́дне Бо́гові,

11і не бері́ть у́часті в безплі́дних діла́х те́мряви, але́ і викрива́йте.

12Бо про те, що вони́ ро́блять тає́мно, со́ромно і говори́ти.

13Все ж те, що викрива́ється, стає́ я́вним від сві́тла, бо все, що стає́ я́вним, є сві́тло.

14Тому́ ска́зано: встань, спля́чий, і воскре́сни з ме́ртвих, і осві́тить тебе́ Христо́с.

15О́тже, гляді́ть, поступа́йте обере́жно, не як нерозу́мні, а як му́дрі,

16ціну́ючи час, бо дні лука́ві.

17О́тже, не бу́дьте нерозсу́дливі, а пізнава́йте, що є во́ля Бо́жа.

18І не впива́йтесь вино́м, від яко́го бува́є розпу́ста; а наповня́йтесь Ду́хом,

19повча́ючи самі́ себе́ псалма́ми та славосло́вленнями і піснеспі́вами духо́вними, співа́ючи і прославля́ючи в серця́х ва́ших Го́спода,

зач. 23020дя́куючи завжди́ за все Бо́гу і Отцю́, в ім’я́ Го́спода на́шого Іісу́са Христа́,

21підкоря́ючись оди́н о́дному в стра́сі Бо́жому.

22Жінки́, корі́ться свої́м чоловіка́м, як Го́споду,

23бо чолові́к є голова́ жі́нки, як і Христо́с глава́ Це́ркви, і Він же Спаси́тель ті́ла.

24Але́ як Це́рква підкоря́ється Христу́, так і жінки́ свої́м чоловіка́м у всьо́му.

зач. 23125Чоловіки́, любі́ть свої́х жіно́к, як і Христо́с полюби́в Це́ркву і відда́в Себе́ за не́ї,

26щоб освяти́ти її́, очи́стивши водяно́ю ку́піллю посере́дництвом сло́ва;

27щоб поста́вити її́ пе́ред Собо́ю сла́вною Це́рквою, яка́ не ма́є пля́ми, чи поро́ку, чи чого́сь поді́бного, але́ щоб вона́ була́ свята́ і непоро́чна.

28Так пови́нні чоловіки́ люби́ти свої́х жіно́к, як свої́ тіла́: хто лю́бить свою́ жі́нку, лю́бить само́го себе́.

29Бо ніхто́ ніко́ли не мав нена́висті до своє́ї пло́ті, а году́є і грі́є її́, як і Госпо́дь Це́ркву,

30бо ми чле́ни ті́ла Його́, від пло́ті Його́ і від косте́й Його́.

31Тому́ зали́шить чолові́к ба́тька свого́ і ма́тір і прилі́питься до жі́нки своє́ї і бу́дуть дво́є одна́ плоть.

32Та́йна ця вели́ка; я говорю́ відно́сно Христа́ і Це́ркви.

зач. 23233Так ко́жен з вас хай лю́бить свою́ жі́нку, як само́го себе́; а жі́нка хай бої́ться свого́ чолові́ка.

Глава 6

1Ді́ти, слу́хайте свої́х батькі́в у Го́споді, бо цього́ вимага́є справедли́вість.

2Шану́й ба́тька твого́ і ма́тір – це пе́рша за́повідь з обі́тницею:

3щоб тобі́ було́ до́бре і бу́деш довголі́тнім на землі́.

4І ви, батьки́, не роздрато́вуйте діте́й ва́ших, а вихо́вуйте їх у вче́нні і настано́вах Госпо́дніх.

5Раби́, слу́хайте госпо́дарів свої́х по пло́ті зі стра́хом і тре́петом, у простоті́ се́рця ва́шого, як Христа́,

6не з показно́ю ті́льки прислу́жливістю, як людиноуго́дники, а як раби́ Христо́ві, вико́нуючи во́лю Бо́жу від душі́,

7слу́жачи щи́ро, як Го́споду, а не як лю́дям,

8зна́ючи, що ко́жен оде́ржить від Го́спода в мі́ру добра́, яке́ він зроби́в, чи раб, чи ві́льний.

9І ви, госпо́дарі, пово́дьтеся з ни́ми так са́мо, стри́муючи суво́рість, зна́ючи, що і над ва́ми сами́ми і над ни́ми є на небеса́х Госпо́дь, у Котро́го нема́ упере́дженості.

зач. 23310Наре́шті, бра́ття мої́, змі́цнюйтесь Го́сподом і могу́тністю си́ли Його́.

11Одягні́ться в по́вну збро́ю Бо́жу, щоб вам мо́жна було́ ста́ти про́ти хи́трощів дия́вольських,

12бо на́ша боротьба́ не про́ти кро́ві і пло́ті, а про́ти нача́льств, про́ти власте́й, про́ти світоправи́телів те́мряви ві́ку цього́, про́ти ду́хів зло́би піднебе́сних.

13Для цьо́го приймі́ть по́вну збро́ю Бо́жу, щоб ви змогли́ протистоя́ти в день злий і, все подола́вши, ви́стояти.

14Ото́ж ста́ньте, підпереза́вши чре́сла ва́ші і́стиною і одягну́вшись у броню́ пра́ведності,

15і взу́вши но́ги в гото́вність благовіствува́ти мир;

16а по́над усе́ візьмі́ть щит ві́ри, яки́м змо́жете погаси́ти всі розпе́чені стрі́ли лука́вого;

17і шоло́м спасі́ння візьмі́ть, і меч духо́вний, що є сло́во Бо́же.

зач. 23418Вся́кою моли́твою і проха́нням молі́ться у вся́кий час ду́хом, і дба́йте про це са́ме з по́вною пості́йністю і блага́нням за всіх святи́х

19і за ме́не, щоб мені́ да́но було́ сло́во – уста́ми мої́ми відкри́то з дерзнові́нням звіща́ти та́йну благовіствува́ння,

20для яко́го я вико́ную посо́льство у кайда́нах, щоб я сміли́во пропові́дував, як мені́ нале́жить.

21А щоб і ви зна́ли про мої́ обста́вини і діла́, про все сповісти́ть вас Ти́хик, улю́блений брат і ві́рний у Го́споді служи́тель,

22яко́го я і посла́в до вас для то́го са́мого, щоб ви дові́дались про нас і щоб він уті́шив серця́ ва́ші.

23Мир бра́ттям і любо́в з ві́рою від Бо́га Отця́ і Го́спода Іісу́са Христа́.

24Благода́ть з усіма́, що незмі́нно лю́блять Го́спода на́шого Іісу́са Христа́. Амі́нь.