Біблія українською мовою

Одкровення Апостола Іоанна Богослова (Апокаліпсис)

← попередній розділ

наступний розділ →

Розділ 19
1: Після цього я почув на небі гучний голос, ніби численного народу, який говорив: аллілуйя! спасіння і слава, і честь і сила Господу нашому!
2: Бо істинні і праведні суди Його: тому що Він осудив ту велику любодійницю, котра розтлила землю любодійством своїм, і помстив за кров рабів Своїх від руки її.
3: І вдруге сказали: аллілуйя! І дим її здіймався на віки вічні.
4: Тоді двадцять чотири старці і чотири тварини упали і поклонилися Богові, Котрий сидить на престолі, кажучи: амінь! аллілуйя!
5: І голос від престолу вийшов, говорячи: хваліть Бога нашого, всі раби Його і всі, що бояться Його, малі й великі.
6: І чув я ніби голос численного народу, ніби шум вод багатьох, ніби голос громів сильних, що говорили: аллілуйя! бо воцарився Господь Бог Вседержитель.
7: Радіймо і звеселімося і віддаймо Йому славу; бо настав шлюб Агнця, і жона Його приготувала себе.
8: І дано було їй одягнутися у віссон чистий і світлий, віссон же є праведність святих.
9: І сказав мені Ангел: напиши: блаженні, покликані на шлюбну вечерю Агнця. І сказав мені: ці є істинні слова Божі.
10: Я впав до ніг його, щоб поклонитися йому; але він сказав мені: дивись, не роби цього; я співслужитель тобі і братам твоїм, котрі мають свідчення Іісусове; Богу поклонись, бо свідчення Іісусове є дух пророцтва.
11: І побачив я відкрите небо, і ось кінь білий, і сидячий на ньому, називається Вірний і Істинний, Котрий праведно судить і воює.
12: Очі в Нього як полум'я вогняне, і на голові Його багато діадим. Він мав ім'я написане, якого ніхто не знав, крім Його Самого.
13: Він був одягнений в одежу, обагрену кров'ю. Ім'я Йому: Слово Боже.
14: І воїнства небесні їхали слідом за Ним на конях білих, одягнені у віссон, білий і чистий.
15: З уст же Його виходить гострий меч, щоб ним поражати народи. Він пасе їх жезлом залізним; Він топче точило вина лютості і гніву Бога Вседержителя.
16: На одязі і на стегні Його написано ім'я: Цар царів і Володар володарів.
17: І побачив я одного Ангела, котрий стояв на сонці; і він викликнув гучним голосом, кажучи усім птахам, що літали серед неба: летіть, збирайтесь на велику вечерю Божу,
18: щоб пожерти трупи царів, трупи сильних, трупи тисячоначальників, трупи коней і тих, що сидять на них, трупи всіх вільних і рабів, малих і великих.
19: І побачив я звіра і царів земних і воїнства їх, зібраних, щоб битися з Сидячим на коні, і з воїнством Його.
20: І схоплений був звір і з ним лжепророк, котрий творив перед ним чудеса, якими він спокусив тих, що прийняли начертання звіра, і тих, які поклоняються його образові: вони обоє живими були кинуті в озеро вогненне, що горіло сіркою;
21: а інші убиті мечем, який виходив з уст Сидячого на коні, і всі птахи наїлись їхніми трупами.

← попередній розділ

наступний розділ →

Розділ 20
1: І побачив я Ангела, який сходив з неба і мав ключ від безодні і великий ланцюг у руці своїй.
2: Він узяв дракона, змія древнього, котрий є диявол і сатана, і скував його на тисячу років,
3: і вкинув його у безодню, і замкнув його, і поклав над ним печать, щоб не спокушав уже народи, доки не скінчиться тисяча років; після цього ж він має бути звільненим на короткий час.
4: І побачив я престоли і тих, хто сидів на них, котрим дано було судити, і душі обезглавлених за свідчення Іісуса і за слово Боже, які не поклонились звірові, ні образові його, і не прийняли начертання на чоло своє і на руку свою. Вони ожили і царювали з Христом тисячу років.
5: Інші ж з померлих не ожили, доки не скінчиться тисяча років. Це – перше воскресіння.
6: Блаженний і святий, хто бере участь у першому воскресінні: над ним друга смерть не має влади, і вони будуть священниками Бога і Христа і будуть царювати з Ним тисячу років.
7: Коли ж скінчиться тисяча років, сатана буде звільнений з темниці своєї і вийде спокушати народи, які знаходяться на чотирьох кутах землі, Гога і Магога, і збирати їх на битву; число їх як пісок морський.
8: І вийшли на широту землі, і оточили стан святих і місто улюблене.
9: І зійшов вогонь з неба від Бога і пожер їх;
10: а диявол, що спокушав їх, був укинутий в озеро вогненне і сірчане, де звір і лжепророк, і будуть мучитись день і ніч на віки вічні.
11: І побачив я великий білий престол і Сидячого на ньому, від лиця Котрого втекло небо і земля, і не знайшлось їм місця.
12: І побачив я мертвих, малих і великих, що стояли перед Богом, і книги розкриті були, і інша книга розкрита, яка є книга життя; і судилися мертві за написаним у книгах, згідно з ділами своїми.
13: Тоді віддало море мертвих, що були в ньому, і смерть і пекло віддали мертвих, які були в них; і був судимий кожний по ділах своїх.
14: І смерть і пекло кинуті в озеро вогненне. Це смерть друга.
15: І хто не був записаний у книзі життя, той був кинутий в озеро вогненне.