...

Біблія українською мовою

Старий Завітпереклад Івана Огієнка
    Новий Завітпереклад Волинської єпархії Української Православної Церкви

Книга пророка Варуха

← попередній розділнаступний розділ →
Розділ 4
1: Ось книга заповідей Божих і закон, який перебуває повік. Усі, хто дотримуються її, будуть жити, а ті, що залишають її, помруть.
2: Звернися, Якове, і візьми її, ходи при сяйві світла її.
3: Не віддавай іншому слави твоєї, і корисного для тебе— чужому народові.
4: Щасливі ми, Ізраїлю, що ми знаємо, що благоугодно Богу.
5: Дерзай, народе мій, пам’ятник Ізраїлю!
6: Ви віддані язичникам не на загибель, але за те, що ви прогнівали Бога, ви віддані ворогам;
7: бо роздратували Того, Хто сотворив вас, приносячи жертви бісам, а не Богу.
8: Ви забули вічного Бога, Який годує вас, а також засмутили і Єрусалим, який виховав вас,
9: бо він бачив гнів, який прийшов на вас від Бога, і говорив: «слухайте, співмешканці Сиону, Бог навів на мене велику скорботу,
10: бо я бачив полонення синів моїх і дочок, яке навів на них Вічний.
11: Я годував їх з радістю, а відпустив із плачем і гіркотою.
12: Ніхто не радуйся за мене, який є вдівцем і залишений багатьма; я спорожнів за гріхи дітей моїх, бо вони ухилилися від закону Божого;
13: не пізнали уставів Його, не ходили путями заповідей Бога, і не вступили на стежки навчання у правді Його.
14: Прийдіть, співмешканці Сиону, і згадаєте полон синів моїх і дочок, який навів на них Вічний.
15: Бо Він навів на них народ здалеку, народ нахабний та іншомовний, бо не посоромилися старця, і не зглянулися на дитину,
16: і забрали у вдови синівулюблених і залишили самотню без дочок.
17: Я ж чим можу допомогти вам?
18: Хто навів на вас ці біди, Той і визволить вас від руки ворогів ваших.
19: Ідіть, діти, йдіть, бо я залишився порожнім.
20: Я зняв із себе одяг світлий й одягся у веретище моління мого; буду волати до Вічного у дні мої.
21: Дерзайте, діти, взивайте до Бога, і Він визволить вас від насильства, від руки ворогів.
22: Бо від Вічного я очікував спасіння вашого, і мені прийшла від Святого радість про милість, що скоро прийде до вас від Вічного, Спасителя нашого.
23: Я відпускав вас із сумом і гіркотою, але Бог поверне мені вас з радістю і веселощами навіки.
24: Тому що, як нині співмешканці Сиону бачили полон ваш, так побачать швидке спасіння ваше від Бога, Який прийде до вас з великою славою і величчю Вічного.
25: Діти! потерпіть гнів, який прийшов на вас від Бога: переслідував тебе ворог, але ти незабаром побачиш загибель його, і наступиш йому на шию.
26: Виховані у мене у розкошах пішли жорсткими шляхами, схоплені як стадо, розкрадене ворогами.
27: Дерзайте, діти, і взивайте до Бога, бо про вас згадає Той, Хто навів на вас це.
28: Яка була рішучість ваша, щоб віддалитися від Бога, збільшіть її у десять разів, щоб навернутися і шукати Його,
29: бо Той, Хто навів на вас ці біди, подасть вам вічні веселощі зі спасінням».
30: Дерзай, Єрусалиме! Той, Хто дарував тобі ім’я, утішить тебе.
31: Нещасні ті, які ображали тебе і раділи твоєму падінню.
32: Нещасні міста, яким служили діти твої, нещасна земля, яка прийняла синів твоїх,
33: бо як вона раділа твоєму падінню і веселилася через твою поразку, так буде у скорботі через своє спустошення.
34: Я відніму у неї радість за численність їїнароду, і хвастощі її будутьна сум;
35: бо прийде на неї вогонь від Вічного на довгі дні, і дуже тривалий час вона буде населена бісами.
36: Оглянься, Єрусалиме, на схід, і подивися на радість, яка прийде до тебе від Бога.
37: Ось, ідуть сини твої, яких ти відпустив, ідуть зібрані від сходу до заходу словом Святого, радіючи славі Божій.
← попередній розділнаступний розділ →