Біблія українською мовою

Второзаконня

← попередній розділ

наступний розділ →

Розділ 29
1: Ось слова завіту, який Господь повелів Мойсеєві укласти із синами Ізраїлевими в землі Моавитській, крім завіту, який Господь поставив з ними на Хориві.
2: І скликав Мойсей усіх [синів] Ізраїлевих і сказав їм: ви бачили все, що зробив Господь перед очима вашими в землі Єгипетській з фараоном і всіма рабами його і всією землею його;
3: ті великі кари, які бачили очі твої, і ті великі знамення і чудеса, [руку міцну і могутню силу];
4: але до цього дня не дав вам Господь [Бог] серця, щоб розуміти, очей, щоб бачити, і вух, щоб чути.
5: Сорок років водив вас по пустелі, і одяг ваш на вас не зітлів, і взуття твоє не зітліло на ногах твоїх;
6: хліба ви не їли і вина і сикера не пили, щоб ви знали, що Я Господь Бог ваш.
7: І коли ви прийшли на місце це, виступив проти нас Сигон, цар Есевонський, і Ог, цар Васанський, щоб воювати з нами, і ми подолали їх;
8: і взяли землю їхню і віддали її в наділ коліну Рувимовому і Гадовому і половині коліна Манассіїного.
9: Дотримуйте ж [усіх] слів завіту цього і виконуйте їх, щоб вам мати успіх у всьому, що будете робити.
10: Усі ви сьогодні стоїте перед лицем Господа Бога вашого, начальники колін ваших, старійшини ваші, [судді ваші,] наглядачі ваші, всі ізраїльтяни,
11: діти ваші, дружини ваші і прибульці твої, що знаходяться в стані твоєму, від того, хто коле дрова твої, до того, хто черпає воду твою,
12: щоб увійти тобі в завіт Господа Бога твого й у клятвений договір з Ним, який Господь Бог твій сьогодні укладає з тобою,
13: щоб зробити тебе сьогодні Його народом, і Йому бути твоїм Богом, як Він говорив тобі і як клявся батькам твоїм Аврааму, Ісааку та Якову.
14: Не тільки з вами одними я поставляю цей завіт і цей клятвений договір,
15: але як з тими, які сьогодні тут з нами стоять перед лицем Господа Бога нашого, так і з тими, яких немає тут з нами сьогодні.
16: Тому що ви знаєте, як ми жили в землі Єгипетській і як ми проходили посеред народів, через які ви пройшли,
17: і бачили мерзоти їхні й ідолів їхніх, дерев’яних і кам’яних, срібних і золотих, які у них.
18: Нехай не буде між вами чоловіка або жінки, або роду, або коліна, серце яких ухилилося б нині від Господа Бога нашого, щоб ходити служити богам тих народів; нехай не буде між вами кореня, що вирощує отруту і полин,
19: такої людини, яка, почувши слова прокляття цього, похвалялася б у серці своєму, говорячи: «я буду щасливий, незважаючи на те, що буду ходити за свавільністю серця мого»; і пропаде в такий спосіб ситий з голодним;
20: не простить Господь такому, але негайно запалає гнів Господа і лють Його на таку людину, і впаде на нього все прокляття [завіту цього], написане в цій книзі [закону], і зітре Господь ім’я його з піднебесної;
21: і відокремить його Господь на погибель від усіх колін Ізраїлевих, згідно з усіма прокляттями завіту, написаними в цій книзі закону.
22: І скаже наступний рід, діти ваші, які будуть після вас, і чужинець, який прийде з землі далекої, побачивши поразку землі цієї і хвороби, якими виснажить її Господь:
23: сірка і сіль, пожарище— вся земля; не засівається і не вирощує вона, і не виходить на ній ніяка трава, як після знищення Содома, Гоморри, Адми і Севоїма, які знищив Господь у гніві Своєму й у люті Своїй.
24: І скажуть усі народи: за що Господь так учинив із цією землею? яка велика лють гніву Його!
25: І скажуть: за те, що вони залишили завіт Господа Бога батьків своїх, який Він уклав з ними, коли вивів їх із землі Єгипетської,
26: і пішли і стали служити іншим богам і поклонятися їм, богам, яких вони не знали і яких Він не призначав їм:
27: за те запалав гнів Господа на землю цю, і навів Він на неї всі прокляття [завіту], написані в цій книзі [закону],
28: і вивергнув їх Господь із землі їх у гніві, люті й великому обуренні, і кинув їх на іншу землю, як нині бачимо.
29: Приховане належить Господу Богу нашому, а відкрите— нам і синам нашим довіку, щоб ми виконували всі слова закону цього.