Книга пророка Авдія: Авд. 1:21

Авд. 1:21

Глава 1

1Так говорить Господь Бог про Едома: звістку почули ми від Господа, і посол посланий оголосити народам: «вставайте, і виступимо проти нього війною!»

2Ось, Я зробив тебе малим між народами, і ти у великій ганьбі.

3Гордість серця твого звабила тебе; ти живеш у розщелинах скель, на підвищеному місці, і говориш у серці твоєму: «хто скине мене на землю?»

4Але хоч би ти, як орел, піднявся високо і серед зірок улаштував гніздо твоє, то і звідти Я скину тебе, — говорить Господь.

5Чи не злодії приходили до тебе? чи не нічні грабіжники, що ти так розорений? Але вони украли б стільки, скільки потрібно їм. Якби проникли до тебе оббирачі винограду, то і вони хіба не залишили б кілька ягід?

6Як обібрано все у Ісава й обшукані тайники його!

7До кордону випровадять тебе всі союзники твої, обдурять тебе, здолають тебе ті, що живуть з тобою у мирі, ті, що їдять хліб твій, завдадуть тобі удару. Немає у ньому сенсу!

8Чи не у той день буде це, — говорить Господь, — коли Я знищу мудрих в Едомі і розсудливих на горі Ісава?

9Уражені будуть страхом хоробрі твої, Фемане, щоб усі на горі Ісава знищені були вбивством.

10За утиск брата твого, Якова, покриє тебе сором і ти знищений будеш назавжди.

11У той день, коли ти стояв навпроти, у той день, коли чужі вели військо його у полон й іноплемінники ввійшли у ворота його і кидали жереб щодо Єрусалима, ти був як один з них.

12Не варто було б тобі зловтішно дивитися на день брата твого, на день відчуження його; не варто було б радіти за синів Іуди у день загибелі їхньої і розкривати рот у день біди.

13Не варто було б тобі входити у ворота народу Мого в день нещастя його і навіть дивитися на недолю його у день загибелі його, ні торкатися майна його в день біди його,

14ні стояти на перехрестях для убивання тих, що біжать із нього, ні видавати уцілілих з нього у день біди.

15Бо близький день Господній на всі народи: як ти чинив, так учинено буде і з тобою; воздаяння твоє повернеться на голову твою.

16Бо, як ви пили на святій горі Моїй, так усі народи завжди будуть пити, будуть пити, проковтнуть і будуть, ніби їх не було.

17А на горі Сионі буде спасіння, і буде вона святинею; і дім Якова одержить у володіння спадщину свою.

18І дім Якова буде вогнем, і дім Йосифа — полум’ям, а дім Ісавів — соломою: запалять його, і знищать його, і нікого не залишиться з дому Ісава: бо Господь сказав це.

19І заволодіють ті, які на півдні, горою Ісава, а які у долині, — филистимлянами; і заволодіють полем Єфрема і полем Самарії, а Веніамін заволодіє Галаадом.

20І переселені з війська синів Ізраїлевих заволодіють землею Ханаанською до Сарепти, а переселені з Єрусалима, які знаходяться у Сефараді, одержать у володіння міста південні.

21І прийдуть спасителі на гору Сион, щоб судити гору Ісава, і буде царство Господа.