Біблія українською мовою

Второзаконня

← попередній розділ

наступний розділ →

Розділ 24
1: Якщо хто візьме дружину і стане її чоловіком, і вона не знайде благовоління в очах його, тому що він знаходить у ній що-небудь огидне, і напише їй розвідний лист, і дасть їй у руки, і відпустить її з дому свого,
2: і вона вийде з дому його, піде, і вийде за іншого чоловіка,
3: але і цей останній чоловік зненавидить її і напише їй розвідний лист, і дасть їй у руки, і відпустить її з дому свого, або помре цей останній чоловік її, який взяв її собі за дружину,—
4: то не може перший її чоловік, який відпустив її, знову взяти її собі за дружину після того, як вона осквернена, тому що це є мерзота перед Господом [Богом твоїм], і не ганьби землі, яку Господь Бог твій дає тобі в наділ.
5: Якщо хто взяв дружину недавно, то нехай не йде на війну, і нічого не слід покладати на нього; нехай він залишається вільний у домі своєму впродовж одного року і звеселяє дружину свою, яку взяв.
6: Ніхто не повинен брати в заставу верхнього і нижнього жорна, бо такий бере у заставу душу.
7: Якщо знайдуть кого, що він украв кого-небудь із братів своїх, із синів Ізраїлевих, і поневолив його, і продав його, то такого злодія слід віддати на смерть; і так знищи зло із середовища свого.
8: Дивись, у хворобі прокази ретельно дотримуй і виконуй весь [закон], якого навчать вас священики левити; ретельно виконуйте, що я повелів їм;
9: пам’ятай, що Господь Бог твій зробив з Маріам на шляху, коли ви йшли з Єгипту.
10: Якщо ти ближньому твоєму даси що-небудь у борг, то не ходи до нього в дім, щоб взяти в нього заставу,
11: постій на вулиці, а той, якому ти дав у борг, винесе тобі заставу свою на вулицю;
12: якщо ж він буде людиною бідною, то ти не лягай спати, маючи [у себе] заставу його:
13: поверни йому заставу до заходу сонця, щоб він ліг спати в одязі своєму і благословив тебе,— і поставиться тобі це в праведність перед Господом Богом твоїм.
14: Не кривдь наймита, бідного й убогого, із братів твоїх або з прибульців твоїх, які на землі твоїй, у оселях твоїх;
15: у той самий день віддай платню його, щоб сонце не зайшло раніше того, бо він бідний, і чекає на неї душа його; щоб він не заволав на тебе до Господа, і не було на тобі гріха.
16: Батьки не повинні бути карані смертю за дітей, і діти не повинні бути карані смертю за батьків; кожен повинен бути караним смертю за свій злочин.
17: Не суди несправедливо прибульця, сироту [і вдову], і у вдови не бери одяг у заставу;
18: пам’ятай, що і ти був рабом у Єгипті, і Господь [Бог твій] звільнив тебе звідти: тому я і повеліваю тобі робити це.
19: Коли будеш жати на полі твоєму, і забудеш сніп на полі, то не повертайся взяти його; нехай він залишається прибульцеві, [убогому,] сироті і вдові, щоб Господь Бог твій благословив тебе в усіх справах рук твоїх.
20: Коли будеш оббивати маслину твою, то не переглядай за собою гілок: нехай залишається прибульцеві, сироті і вдові. [І пам’ятай, що ти був рабом у землі Єгипетській: тому я і повеліваю тобі робити це.]
21: Коли будеш знімати плоди у винограднику твоєму, не збирай залишків за собою: нехай залишаються прибульцеві, сироті і вдові;
22: і пам’ятай, що ти був рабом у землі Єгипетській: тому я і повеліваю тобі робити це.